Справа №1-14/2007р.
ВИРОК
І М« Я М УКРАЇНИ
02 березня 2007р. Сколівський районний суд Львівської області
в складі головуючого Кузів Б.І.
при секретарі Петраш Л.Я.
3 участю прокурора Блистів О.І.
та адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе справу по обвинувачення
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не одруженого, без судимості, не працюючого,
за ст.ст. 121 ч.1, 296 ч.1 КК України
встановив:
ОСОБА_1 12 жовтня 2003року 02.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння на сільській дорозі с Волосянка грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю тим, що безпричинно пристав до ОСОБА_3, вимагаючи в нього сигарету, в нецензурній формі виражався в його адрес, штовхнув його в груди, завдавши-йому фізичного болю. Коли за ОСОБА_3 заступились ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, то ОСОБА_1 втік на подвір»я своєї бабусі ОСОБА_8 і, продовжуючи нецензурно виражатись , із-за плоту кинув в їхньому напрямку два камені, однак з яких попав в плече ОСОБА_7, чим завдав йому фізичного болю.
Він же 12 жовтня 2003р. біля 2.00 год. в с Волосянка, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, на подвір»ї своєї бабусі ОСОБА_8 палкою умисно наніс удар по голові ОСОБА_7, завдавши йому перелом лобної кістки зліва, забій лівої чільної ділянки головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння.
В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 свою вину визнав частково не заперечивши факту проявлених ним у нетверезому стані хуліганських дій 12.10.2003р. біля 2.00 год. ночі на сільській дорозі с Волосянка по відношенню до ОСОБА_3 та інших. Щодо нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7, то вважає, що наніс йому удар палкою по голові захищаючись, коли той наближався до нього, щоб побити.
Незважаючи на часткове визнання вини, вина ОСОБА_1 підтверджується показами потерпілих, свідків, матеріалами справи.
Потерпілий ОСОБА_9 в суді показав, що 12.10.2003року зранку він побачив, що в його сина на голові була рана, яка кровоточила. Через деякий час він дізнався, що удар по голові йому палкою наніс ОСОБА_1 під час бійки вночі з 11 на 12.10.2003р. і від даного удару утворилась тріщина черепа. І тільки 16.10.2003р. було викликано швидку допомогу в зв»язку з погіршенням стану здоров»я. Але через запізніле звернення до лікарні і неналежну медичну допомогу син ОСОБА_7 10.11.2003р. помер в Сколівській ЦРЛ. Претензій до підсуднього ОСОБА_1 не має.
Потерпілий ОСОБА_3 показав, що дійсно ОСОБА_1 12.10.2003р. вночі безпідставно пристав до нього, вимагав у нього сигарету і, нецензурно лаючись, штовхнув його в груди.
Із показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
2
ОСОБА_8 вбачається, що дійсно ОСОБА_1 вночі 12.10.2003р., йдучи після дискотеки додому, безпідставно пристав до ОСОБА_3, вимагаючи у нього закурити, матюкався, штовхнув його в груди, а коли вони заступились за ОСОБА_3, то ОСОБА_1 втік на подвір»я своєї бабусі ОСОБА_8 і з-за плоту кинув у них камінням, один з яких попав в плече ОСОБА_7. ОСОБА_7 після цього побіг за ОСОБА_1 на подвір»я ОСОБА_8, і між ними зав»язалась бійка, під час якої ОСОБА_1 палкою вдарив по голові ОСОБА_7
Із протоколів огляду місця події, схеми, протоколу відтворення обстановки та обставин події вбачається, що хуліганські дії ОСОБА_1 були проявлені на сільській дорозі с Волосянка, а бійка між ним та ОСОБА_7 відбулась на подвір»ї жительки с Волосянка ОСОБА_8, про що ОСОБА_1 детально розказав та показав при відтворенні обстановки та обставин події.
Із висновків судово-медичної експертизи № 83 від 4.12.2003р. та додаткової судово-медичної експертизи № 364 від 25.12.2006р. вбачається, що у ОСОБА_7 мала місце травма голови в складі: рани лобної ділянки зліва та вдавленого перелому лобної кістки зліва, яка утворилась від дії тупого предмету, можливо дерев»яної палки і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_7 настала від гнійного запалення головного мозку та його оболонок(лептоменінгоенцефаліту), яким ускладнилась травма голови від 12.10.2003р і за умови адекватного відношення ОСОБА_7 до свого стану, вчасного звернення за медичною допомогою ймовірно було б запобігти ускладненню травми лептоменінгоенцефалітом, а отже і запобігти смерті.
Оцінюючи докази в їх сукупності суд переконаний, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 296 ч. 1 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та за ст. 121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу винного, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання. Зокрема те, що ОСОБА_1 являється особою без судимості, щиро розкаявся у скоєному, вчинив злочин будучи неповнолітнім, позитивно характеризується за місцем проживання, відшкодував потерпілим завдані збитки.
Суд вважає, що покарання слід обрати в межах санкцій інкримінованих йому статей КК України за правилами ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі.
Водночас суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк в 1 рік згідно ст. 75 КК України та покласти на нього відповідні обов»язки згідно ст. 76 КК України, надавши йому можливість довести своє виправлення без ізоляції від суспільства.
Підстав для зміни міри запобіжного заходу суд не вбачає .
Початок іспитового терміну слід вважати з моменту проголошення вироку.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 121 ч.1, 296 ч.1 КК України і обрати йому покарання :
· за ст. 121 ч.1 КК Україн 5(п»ять ) років позбавлення волі;
· за ст. 296 ч.1 КК України - обмеження волі на 1 рік.
Згідно ст. 70 КК України остаточне покарання обрати шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -5(п»ять ) років позбавлення волі.
Згідно ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначити йому іспитовий строк в 1 рік зобов»язавши його в цей період не вчиняти нових злочинів, не виїзджати за межі України на постійне
- 3 -
проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з»являтись туди для реєстрації.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу залишити попередню-підписку про невиїзд.
Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 2 березня 2007р.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівсвької області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.