АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року жовтня місяця 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді : Сіротюка В.Г.,
Суддів : Горбань В.В.,
Макарчук Л.В.,
з участю секретаря
судового засідання:
Фінайкіної І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства про захист прав споживача та за зустрічним позовом Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_5 стягнення заборгованості в сумі 4 842, 17 гривень, завданої безобліковим користуванням водою, за апеляційною скаргою Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
14 липня 2010 року ОСОБА_5 звернулася до Красногвардійського районного суду з позовом до Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства про захист прав споживача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 є власницею Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1.
Послугами з постачання холодної води ОСОБА_5 користується на підставі договору про надання послуг з постачання холодної води, водовідведення та збору і вивозу твердих побутових відходів від 01 січня 2008 року, укладеного між позивачкою та Петрівським виробничим управлінням житлово-комунального господарства .
23 червня 2010 року Петрівське виробниче управління житлово-комунального господарства, без достатніх законних підстав, припинило надання послуг з постачання холодної води в домоволодіння по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_5, шляхом відрізання труби від вуличного трубопроводу, посилаючись на те, що на території домоволодіння встановлено безоблікове користування холодною водою.
У зв’язку з цим ОСОБА_5 просила позов задовольнити, визнати дії відповідача щодо припинення надання послуг з постачання холодної води незаконними та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі п'яти тисяч гривен, що виразилася в душевних стражданнях у зв'язку з відключенням як добросовісного споживача у літній час та період спеки. Також просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2242 грн. 10 коп.
Петрівське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося з зустрічним позовом, у якому просило у зв’язку з порушенням Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі – 4 842 грн. 17 коп., а також судові витрати, виходячи з сплачених судового збору у розмірі 51 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2010 року позов ОСОБА_5 до Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства про захист прав споживача задоволено частково.
Визнано неправомірними дії працівників Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства щодо відключення від центральної системи водопостачання Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_5
Стягнуто з Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 1500 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2 242 грн. 10 коп., а всього стягнуто 3 742 грн. 10 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічної позовної заяви Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої безобліковим користуванням водою відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням Петрівське виробниче управління житлово-комунального господарства подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2010 року та постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_5 відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Вислухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що дії працівників Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства щодо відключення від центральної мережі водопостачання Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, є незаконними .
Правові підстави для задоволення зустрічного позову про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди, завданої безобліковим користуванням водою, відсутні.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та закону, який регулює спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка є власницею Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1 та споживачем з постачання холодної води на підставі договору про надання послуг з постачання холодної води, водовідведення та збору і вивозу твердих побутових відходів від 01 січня 2008 року, укладеного між ОСОБА_5 та Петрівським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (арк.справи 6-7) .
Згідно до підпункту 1 пункту 16 цього Договору Петрівське виробниче управління житлово-комунального господарства зобов’язується забезпечувати вчасне та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством та умовами договору.
За умовами договору та даних особового рахунку № 1302 ОСОБА_5 своєчасно сплачує надані послуги по встановленим тарифам, заборгованість зі сплати відсутня.
Актами обстеження від 14 травня 2010 року та 23 червня 2010 року, затвердженими начальником Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, в садибі, яка належить ОСОБА_5, маються дві врізки. На одній врізці встановлений водолічильник. Вертушка на другій врізці опломбована (арк.справи 18, 19).
У зв’язку з неодноразовим зривом пломби, що тягнуло за собою безоблікове користування водою, садиба ОСОБА_5 була відключена від водопровідних мереж.
Відповідно акту обстеження від 14 травня 2010 року інженером по водопостачанню Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства було складено розрахунок за адресою проживання позивачки витрачання води у розмірі 4842,17 грн., на підставі підпункту 3.3, підпункту 10.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (арк.справи 24).
Рішенням Красногвардійського районного суду від 01 квітня 1994 року (арк. справи 38) домоволодіння по АДРЕСА_1 було розділено по 50/100 частин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Довідка, надана заступником голови Петрівської сільської ради, від 29 червня 2010 року, також підтверджує про те, що відповідно запису в погосподарській книзі за 2006-2010 р. № 36, особові рахунки № 2972, №2973 стр. 145-147 Петрівської сільської ради Красногвардійського району житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності: Ѕ ОСОБА_6 на земельній ділянці площею 0,08 га; Ѕ ОСОБА_5 на земельній ділянці площею 0,08 га.
Колегія суддів не може не враховувати, що відповідно до пункту 19 договору про надання послуг з постачання холодної води, водовідведення та збору і вивозу твердих побутових відходів від 01 січня 2008 року точками розподілу, від яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є виключно місце підключення мереж будинку до мереж виконавця.
Докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_5 зриву пломби на вертушці крану на врізці водопроводу, яка знаходиться на Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6 та не є предметом договору між сторонами у справі щодо надання житлово-комунальних послуг, в матеріалах справи відсутні.
Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку щодо часткового задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі – 4 842 грн. 17 коп.
Колегія суддів також виходить з такого.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях ОСОБА_5 у зв’язку з відключенням її домоволодіння від системи центрального водопостачання як добросовісного споживача у літній час, у період спеки, порчі та знищення продуктів харчування, які були на огороді позивачки, суд першої інстанції, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань, та з урахуванням обставин справи і на основі встановлених доказів, та вимог розумності і справедливості, задовольнив позов про стягнення моральної шкоди у сумі 1500 грн., оскільки дана сума буде достатньою для компенсації заподіяної позивачці моральної шкоди та відповідає фактично понесеним моральним витратам.
З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
Всупереч статті 213 Цивільного процесуального кодексу України суд не перевірив чи тягнуть за собою правовідносини, які склалися між сторонами, відшкодування моральної шкоди за законом чи договором.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Проте задоволення такої вимоги за умови її пред'явлення можливе з урахуванням положень пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, жоден доказ, наданий суду позивачем, не містить відомостей про наявність шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я ОСОБА_5 послугами, яка виникла внаслідок відсутності водопостачання в домоволодіння по АДРЕСА_1.
Умови договору про надання послуг з постачання холодної води, водовідведення та збору і вивозу твердих побутових відходів від 01 січня 2008 року також не передбачають відповідальності у вигляді компенсації моральної шкоди.
За таких обставин суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди та стягнув на її користь 1500 грн.
Пунктом 2 частини 3 статті 79 Цивільного процесуального кодексу України витрати на правову допомогу віднесено до судових витрат.
Поняття витрат на правову допомогу визначено частиною 1 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України і до таких витрат відносяться витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права.
Як передбачено частиною 1 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України , правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.
Наявні в матеріалах справи довіреність позивачки (арк. справи 4) щодо уповноваження ОСОБА_7 вести її цивільну справу та договір доручення (арк. справи 30) не свідчать про те, що ОСОБА_7 є фахівцем у галузі права відповідно до статей 56, 84 Цивільного процесуального кодексу України.
Колегія суддів також не може не враховувати, що у матеріалах цивільної справи відсутні будь-які фінансові документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_5 сплатила ОСОБА_7 відповідно до розрахунку вартості надання юридичних послуг 2242,10 грн. (арк.справи 29) за одержану правову допомогу.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу не відповідає вимогам статті 213 Цивільного процесуального кодексу України щодо законності й обґрунтованості і зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору.
Враховуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив порушення застосування норм матеріального права, постановлене судове рішення відповідно до положень статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 в частині стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 308, пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Петрівського виробничого управління житлово-комунального господарства задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2010 року в частині задоволення позову ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу скасувати і в цій частини ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В решті це ж рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
В. Горбань Л. Макарчук В. Сіротюк