Судове рішення #12038423


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-31/09                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Оладько С.І.

Суддя-доповідач:  Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2010 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                    Вівдиченко Т.Р.

Суддів:                                        Глущенко Я.Б.

                                                      Федорової Г.Г.

при секретарі                              Кочума О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 , в якому просила суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 24.01.2006 року «Про дозвіл на будівництво балкону до АДРЕСА_1 ОСОБА_4».

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 11.03.2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач  є власником 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_2. Дана квартира належить їй на підставі договору дарування від 05.12.2005р., копія якого міститься в матеріалах справи.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності на житло, є власниками АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 24.01.2006р «Про дозвіл на будівництво балкону до АДРЕСА_1 ОСОБА_4»третім  особам по справі було надано дозвіл на будівництво балкону розміром 1,50X6,00 м до АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було правомірно надано дозвіл на будівництво зазначеного балкону за вказаною адресою.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Так, ч. 2 статті 19 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»встановлено, що неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 28.09.2005 року № 19-34-1233, неподільне майно –це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частин допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Також, пунктом 2 ст. 10 Закону України встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Як вбачається з рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року по справі № 1-2/2004, відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т. ін.

На підставі вказаного, питання щодо згоди власників квартир –співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку –на надбудову поверхів, улаштування мансард та інше., з використанням при цьому конструктивних елементів будинку, як і на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо), має вирішуватись відповідно до законів про власність та інших законів України, насамперед Цивільним кодексом України.

Крім цього, статтею 357 ч. 4 Цивільного кодексу України встановлено, що співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.

Згідно  ст. 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов'язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

Постановою Кабінету Мікстів України від 24.01.2006 року № 572, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення виконкому Коцюбинської селищної ради, затверджено Правила користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями. Відповідно до пункту 19 вказаних правил встановлено, що переобладнання і перепланування жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може провадитися лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку. Наймачі та орендарі квартир можуть виконувати вказані роботи тільки з дозволу власника будинку (квартири).

Таким чином, третьою особою  була здійснена самостійна добудова балкону, чим порушено права апелянта, а саме: ОСОБА_3 обмежена у користуванні прибудинковою територією, внаслідок здійснення забудови перекритий прохід по асфальтній доріжці під будинком, зруйнована частина квітника, тобто елемент  благоустрою, що є неподільним, також знищені земельні насадження. Дана добудова змінила, тобто  погіршила споживчі якості житла позивача, а саме: бокова стіна добудови знаходиться на відстані 40 см. від вікна ОСОБА_3, при цьому повністю перекритий огляд прибудинкової території правої сторони, що підтверджується матеріалами справи. Також зменшився рівень природного освітлення квартири.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що виконком Коцюбинської селищної ради не врахував наведені норми чинного законодавства України, треті особи не отримали згоди всіх власників житлових приміщень на проведення будівництва балкону, а тому рішенням відповідача від 24.01.2006 року  протиправно надано дозвіл на будівництво вказаного балкону.

Крім того, положеннями статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність»передбачено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат; проект об'єкта архітектури має бути завірений підписом і особистою печаткою архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат; затвердження проекту замовником може бути здійснено за наявності рішення органу містобудування та архітектури про погодження проекту.

Проект улаштування балкона в АДРЕСА_1, що знаходиться в матеріалах справи не містить вказаних в ст.7 Закону України  «Про архітектурну діяльність»погоджень та затверджень, а саме: відсутня будь-яка інформація про архітектора, сам проект погоджений не в установленому порядку, тобто погодження здійснено шляхом проставляння штампу із підписом (без дати) та печатки Відділу містобудування і архітектури.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 8 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Враховуючи  вищевикладене та проаналізувавши зазначені норми законодавства, а також доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач –виконавчий комітет Коцюбинської селищної ради своїм рішенням від 24.01.2006 року «Про дозвіл на будівництво балкону до АДРЕСА_1 ОСОБА_4» порушив зазначені норми Закону, у зв’язку з чим позов ОСОБА_6 підлягає  задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11.03.2009 року - скасувати.

Постановити по справі нове  рішення, яким  адміністративний позов ОСОБА_3 до виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним рішеннязадовольнити.

Рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 24.01.2006 року «Про дозвіл на будівництво балкону до АДРЕСА_1 ОСОБА_4»- скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.



Головуючий суддя:                                                  ___________Вівдиченко Т.Р.

Судді:                                                                      ___________Глущенко Я.Б.

___________Федорова Г.Г.


Повний текст ухвали виготовлений  27 жовтня 2010 року.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація