ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р.                                                           Справа № 63/202-09  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя Такмаков Ю.В. , суддя  Барбашова С.В.

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивача -  Краснопір В.М. (дов. № 1227 від 28.09.10р.)

відповідача –Степанюк О.А. (дов. б/н від 22.02.10р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА-Україна», м. Харків (вх. № 2553 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 04.08.10 р. у справі № 63/202-09

за позовом Науково-виробничого підприємства "Фероліт"

до ТОВ "Веза-Україна" м. Харків

про стягнення  5 507,56 грн., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати відповідача замінити дефектний вентилятор радіального типу ВРАН6-12, 5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 на аналогічний товар належної якості. Крім того, просив суд стягнути з відповідача на свою користь збитки, понесені позивачем в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 26/09-08 від 26.09.2008 року в сумі 1440,00 грн. - вартість товарної експертизи та штраф в розмірі 20% від вартості неякісного товару в сумі 4067,56 грн. Позов обґрунтовано статтями 216, -218, 224-226, 230, 231, 269 ГК України та статтями 611, 623, 624, 678 ЦК України. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04 серпня 2010 року (суддя  Погорелова О.В.) позов задоволено. Зобов'язано ТОВ "ВЕЗА-Україна" замінити дефектний вентилятор радіальний типу ВРАН-12,5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 на аналогічний товар належної якості. Стягнуто з ТОВ "ВЕЗА-Україна" на користь НВП "Фероліт" 1440,00 грн. збитків, 4067,56 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає про те, що судом при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права, не в повному обсязі з’ясовані всі обставини, які мають значення для справи та які суд визнав встановленими. Зокрема, посилається на те, що виявлені ушкодження вентилятора були викликані надмірним налипанням пилу в процесі експлуатації вентилятору, так як остання виконувалась позивачем в порушення вимог, передбачених керівництвом з експлуатації. Крім того, зазначає, що вентилятор був змонтований та введений в експлуатацію у травні 2009 року підрядною організацією "Спецпром", а в матеріалах справи відсутні документи, які могли б підтвердити  здійснені належним чином монтаж, випробування обладнання та введення його в експлуатацію; вважає, що Акт експертизи Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати України № В-249 від 04.08.09р. не має юридичної сили та не є належним доказом на підтвердження виявлених недоліків проданого товару. На цій підставі просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вважає прийняте рішення цілком законним та обґрунтованим, винесеним на підставі фактичних матеріалів справи і наданих доказів, просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, посилаючись на те, що під час експлуатації в межах гарантійного строку позивачем були виявлені істотні недоліки проданого відповідачем товару, які перешкоджали його нормальному використанню. Факт наявності недоліків підтверджується наданими до матеріалів справи документальними доказами - Актом огляду дефектного вентилятора від 20.07.09р., Актом експертизи Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати України № В-249 від 04.08.09р., яким була надана належна правова оцінка під час судового розгляду справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2010 року розгляд апеляційної скарги відкладено для надання додаткових доказів по справі та зобов’язано ТОВ «ВЕЗА-Україна»надати додаткове письмове обґрунтування своєї позиції по справі на підтвердження відсутності вини відповідача у виявлених недоліках поставленого обладнання, докази про те, що пошкодження вентилятору виникли саме в результаті його установки чи в процесі експлуатації вентилятора з вини позивача.

Ніяких інших додаткових документів ніж ті, що знаходяться в матеріалах справи, сторонами до суду не надано,

Беручи до уваги вищевикладене та, зважаючи на те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін  в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, та вірно встановлено судом першої інстанції 26 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір № 26/09-08, відповідно до умов якого продавець (відповідач по справі) продає, а покупець (позивач по справі) покупає обладнання за номенклатурою та ціною згідно специфікації (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною його частиною, а саме: вентилятори радіального типу ВРАН6-12, 5-1-ЛО-37х1000-220/380-О-У2 у кількості 4 штук, загальною вартістю 81351,12 грн. (аркуші справи 11-14).

Позивач на виконання умов договору та на підставі виставленого відповідачем раухунку-фактури № ВУ-1422 від 01.10.2008 року, платіжними дорученнями № 3383 від 06.10.2008 року на суму 40675,56 грн. та № 3882 від 13.11.2008 року на суму 40675,56 грн. перерахував відповідачу грошові кошти за придбане обладнання (аркуші справи 15-17).

Факт поставки обладнання підтверджується довіреністю серії ЯПО № 201864/65 від 19.11.2008 року та видатковою накладною № ВК-1618 від 20.11.2008 року (аркуші справи 45-46).

Відповідно до акту огляду вентилятора радіального типу ВРАН-6-12,5-1ЛО(37/1000) від 20.07.2009 року, проведеному комісією у складі: головного інженера НВП "Фероліт" ОСОБА_1., головного енергетика НВП "Фероліт" ОСОБА_2., інженера-конструктора ТОВ "ВЕЗА-Україна" ОСОБА_3., було оглянуто вентилятор радіального типу ВРАН-6-12,5-1ЛО(37/1000), заводський номер 767, виготовлений ТОВ "ВЕЗА-Україна" 17.11.2008 року у відповідності з ТУ У 29.2-316324010-005;2007, поставлений по договору № 26/09-08 від 26.09.2008 року по накладній № ВУ/1618 від 20.11.2008 року, змонтований ПП "Спецпром", відповідно до акту прийому-передачі робіт № 5 за квітень 2009 року. Згідно паспортних даних, виробник - ТОВ "ВЕЗА-Україна" прийняло на себе гарантійні зобов'язання на вентилятор з моменту вводу його в експлуатацію у травні 2009 року з їх закінченням у квітні 2010 року.

Станом на 20.07.2010 року виявлені наступні недоліки та ушкодження:

підмоторна плита має численні подовжні та поперечні тріщини, без слідів пластичної деформації; тріщина на задньому диску та ступиці робочого колеса; ушкоджений колектор вентилятора; на поверхні робочого колеса є налипання пилу товщиною від 1 до 5 мм.

Згідно з висновками комісії технічний стан вентилятора не допускає його подальшу експлуатацію, ремонт вентилятора не місці не можливий, пропозиції з ремонту вентилятора ТОВ "ВЕЗА-Україна" зобов'язується направити на протязі п"яти календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 1709 від 20.07.2009 року відповідач повідомив позивача про те, що вентилятор гарантійному ремонту не підлягає, оскільки експлуатувався неправильно.

На замовлення позивача, Кременчуцьким відділенням  Полтавської торгово-промислової палати була проведена експертиза вентилятора ВРАН6-12,5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2, відповідно до висновків якої, пред'явлений вентилятор ВРАН6-12,5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 заводський номер 767, що вийшов зі строю в період гарантійного строку експлуатації, має механічні ушкодження. За технічним станом к експлуатації не здатний та підлягає гарантійному ремонту, відповідно до умов договору № 26/09-08 від 26.09.2008 року.

Крім того, висновок експерта містить в собі примітку в якій зазначено, що позивачем, відповідно до договору № 26/09-08 від 26.09.2008 року від відповідача отримані вентилятори у кількості 4 штук, які введені в експлуатацію в один й той же час, працюють в однакових умовах, з яких 3 штуки - в робочому стані та 1 вентилятор, пред'явлений на експертизу, вийшов зі строю в період гарантійного строку експлуатації.

Також в акті є зазначення експерта про те, що експлуатація вентилятора проводилась відповідно вимогам п. 1 "Призначення виробу" Керівництва з експлуатації ВРАН-00 РЕ, ПС, де концентрація викидів суспензірованих твердих часток, яке відходить від даного вентилятора (№ 0003 джерело викидів) складає 86,7 мг на метр куб., що менше 100 мг. на метр куб., відповідно до Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на території НВП "Фероліт" від 30.06.2008 року, яке проводив МКП "Екогаз" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Гранична межа норми налипу пилу на робочому колесі вентилятора у Керівництві з експлуатації ВРАН-00 РЕ, ПС не оговорено та не має попередження про те, що налип пилу може вивести вентилятор зі строю. При технічному обслуговуванні вентилятора, відповідно до Керівництва з експлуатації ВРАН-00 РЕ, ПС не передбачена перевірка налипання пилу на робочому колесі та обов'язкове його очищення.

14.08.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. номер 1004) в якій звернувся до відповідача з проханням замінити неякісний вентилятор, відшкодувати понесені збитки та сплатити штраф, відповідно до умов договору.

Проте, відповідач відповіді не надав.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про зобов'язання відповідача замінити дефектний вентилятор радіального типу ВРАН6-12, 5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 на аналогічний товар належної якості, а також стягнення з відповідача на свою користь збитків, понесених позивачем в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 26/09-08 від 26.09.2008 року в сумі 1440,00 грн. - вартість товарної експертизи та штрафу в розмірі 20% від вартості неякісного товару в сумі 4067,56 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що вентилятор був поставлений належної якості та отримав пошкодження в результаті неправильної його експлуатації, що виключає його гарантійне обслуговування, вважає, що вина відповідача не доказана.

Ухвалою господарського суду від 02.12.2009 року провадження у справі було зупинено та по справі була призначена судова технічна експертиза на вирішення якої було поставлено запитання: "Чи  мають  пошкодження вентилятору радіального типу ВРАН-12,5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 виробничий  характер або виникли в  результаті будь-яких  пошкоджень  при  транспортуванні, установці чи  експлуатації?". Обов'язок оплати рахунку за проведення експертизи був покладений судом на відповідача.

Проте, в порушення вимог ухвали господарського суду від 02.12.2009 року, відповідачем проведення експертизи оплачене не було, внаслідок чого справу було повернуто до господарського суду 09.07.2010 року без надання експертного висновку, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, господарський суд дослідивши умови договору купівлі-продажу обладнання від 26.09.2008 року № 26/09-08 встановив, що відповідно до пункту 6.1 договору гарантійний строк експлуатації встановлюється відповідно до паспорту на виріб, але не менш ніж 12 місяців після вводу в експлуатацію.

Пунктом 10.2 Керівництва з експлуатації вентилятора радіального гарантійний строк експлуатації вентилятора встановлюється 12 місяців з дня вводу вентилятора в експлуатацію, але не більше 18 місяців з дня відвантаження товару замовнику.

На протязі гарантійного строку, відповідно до п. 6.1 договору, неполадки, що виникли з вини продавця, усуваються за рахунок продавця.

Судом першої інстанції встановлено, що під час експлуатації в межах гарантійного строку позивачем були виявлені істотні недоліки проданого відповідачем товару.

З урахуванням викладених обставин, дослідивши надані сторонами документальні докази на підтвердження викладених вимог та заперечень, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов’язання відповідача замінити дефектний вентилятор радіального типу ВРАН6-12, 5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 на аналогічний товар належної якості, оскільки вони документально обґрунтовані та відповідають положенням ст.ст. 655, 673, 675, 678, 679 Цивільного кодексу України.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 1440,00 грн. - вартість проведеної експертизи Кременчуцький відділенням Полтавської торгово-промислової палати України та штраф у розмірі 4067,56 грн.

Відповідно до пункту 7.3 договору, у разі поставки товару, який за своєю якістю не відповідає паспорту або умовам договору, а також якщо поставлений некомплектний товар, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного або некомплектного товару.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу за поставлений товар неналежної якості, оскільки позовні вимоги в зазначеній частині відповідають обставинам справи, ґрунтуються на умовах договору та вимог чинного законодавства.

З урахуванням положень ст.ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1440,00 грн. понесених за проведення експертизи визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивач вимушений був замовити проведення експертизи вентилятора за власні кошти, у зв’язку з невиконанням відповідачем свого обов’язку, передбаченого умовами договору щодо якості поставленого обладнання, в чому вбачається протиправна та винна поведінка відповідача. Розмір витрат на проведення експертизи підтверджується матеріалами справи та знаходиться в прямому причинному зв’язку з протиправною поведінкою відповідача.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка. А відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень відповідача про те, що недоліки та ушкодження товару, які були виявлені та зафіксовані представниками сторін в Акті від 20.07.2009 року, не можуть свідчить про неналежну якість товару, тому що ці недоліки виникли в процесі експлуатації товару.

Згідно ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний  передати покупцеві,  має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві,  якщо інший момент  визначення  відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором   або законом  може  бути  встановлений  строк, протягом  якого  продавець  гарантує якість  товару  (гарантійний строк). Гарантія  якості  товару  поширюється  на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Отже,  гарантійний строк –це строк, протягом якого продавець бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку  з введенням її в обіг.

Матеріалами справи підтверджений факт того, що відповідачем надані гарантії щодо якості поставленого товару.

Відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України, продавець  відповідає  за  недоліки товару,  якщо покупець доведе,  що вони виникли  до  передання  товару  покупцеві або  з причин, які існували до цього моменту. Якщо   продавцем   надані  гарантії щодо  якості  товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли   після   його  передання  покупцеві  внаслідок  порушення покупцем правил користування чи  зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.  

З правового аналізу вказаної норми права вбачається, що у разі надання продавцем гарантії щодо якості товару, діє презумпція вини продавця, якщо будуть виявлені недоліки товару.

П. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України передбачено, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред’явити вимоги у зв’язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Як свідчать матеріали справи, поставлене відповідачем обладнання було змонтоване ті введено в експлуатацію 06.05.2009 року, а вже 16.07.2009 року були виявлені істотні недоліки поставленого обладнання, наявність недоліків підтверджуються Актом огляду дефектного вентилятора від 20.07.09р., Актом експертизи Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати України № В-249 від 04.08.09р.

Посилання відповідача на відсутність своєї вини в виявлених недоліках поставленого товару в зв’язку з тим, що начебто самим позивачем не були дотримані  вимоги керівництва з експлуатації вентилятору щодо вмісту пилу та інших твердих частинок у середовищі, що переміщується не більше 100 мг/м куб., до уваги колегією суддів не приймається, оскільки вказані твердження ґрунтуються лише на припущеннях, не мають документального обґрунтування та спростовуються Актом експертизи № В-249 від 04.08.2009 року, складеним експертом Кременчуцького відділення полтавської торгово-промислової палати України, згідно якого експлуатація вентилятора проводилась відповідно вимогам п. 1 «Призначення виробу»Керівництва з експлуатації вентиляторів.

Доводи відповідача про те, що Актом експертизи № В-249 від 04.08.2009 року не має юридичної сили та не є належним доказом на підтвердження виявлених недоліків проданого товару, так як був складений без участі представника відповідача та не містить застережень стосовно попередження експерта про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає безпідставними, та такими, що спростовуються приписами ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якою передбачено право торгово-промислової палати в Україні на проведення експертизи, контролю якості, кількості, комплектності товарів і визначення їх вартості. При цьому попередження експерта про кримінальну відповідальність при проведенні експертизи відділенням торгово-промислової палати не передбачено.

На підставі викладеного вбачається, що Акт експертизи Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати України № В-249 від 04.08.09р. є належним та допустимим доказом по справі в розумінні ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виявлених істотних недоліків поставленого відповідачем вентилятора, технічний стан якого, згідно експертного висновку, не допускає його подальшої експлуатації, до експлуатації товар не придатний, ремонт вентилятора на місці неможливий.

Вказані висновки експерта торгово-промислової палати відповідачем не спростовані жодним доказом.

До того ж, колегія суддів враховує і той факт, що на вимогу відповідача судом першої інстанції ухвалою була призначена судова технічна експертиза, що також підтвердив представник відповідача під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Але, як свідчать матеріали справи саме в зв’язку з несплатою відповідачем рахунку за проведення експертизи, експертне дослідження було зняте з провадження без виконання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у виявлених недоліках поставленого обладнання, а також не надав доказів на підтвердження того, що пошкодження вентилятору виникли саме в результаті його установки чи в процесі експлуатації вентилятора.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 04 серпня 2010 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст.ст. 22, 675, 678, 679, 680 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст..ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА-Україна», м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04 серпня 2010 року по справі № 63/202-09 залишити без змін.      

          Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя                                                                    

Суддя                                                                                           Такмаков Ю.В.  

Суддя                                                                                           Барбашова С.В.  

Повний текст постанови підписано 15 жовтня 2010 року.