Справа № 22ц-5917/2010 Головуючий у першій інстанції ДЕРКАЧ О.Г.

Категорія - цивільна                                      Доповідач ІВАНЕНКО Л.В.

У Х В А Л А

                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 листопада 2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:   ІВАНЕНКО Л.В.

суддів:               ІШУТКО В.М., ЗІНЧЕНКО С.П.

при секретарі: БИВАЛЬКЕВИЧ Т.В.

За участю: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:  

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просив скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.09.2010 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_6, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 18 000 грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 300 грн.00коп.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки суд не надав належної правової оцінки доводам відповідача щодо написання боргової розписки під примусом позивача та не врахував звернення ОСОБА_5 з даного приводу до правоохоронних органів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_5, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.09.2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено договір позики грошей. З розписки позичальника вбачається, що ОСОБА_5 взяв у борг у ОСОБА_6 18 000 грн., які зобов’язувався повертати частками в розмірі 1000 грн. щомісячно, до 25.09.2010 року (а.с. 8).

Частина 2 статті 10 ЦПК України містить загальне правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач ОСОБА_5, заперечуючи факт отримання грошей від ОСОБА_6 за вищевказаною борговою розпискою, не навів суду першої та апеляційної інстанції жодних доказів на підтвердження вказаного факту.

Заперечення ОСОБА_5 з приводу неотримування від позивача грошей та написання боргової розписки під впливом погрози, не можуть бути взятими до уваги, оскільки ОСОБА_5 відповідно до ст.ст. 60-61 ЦПК України не представив суду належних доказів про наявність указаних обставин, з позовом про визнання договору позики недійсним не звертався.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.

ОСОБА_5 боргу не повернув, про що свідчить знаходження боргової розписки у позикодавця та відсутність на ній позначень щодо виконання договірних зобов’язань, відтак враховуючи положення вищенаведеної норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності стягнення з ОСОБА_5 суми боргу на користь ОСОБА_7

Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_5  відхилити , а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий:                      Судді: