Судове рішення #12025500

     


                                                 У Х В А Л А

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       18 листопада 2010 р.                                    м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

                      головуючої :     Вакарук В.М.

суддів:     Павлишиної А.Т., Проскурніцького П.І.

секретаря     Вінтоняк О.І.

Представника апелянтки:  ОСОБА_1

Відповідача: ОСОБА_2

Представника КБ ’’Приванбанку’’ ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ПАТ КБ ’’Приватбанк’’ про визнання недійсним договору поруки,   за  апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тисменицького районного    суду від   20 жовтня 2010року,  -

                                                            в с т а н о в и л а :

           Рішенням Тисменицького районного    суду від   20 жовтня 2010року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ПАТ КБ ’’Приватбанк’’ про визнання недійсним договору поруки.

На  дане рішення суду  ОСОБА_4 подала  апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом не дано правильної оцінки обставинам справи, тому постановлено невірне рішення.  Зокрема, суд не взяв до уваги той факт, що вона перебуває у шлюбі із ОСОБА_2, а тому без її згоди останній не вправі був виступати поручителем за виконання своїх зобов’язань ОСОБА_5 по кредитному договору всім своїм майном, що є спільною власністю подружжя. Тому просила рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

            В засіданні апеляційної інстанції представник апрелянтки та відповідач вимоги апеляційної скарги підтримали, представник  ПАТ КБ ’’Приватбанку’’ вимоги скарги заперечили.

____________________________________________________________________________

Справа № 22-6174/2010р.             Головуючий у 1 інстанції : Дузінкевич  І.М.

Категорія  19                                                         Доповідач : Вакарук В.М.

 

             Вислухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  не  підлягає  до задоволення  з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.08.2008 року  чоловік позивачки ОСОБА_2 уклав із ПАТ КБ ’’Приватбанком’’ договір поруки, згідно якого виступив поручителем за виконання ОСОБА_5 своїх зобов’язань по кредитному договору від 07.08.2008 року на суму 30000 грн. до 07.08.2009 року, згідно якого боржник зобов’язаний сплачувати за його користування 32% річних, а у випадку порушення строків – повернення кредиту та сплату 60% річних, а також винагороди, штрафу, пені, інших платежів та відшкодування збитків у відповідності до вимог Кредитного договору.

Заявляючи вимоги про визнання недійсним кредитного договору, позивачка посилається на те, що відповідно до вимог чинного Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України – дружина, чоловік мають право на звернення до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що укладений другим із подружжя без її згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

 Проте, положення ст.65 СК України, на які посилається позивачка, регулюють відносини щодо порядку розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, які стосуються саме розпорядженням майном і не стосуються права одного із подружжя на укладення договору поруки,  згідно якого у відповідності до вимог ст.553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку, тобто поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржника. Сам факт укладення договору поруки не передбачає відчуження майна, оскільки порука є способом забезпечення виконання  грошового зобов’язання, а не є правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що договір поруки не  створює  обов’язків для будь-яких  інших осіб, крім сторін за договором, а тому до даних правовідносин норми ст.65 СК України не застосовуються, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

              Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної  скарги не спростовують його обгрунтованості.  

 Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України , апеляційний    суд,-

                                              У Х В А Л  И  В  :

             Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Тисменицького районного    суду від   20 жовтня 2010року залишити без зміни.

Ухвала   набуває чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку  безпосередньо  до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних  протягом  двадцяти днів.

Судді  :                                                                                       В.М.Вакарук

    А.Т.Павлишина

    П.І.Проскурніцький

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація