УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Сутули Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.01.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Одеської міської Ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання права власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності, про встановлення меж земельної ділянки та визнання рішення про відведення земельної ділянки незаконним,-
встановила:
09.08.2006 року ОСОБА_1. звернулася з позовом до суду до Одеської міської Ради, ОСОБА_2., ОСОБА_3. про визнання права власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності та встановлення меж земельної ділянки, в якому просила встановити межі земельних ділянок, які є частинами суміжної земельної ділянки та є у постійному користуванні у неї та у ОСОБА_2., ОСОБА_3. і ОСОБА_4., визнати за нею право власності на частину земельної ділянки, яка є суміжною з земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. АДРЕСА_1.
В ході попереднього судового засідання до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_4.
В подальшому позивачка доповнила свої позовні вимоги та просила визнати рішення, яким земельна ділянка відводиться ОСОБА_3. і ОСОБА_4. незаконним.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1. обґрунтовувала тим, що вона на підставі свідоцтва про право власності на спадщину є власником 27/50 частин домоволодіння за адресою: м. АДРЕСА_1. Згідно розпорядження Суворовської районної адміністрації № 546 від 31.05.2002 року були прийняті до експлуатації житлові та надвірні споруди, які знаходяться в межах її та суміжної земельної ділянки. Вона добросовісно, відкрито і безперервно користується спірною земельною ділянкою більше 20 років і тому відповідно до статті 119 Земельного кодексу України має право звернутись до органів місцевого самоврядування для передачі їй у власність спірної земельної ділянки. Однак листом Одеського управління земельних ресурсів від 15.03.2006 року її було повідомлено, що передача суміжної земельної ділянки у приватну власність відбувається за згодою міського голови, яку отримали ОСОБА_4. та ОСОБА_3
Справа № 22ц-1765/07 Категорія ЦП:33
Головуючий у першій інстанції Катаева Е.В. Доповідач Варикаша О.Д.
2
В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1. позов підтримала, ОСОБА_2і ОСОБА_3. позов не визнали.
Представник Одеської міської Ради і ОСОБА_4. не були присутні в судовому засіданні.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25.01.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1. до Одеської міської Ради, ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. про визнання права власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності, про встановлення меж земельної ділянки та визнання рішення про відведення земельної ділянки незаконним, відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.01.2007 року, в якій просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_1. та її представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, представник Одеської міської Ради і ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, ОСОБА_2. не заперечував проти апеляційної скарги.
ОСОБА_4. в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 119 Земельного Кодексу України, громадяни які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутись до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому Земельним Кодексом.
Разом з тим, згідно пункту 1 Прикінцевих положень, Земельний Кодекс України набрав чинності з 01.01.2002 року і тому визнання права власності за набувальною давністю не може мати місця раніше 1 січня 2017 року.
Таким чином, суд першої інстанції вважав, що законних підстав для визнання права власності за ОСОБА_1. на спірну земельну ділянку за набувальною давністю у суду не має, інші позовні вимоги є похідними від вимог про визнання права власності за набувальною давністю, а тому у зв'язку з відмовою у задоволенні основного позову, необхідно відмовити і у іншій його частині.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та прийшов до правильного висновку відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_1. до Одеської міської Ради, ОСОБА_2.,
3
ОСОБА_3., ОСОБА_4. про визнання права власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності, про встановлення меж земельної ділянки та визнання рішення про відведення земельної ділянки незаконним.
Оскільки, відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Земельного Кодексу України цей Кодекс, на ст. 119 якого посилається позивачка, набрав чинності з 1 січня 2002 року, а тому строки набувальної давності, передбачені ст.119 ЗК України, необхідно рахувати з моменту набрання чинності ЗК України.
Тому судом правильно відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі та не спростовують висновки суду, а спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.01.2007 року необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.01.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Одеської міської Ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання права власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності, про встановлення меж земельної ділянки та визнання рішення про відведення земельної ділянки незаконним - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.