Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 р. справа № 2а-20639/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Кутафіній К.Ю.
за участю
представника позивача Верьовкіної Н.Ю. (за довіреністю),
представника відповідача не з”явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі Донецької області про стягнення заборгованості з сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Маріуполі Донецької області про стягнення заборгованості з сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно вимог ст. 7 Закону України № 2272 від 22.02.2001 року «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі і пенсії, які призначені і виплачуються особам, які отримали травми на виробництві або професійне захворювання за часів СРСР (ч. 2 ст. 2 Закону України „Про загальнообов”язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”). Просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 15048, 22 грн., яка виникла за період з березня по липень 2010 року по пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з”явився, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутністю не надав.
З урахуванням приписів ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача. Представник позивача не заперечувала проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
З громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно у 1988 році, 1987 році, 1978 році та 1976 році на території колишнього СРСР стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджується відповідними актами. Внаслідок цього орган Пенсійного фонду сплатив їм в період з 01.03.2010р. по 31.07.2010р. пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в наступних розмірах: ОСОБА_2 – 3824,00 грн., ОСОБА_6 – 3854,22 грн., ОСОБА_4 – 3546,00 грн. та ОСОБА_5 – 3824,00 грн., на загальну суму 15048,22 грн., з якої основний розмір пенсії, призначений і виплачений зазначеним особам щомісячно за період з березня по липень 2010 року, складає 3000,00 грн., витрати УПФУ по сплаті поштового збору на доставку пенсії складає 58,02 грн., державна адресна допомога складає 11990,20 грн.
Вказана сума була включена позивачем до щомісячних актів звірки, проте відповідачем не прийнята до заліку.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон), призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно ст. 8 Закону, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, які формуються за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі-Основ) встановлено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні, залежно від страхового випадку, маються такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відповідно до ст. 12 Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.
Статтею 26 Основ встановлено, що Пенсійний фонд є страхувальником у сфері пенсійного забезпечення. Крім того, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат (п. 4 ст. 26 Основ)
Відповідно до пункту 4 статті 25 вищеназваних Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відносини, що виникають за зазначеними у ч. 1 ст. 25 Основ видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Частиною 2 ст. 2 Закону України „Про загальнообов”язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов”язаних з виконанням ними трудових обов”язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов”язане з виконанням нею трудових обов”язків.
Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачем правомірно призначена і виплачується пенсія у зв”язку із втратою працездатності, оскільки вони мають право на відшкодування шкоди, заподіяної їм внаслідок травмування на виробництві відповідно до законодавства України.
Не погоджуючись з позовними вимогами, представник відповідача в наданих суду письмових запереченнях і усних поясненнях посилається на відсутність обов”язку у відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду державну адресну допомогу, призначену та виплачену пенсіонерам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 265.
Суд погоджується із зазначеною думкою відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрі України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення», запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
З положень статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вбачається, що законом не передбачено обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов’язані з виплатою адресної допомоги.
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України та Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначили порядок відшкодування і види виплат, які підлягають відшкодуванню Управлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у разі виплати Пенсійним фондом України пенсії застрахованій особі при настанні страхового випадку, що затвердили спільною Постановою від 04.03.2003р. № 5-4/4.
Пунктом 4 зазначеного вище Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого вищезазначеною спільною Постановою Управління Пенсійного фонду України та Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (далі Порядок), встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.
Згідно пункту 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Серед зазначених сум відсутні суми державної адресної допомоги та витрати, пов’язані з її виплатою, у зв”язку з чим суд приходить до висновку, що жодним нормативним актом не передбачено обов”язку відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату державної адресної допомоги.
Виходячи із вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі Донецької області підлягають задоволенню в частині стягнення сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які складаються із сум основного розміру пенсії та поштового збору на доставку пенсій за період з 01.03.2010р. по 31.07.2010р.
Керуючись ст. ст. 2, 8-11, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Маріуполі Донецької області про стягнення заборгованості з сум витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі Донецької області суму витрат Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області по особових справах потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01.03.2010р. по 31.07.2010р. в розмірі 3058 (три тисячі п”ятдесят вісім) грн. 02 копійки, з яких сума основного розміру пенсії – 3000,00 грн. та поштового збору на доставку пенсій – 58,02 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст постанови складено і підписано 16.11.2010р., її вступна та резолютивна частина проголошена в судовому засіданні 11.11.2010р. в присутності представника позивача та приєднана до матеріалів адміністративної справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ушенко С. В.