У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
11 листопада 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого – судді - Бородіна М.М.,
суддів: - Гальянової І.Г.,
- Ларенка В.І.,
при секретарі - Сватенко А.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», Міністерства аграрної політики України та ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства аграрної політики України, треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог Державне підприємство «Харківський завод шампанських вин» та ОСОБА_3 про поновлення на роботі, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2010 року ОСОБА_4 звернувся у суд із позовом до Міністерства аграрної політики України, треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог Державне підприємство «Харківський завод шампанських вин», ОСОБА_3 про поновлення на роботі та визнання контракту чинним.
В обґрунтування своїх вимог послався на те, що з 24 лютого 2007 року працював директором Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», згідно Наказу Міністерства аграрної політики України від того ж числа, місяця та року за №28 – п про призначення на посаду директора, на підставі укладення між ним та Міністерством аграрної політики України контракту.
Згідно даного контракту ОСОБА_4 призначений на посаду директора названого Державного підприємства з 24 лютого 2007 року по 24 лютого 2012 року.
27 квітня 2009 року Наказом Міністерства аграрної політики України за №297 з ним розірвано контракт та звільнено його з посади директора Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», а також Наказом цього Міністерства від того ж числа, місяця та року за №93 – п виконуючим обов’язки директора державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» призначено – ОСОБА_3.
Зазначив, що підстави для розірвання контракту відсутні, пунктами 25 та 26 даного контракту встановлено підстави його припинення та звільнення.
Крім того, п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19 березня 1994 року за №170 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов’язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.
Вказав, що він не підписував жодної додаткової угоди до Контракту щодо зміни його дії чи дострокового розірвання та на його адресу не надходило листів і повідомлень про розірвання контракту через невиконання або неналежне виконання зобов’язань.
Також при його звільненні з посади директора порушено ряд норм діючого законодавства, в тому числі; ст.ст. 47, 148 КЗпП України згідно яких власник або уповноважень ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у встановлені строки.
Такі дії відповідача щодо розірвання контракту з ним та видання наказу про звільнення ОСОБА_4 вважає незаконними.
В зв’язку з чим, просив визнати чинним Контракт з директором Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» від 24 лютого 2007 року, укладений між ним та Міністерством аграрної політики України.
Скасувати Наказ Міністерства аграрної політики України від 27 квітня 2009 року №297.
Поновити його на посаді директора Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин».
Скасувати Наказ Міністерства аграрної політики України від 27 квітня 2009 року №93 – п.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивач та представник ОСОБА_5 позов підтримав та просив його задовольнити.
Звернули увагу суду на те, що з причини ненадання позивачу трудової книжки та наказу про звільнення, передбачені ч. 1 ст. 233 КЗпП строки звернення до суду не порушені та позивач пояснив, що наприкінці квітня – початку травня 2009 року, прибувши на підприємство для виконання трудових обов’язків, не був пропущений охороною на територію ДП «ХЗШВ». Оскаржити своє звільнення не міг, оскільки відповідач не надав йому наказ про звільнення та трудову книжку, зміст і підстави наказу були йому невідомі.
Представник Міністерства аграрної політики України – Дородько Н.Ф. позов не визнала та заперечувала проти його задоволення.
При цьому пояснила суду, що звільнення позивача відбулося у точній відповідності до Закону.
Зазначила, що на день подання позову витекли строки, передбачені ч.1 ст. 233 КЗпП України, в силу чого в задоволенні позову необхідно відмовити.
Підстав звільнення позивача зазначені в наказі Мінагрополітики №297 від 27квітня 2009 року та порушення п.п. «б», «в», «ж», «з», «ї», п. 26 Контракту від 24 лютого 2007 року конкретно суду не пояснила.
Проте вважала, що порушення цих пунктів полягають в погіршенні фінансово – господарських показників діяльності ДП «ХЗШВ», дані про яке відображені в Акті перевірки окремих питань фінансово – господарської діяльності зазначеного підприємства за 2007 – 2008 роки від 25 березня 2009 року, за що керівник ОСОБА_4 несе персональну відповідальність.
Визнала факт не направлення позивачу наказу про звільнення, не інформування його про проведене звільнення, не направлення йому поштою будь – яких документів, що стосуються звільнення.
Представник третьої особи Державного Підприємства «Харківський завод шампанських вин» - Болоховцева Є.О позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що під час керівництва ОСОБА_4 підприємством ДП «ХЗШВ» значно погіршилися як господарські, так і фінансові показники діяльності та був виявлений ряд порушень, допущених ним, за що і був звільнений.
Визнала факт не інформування позивача про звільнення та пояснив, що отримана підприємством копія наказу про звільнення на адресу ОСОБА_4 не направлялася, зберігалася в справах підприємства.
Третя особа – ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином і своєчасно, в зв’язку з чим та з урахуванням думок осіб, які брали участь у справі, суд першої інстанції вирішив спір без його участі.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2010 року вищевказаний позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Скасовано наказ Міністерства аграрної політики України від 27 квітня 2007 року №297.
Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» .
Рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді директора Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин – допустивши до негайного виконання.
Стягнуто з Міністерства аграрної політики України на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах строку один рік із визначенням належних до сплати грошових сум відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою КМУ від 08 лютого 1995 р. №100.
В частині стягнення середнього заробітку за один місяць – допустити до негайного виконання.
В задоволенні інших вимог – відмовлено.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року роз’яснено рішення по вказаній цивільній справі та зазначено, що поновлення на роботі ОСОБА_4 на посаді директора ДП «ХЗВШ» є відповідно до п.6 ч. 1 ст. 40 КЗпП підставою для розірвання контракту з директором ДП «ХЗШВ» ОСОБА_3
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2010 року виправлено описку у резолютивній частині рішення суду та вказано, що в резолютивній частині рішення про скасування наказу замість скасування наказу Міністерства аграрної політики України від 27.04.2007 року №297 зазначено, що скасовано наказ Міністерства аграрної політики України від 27.04.2009 року №297.
В апеляційній скаргах: Міністерство аграрної політики України, треті особи: Державне Підприємство «Харківський завод шампанських вин», ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 цього Кодексу розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Статтею 60 наведеного Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 ГК України, у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначається строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Порядок укладення контрактів з керівниками підприємств, в тому числі і з керівниками підприємств, що є у державній власності, визначений Положенням про порядок укладення контракту з керівником підприємства, при найманні на роботу, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року №203, у пункті 16 положення установлено, що контракт може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством.
Пунктом 22 Положення про порядок укладення контрактів при прийняття (наймання) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №170 від 19.03.1994 року зі змінами від 27.06.2000 року зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов’язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.
За положеннями ст. 21 КЗпП України трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права обов’язки і відповідальність сторін ( в тому числі матеріальна) умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
У відповідності до п. 8 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: підстави, передбачені контрактом.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
За змістом ст. 48 наведеного Кодексу вбачається, що трудова книжка, в разі її відсутності заводиться на шостий день виконання працівником трудових обов’язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України встановлений місячний строк звернення до суду із позовом про поновлення на роботі, який витікає з дня, коли особа отримала копію наказу про звільнення або трудову книжку.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується письмовими доказами та не заперечується сторонами, що 24 лютого 2007 року між Міністерством аграрної політики України та ОСОБА_4 укладений контракт, а
згідно Наказу №28-п від 24 лютого 2007 року ОСОБА_4 був призначений по контракту на посаду директора Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» строком на п’ять років з 24 лютого 2007 року до 24 лютого 2012 року.
Відповідно до умов контракту (п. 26) керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії:
а) у разі систематичного невиконання Керівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього цим контрактом;
б) у разі одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи обов’язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (нанесено збитки, виплачено штрафи і т.п.);
в) у разі невиконання підприємством зобов’язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов’язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати;
г) у разі неподання на затвердження Органу управління майном річного фінансового плану підприємства;
д) у разі несплати реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців при наявності вини керівника;
е) за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог законодавства з питань охорони праці;
є) у разі порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті;
ж) у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості;
з) у разі коли у трьох звітних кварталах протягом календарного року спостерігається зростання обсягів дебіторської заборгованості підприємства, яке за загальним підсумком зазначених кварталів не супроводжується відповідним зростанням обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства;
и) у разі неподання органу управління майном квартальної та річної фінансової звітності;
і) у разі недотримання вимог Порядку випуску, авалювання, акцептування, індосування та погашення векселів, що випускаються державними підприємствами та акціонерними товариствами, у статутному фонді яких частка держави перевищує 50 відсотків;
ї) у разі недотримання фінансового та бюджетного законодавства, а також незабезпечення виконання в установлені строки законних вимог органів державної контрольно – ревізійної служби;
й) у разі роботи Керівника за сумісництвом;
к) у разі невиконання наказів Міністра;
л) з інших підстав передбачених законодавством.
25 березня 2009 року працівниками відділу контрольно – ревізійної роботи Управління бухгалтерського обліку, звітності та ревізійної роботи Мінагрополітики складений Акт перевірки окремих питань фінансово – господарської діяльності державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» за 2007 – 2008 р. (акт міністерства №2730 – 20/15 від 25.03.2009 р.).
Наказом №297 від 27 квітня 2009 року з ОСОБА_4 розірвано контракт відповідно до п.п. «б», «в», «ж», «з», «ї» пункту 26 Контракту від 24 лютого 2007 року та звільнено з посади директора ДП «ХЗШВ» за п. 8 ст. 36 КЗпП України на підставах, передбачених контрактом.
Проте з тексту наказу вбачається, що викладені в ньому підстави звільнення не зазначені стосовно кожного з підпунктів Контракту окремо, тому суд першої інстанції дослідив кожен з них.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно визначився за необхідне проаналізувати зміст оскаржуваного наказу у відповідності до зазначених в ньому підстав звільнення, а саме: п.п. «б», «в», «ж», «з», «ї» пункту 26 Контракту зазначивши цей правовий аналіз у рішенні суду (а.с. 167 – 174).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача не відповідає вимогам закону, оскільки в жодному з наведених пунктів контракту при звільненні позивача не було додержано відповідного порядку та вимог закону.
Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає правильним і зробленим у відповідності із зібраними по справі доказами.
Щодо посилань апелянтів стосовно того, що ОСОБА_4 пропущено строк звернення за захистом своїх прав, передбачених ст. 233 КЗпП України, то судом першої інстанції встановлено, що роботодавцем (Мінагрополітики) не було видано позивачу трудову книжку, наказ про звільнення і не проведено розрахунок.
Колегія судів вважає, що суд першої інстанції, правильно дослідив обставини справи та врахував положення наведені в статті 233 вказаного Кодексу вказавши, що строки не витекли у зв’язку з відсутністю причин, з якими закон пов’язує початок витікання строків звернення до суду.
Суд першої інстанції також вірно вказав у рішенні суду, що відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, що розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Що стосується доводів апеляційної скарги Мінагрополітики відносно стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, то згідно вищевказаного контракту саме відповідач, як орган управління майном зобов’язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника, а також правильно нараховувати та забезпечити виплату належних сум другій стороні (ОСОБА_4.).
У зв’язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції перевірив усі докази, які навів у рішенні та правильно встановив фактичні обставини при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права і відповідає матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 315, 317, 319 України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», Міністерства аграрної політики України та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: