У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Василевича В.С., Демянчук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Чалої Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 13 липня 2010 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов”язаних з виплатою страхового відшкодування, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 13 липня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 5920 грн. – вартість здійсненого страхового відшкодування.
Вирішено питання про судові витрати.
Вважаючи дане рішення незаконним, відповідач ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу. При цьому, посилається на те, що заявлені Моторним (транспортним) страховим бюро України позовні вимоги його не стосуються.
Причин, пов”язаних з об”єтивними, непереборними, істотними труднощами, які б не давали змоги позивачу встановити власника транспортного засобу чи звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права у справі не наведено. На його думку, позивач не звертався до нього з позовними вимогами.
Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до нього.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або направити справу на новий розгляд.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки власником джерела підвищеної небезпеки є ОСОБА_1, у нього є в наявності відповідний дозвіл на здійснення вантажних перевезень, то саме він повинен нести відповідальність за відшкодування заподіяної шкоди. Відповідач ОСОБА_2 на час завдання шкоди виконував свої трудові обов”язки.
З таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погоджується.
Ухвалою Рівненського міського суду від 08 лютого 2010 року до участі у справі залучено як співвідповідача ОСОБА_1. Ухвала постановлена в межах строків позовної давності (а.с. 56).
Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 знайомився з матеріалами справи, заявляв клопотання про зняття копій з матеріалів справи, подавав заперечення на позов, приймав участь у судових дебатах, як відповідач (а.с. 65, 80, 83).
За таких обставин, покликання ОСОБА_1 на те, що він неналежний відповідач у даній справі не відповідає матеріалам справи.
Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Порушень зазначених вимог законодавства колегія суддів не вбачає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 13 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно. Вона може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді : В.С. Василевич
С.В. Демянчук