Копія
Справа № 2-а-6623/10/2270/7
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
при секретаріВасільєву С.В.
за участі:позивача ОСОБА_3, його
представника ОСОБА_4,
представника відповідача
Шевчука І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > ОСОБА_3 < 3-тя особа > до Старосинявської райдержадміністрація, третя особа, яка не заявляє самовтійних вимог на стороні відповідача - голова Старосинявської райжержадміністрації, про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказує, що тимчасово виконував обов"язки заступника голови Старосинявської райдержадміністрації з 16.07.2008 року. 08.07.2010 року ним було написано заяву про припинення своїх повноважень у зв"язку з призначенням нового голови Старосинявської райдержадміністрації. Після цього, з 19.07.2010 року по 29.07.2010 року він знаходився у відпустці. 30.07.2010 року йому було повідомлено про його звільнення з посади і видано трудову книжку. Вважає своє звільнення незаконним з таких підстав: перший заступник голови райдержадміністрації перевищив свої службові повноваження приймаючи розпорядження про його звільнення; він не мав бажання звільнятися з посади, порушень трудової дисципліни не допускав і стягнень не мав; його звільнено з посади 29.07.2010 року, коли він перебував у відпустці. Такими діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 10000 гривень, так як у нього різко погіршився стан здоров"я і він багато часу витратив на захист своїх прав та інтересів та на підготовку матеріалів до суду.
У позові, посилаючись на Закони України "Про державну службу", "Про місцеві державні адміністрації, КЗпП України, ЦК України, просить: поновити на роботі тимчасового виконання обов"язків заступника голови Старосинявської райдержадміністрації; стягнути з Старосинявської райдержадміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.07.2010 року і моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.
Позивач і його представник в суді позовні вимоги підтримали, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві. Додатково позивач пояснив, що про своє звільнення він дізнався після виходу з відпустки 30.07.2010 року.
Представник відповідача позов не визнав і надав суду письмове заперечення, яке підтвердив у суді.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, враховуючи наступне.
Згідно розпорядження тимчасово виконуючого обов"язки голови Старосинявської райдержадміністрації №222\2008-р від 16.07.2008 року покладено тимчасове виконання обов"язків заступника голови райдержадміністрації на ОСОБА_3 з 16.07.2008 року.
Із заяви т.в.о заступника голови Старосинявської райдержадміністрації ОСОБА_3 від 08.07.2010 року вбачається, що він заявив про припинення своїх повноважень у зв"язку з призначенням нового голови райдержадміністрації.
Згідно розпорядження Президента України №992\2010-рп від 05.07.2010 року і довідки Старосинявської районної державної адміністрації від 21.10.2010 року №38\03-12-4300\2010 ОСОБА_7 призначена на посаду голови райдержадміністрації з 05.07.2010 року.
Листками непрацездатності серії АВЛ №030200 і серії АВЛ №030294 виданих Старосинівською ЦРЛ стверджені факти хвороби ОСОБА_7 з 13.07.2010 року по 14.08.2010 року.
Розпорядженням першого заступника Старосинявської райдержадміністрації №199\2010-р від 15.07.2010 року надано відпустку тимчасово виконуючому обов"язки заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_3 з 19 по 29.07.2010 року.
Відповідно до розпорядження першого заступника Старосинявської райдержадміністрації №216\2010-р від 29.07.2010 року на підставі ст.10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", відповідно до ст.23, п.2 ст.36, ст.47, ст.116 КЗпП України звільнено ОСОБА_3 від тимчасового виконання обов"язків заступника голови райдержадміністрації з 30.07.2010 року.
Згідно довідки відповідача №38\03-12-4099\2010 від 30.09.2010 року посада четвертого заступника голови райдержадміністрації була вакантною до 15.09.2010 року, після чого виведена із штатного розпису.
Листом Старосинявського районного суду №705 від 22.10.2010 року стверджено, що позовна заява ОСОБА_3, про поновлення на роботі, оплати за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди зареєстрована за №1559 від 26.08.2010 року. Ухвалою суду від 31.08.2010 року відмовлено у відкритті провадження по цій заяві.
Згідно ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Статтею 30 Закону України "Про державну службу" визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону. Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.
Згідно ч.3 ст.10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" у редакції. яка діяла на момент спірних правовідносин, перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.
Частиною 3 ст.39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що у разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації.
Згідно ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством. (Постанова Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995, № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди")
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.1992, № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.
Згідно ч.1-2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що діяв в межах Закону і повноважень, так як, відповідач мав підстави звільнити позивача, відповідно до вимог ст.10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" і п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України. Також на думку суду: перший заступник голови райдержадміністрації мав право прийняти розпорядження про звільнення позивача, адже голова райдержадміністрації хворіла, що відповідає вимогам ст.39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"; не бажання позивача звільнятися з посади і відсутність порушень ним трудової дисципліни не є перешкодою для звільнення згідно ст.10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"; звільнення позивача, після виходу з відпустки, також відповідає вимогам Закону. Крім цього, суд бере до уваги, що позивач без поважних причин пропустив місячний строк звернення до Хмельницького окружного адміністративного суду ( звернувся - 15.09.2010 року), так як вважає, що звернення позивача 26.08.2010 року до районного суду не є поважною причиною пропуску строку звернення, адже про своє звільнення він дізнався 30.07.2010 року. Щодо моральної шкоди, то за відсутності протиправних дій відповідача, відповідно моральна шкода не може бути завдана особі, тобто не має причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про державну службу", "Про місцеві державні адміністрації, КЗпП України, ЦК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області, про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди відмовити.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 27.10.2010 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
< виготовлено > < Дата виготовлення >
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя/підпис/А.І. Петричкович
"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович