Справа № 22ц-5977/2010 Головуючий у першій інстанції РАХМАНКУЛОВА І.П.
Категорія - цивільна Доповідач ІВАНЕНКО Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.
суддів: ЗІНЧЕНКО С.П., СМАГЛЮК Р.І.
при секретарі: БИВАЛЬКЕВИЧ Т.В.
За участю: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2010 року у справі за скаргою Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ВАТ КБ „Надра” просило скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.10.2010 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ВАТ КБ „Надра” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ України Мазура Г.І. щодо винесення постанови від 18.06.2010 року про арешт коштів боржника.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при постановленні оскаржуваної ухвали, судом не було враховано, що всупереч положенням частини 3 ст. 59 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, якою заборонено накладати арешт на кореспондентські рахунки банку, державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на кореспондентські рахунки ВАТ КБ „Надра”, відкриті в інших банках для здійснення міжбанківських операцій.
Крім того, ВАТ КБ „Надра” вказує, що в порушення п. 5.1.3 Інструкції „Про проведення виконавчих дій”, яким передбачено затвердження постанови начальником органу виконавчої служби, постанову від 18.06.2010 року було затверджено заступником директора Департаменту ДВС МУЮ України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду – залишенню без зміни, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.06.2010 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС МУЮ України Мазуром Г.І. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-5631. виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ВАТ КБ „Надра” на користь ОСОБА_8 суми банківського вкладу в розмірі 40 000 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 400 грн. судового збору, 400 грн. за правову допомогу та 3% річних в сумі 374 грн. 79 коп., винесено постанову про накладення арешту на кошти у сумі 41 294 грн. 70 коп., що належать боржнику та знаходяться на його рахунках (а.с. 4-5).
Вищевказані рахунки були відкриті боржником ВАТ КБ „Надра” на підставі ст. 51 Закону України „Про банки та банківську діяльність” для здійснення банківської діяльності у інших банках України та є кореспондентськими рахунками.
Відмовляючи в задоволенні скарги ВАТ КБ „Надра” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ України Мазура Г.І. щодо винесення постанови від 18.06.2010 року про арешт коштів боржника, суд першої інстанції виходив з того, що законом передбачена можливість накладення державним виконавцем арешту на кореспондентські рахунки боржника, в разі його накладення в межах конкретної суми боргу.
Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції, як таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України „Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього закону, та інших законів.
Відповідно до ст. 63 Закону України „Про виконавче провадження”, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника – юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку передбаченому цим законом.
З положень частини 1 ст. 51 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, який є спеціальним законодавчим актом та ст. 7 Закону України „Про платіжні системи та перекази коштів в Україні” слідує, що банк відкриває та веде кореспондентський рахунок в Національному банку України та інших банках України виключно з метою здійснення ним банківської діяльності, зокрема проведення розрахункових банківських операцій.
Оскільки кореспондентський рахунок є рахунком боржника – юридичної особи, при вирішенні питання про правомірність дій державного виконавця підлягають врахуванню положення статті 59 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, яка знаходиться в розділі „Відносини банка з клієнтами” вказаного спеціального закону.
Частиною 1 даної статті передбачено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
Враховуючи те, що вказану постанову було винесено державним виконавцем на виконання рішення Деснянського районного суду м.Чернігова про стягнення з ВАТ КБ „Надра” на користь ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 41 294 грн. 70 коп., тобто на підставі ч. 1 ст. 59 Закону України, дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти банку-боржника, що знаходяться на його рахунках, є правомірними та такими, що відповідають нормам Законів України „Про виконавче провадження” та „Про банки та банківську діяльність”.
Доводи ВАТ КБ „Надра” щодо неврахування судом положень частини 3 статті 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність", якою заборонено накладати арешт на кореспондентські рахунки банку, не заслуговують на увагу, оскільки законом допускається накладення арешту лише на кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, в конкретно визначеній сумі, у зв’язку з чим, накладення постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС МУЮ України Мазура Г.І. від 18.06.2010 року арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку в межах суми стягнення, не перешкоджає здійсненню ВАТ КБ „Надра” інших операцій по відкритим кореспондентським рахункам, а отже не порушує законні права банку.
Не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги щодо затвердження зазначеної постанови державного виконавця не вповноваженою особою, оскільки статтею 51 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що начальник відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС МУЮ України наділений всіма правами та повноваженнями у виконавчому провадженні (і зокрема щодо затвердження постанов), передбаченими законом для начальника ДВС в районі, місті, районі в місті.
Ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” відхилити .
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: