ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«11» листопада 2010 р. м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білогірського районного суду АРК від 05 жовтня 2010 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого начальником Білогірської районної державної лікарні ветеринарної медицини, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 164-12 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-12 КУпАП і піддано стягненню у вигляді штрафу в розмір 510 грн. за те, що він, займаючи посаду начальника Білогірської районної державної лікарні ветеринарної медицини, в період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. допустив нецільове використання бюджетних коштів – перерахування видатків спеціального фонду на видатки загального фонду по КЕКВ 2802030 (код економічної класифікації видатків) – на оплату праці працівникам, які виконували платні послуги в основний робочий час, доходи від надання яких зараховані до спеціального фонду бюджету на загальну суму 188263, 47 грн., що призвело до завищення асигнувань по загальному фонду кошторису, які профінансовано, у тому числі за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. по КЕКВ 1110 – 81440, 8 грн., по КЕКВ 1120 – 29484, 83 грн., за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. по КЕКВ 1110 – 20552, 97 грн.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 19, 20, 28 Порядку складання, розгляду, затвердження та головних вимог по виконанню кошторису бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р., абз. 2 п. 2 ст. 13 Бюджетного Кодексу України, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 659 від 17.05.2002 р., про затвердження переліку груп особистих надходжень бюджетних установ, вимог відносно їх створення та направлення їх використання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови та закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої доводи апелянт мотивував тим, що правопорушення він не вчиняв, оскільки п. 23 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 дозволено перерахування видатків спеціального фонду на видатки загального фонду для виплати заробітної платні.
Перевіривши доводи скарги, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, старшого контролера – ревізора в Кіровському районі Східного об’єднаного КРВ ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 164-12 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством.
Згідно абз 2 п. 2 ст. 13 Бюджетного Кодексу України, загальний фонд бюджету включає всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету.
При цьому, під нецільовим використанням бюджетних коштів слід розуміти витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим Законом України «Про Державний бюджет України» чи рішенням про місцевий бюджет, відиленим бюджетним асигнуванням чи кошторису.
Суд першої інстанції, при прийнятті свого рішення, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 4), акту ревізії № 32-21/37 від 12.08.2010 р. (а.с. 7-18), копії зведеної відомості (а.с. 19-20), відповідно до яких заробітна плата і оплата труда працівників, які виконували платні послуги в основний робочий час, кошти від котрих зараховані в спеціальний фонд і компенсація за які повинна сплачуватись із цього фонду, була нарахована із загального фонду.
При цьому, як вбачається із акту ревізії і копії зведеної відомості, під час проведення ревізії окремих питань фінансово – господарської діяльності Білогірської РДЛВМ було встановлено, що у порушення абз. 2 п. 2 ст. 13 Бюджетного Кодексу України, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 659 від 17.05.2002 р., п.п. 19, 20, 28 зазначеного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р. Білогірською РДЛВМ припущено перекладання видатків спеціального фонду на видатки загального фонду по КПКВ 2802030 на оплату праці працівникам, які виконували платні послуги у основний робочий час, що підтверджується табелями обліку робочого часу, доходи від надання яких зараховані до спеціального фонду, що призвело до завищення асигнувань по загальному фонду кошторису, які профінансовано.
В даному судовому засіданні старший контролер – ревізор в Кіровському районі Східного об’єднаного КРВ ОСОБА_2 пояснила, що виплата заробітної плати повинна здійснювитися із загального фонду, спеціальний фонд у даному випадку наповнюється за рахунок платних послуг, тому із спеціального фонду повинні здійснюватись компенсаційні виплати робітникам за надання платних послуг.
Доводи апелянта про те, що п. 23 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 дозволено перерахування видатків спеціального фонду на видатки загального фонду для виплати заробітної платні, не знайшли свого підтвердження, оскільки про це в п. 23 вказаної постанови КМУ не зазначено.
Вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, суд першої інстанції прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника.
Таким чином матеріали справи мають достовірні дані про порушення ОСОБА_1 законодавства про бюджетну систему України, тому підстав для задоволення апеляції і скасування постанови, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Білогірського районного суду АРК від 05 жовтня 2010 р. відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим А.М. ОСОЧЕНКО