АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року жовтня місяця 19 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді : Сіротюка В.Г.,
Суддів : Бондарева Р.В.,
Павловської І.Г.,
з участю секретаря
судового засідання:
Антипова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Центру поштового зв’язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2010 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_5 до Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Центру поштового зв’язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» про відшкодування моральної шкоди.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2010 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що процедура виселення позивача із квартири АДРЕСА_1 відбувалася на підставі рішення Алуштинського міського суду від 12 лютого 2004 року, яке набрало законної сили 28 липня 2005 року.
Дії відповідача, пов’язані з виконанням названого рішення суду, не можна визнати самоуправними та неправомірними.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, закону, який регулює спірні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом першої інстанції, що рішенням Алуштинського міського суду від 12 лютого 2004 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Центру поштового зв’язку м. Ялти, виконавчого комітету Ялтинської міської ради про визнання ордеру недійсним, виселення, визнання права користування житловим приміщенням, про усунення перешкод в користуванні квартирою відмовлено.
Позовні вимоги Центру поштового зв’язку м. Ялти задоволено частково.
Виселено ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2 з наданням їй другого житлового приміщення в АДРЕСА_3.
В іншій частині позову відмовлено.
По вказаній справі ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2004 року апеляційні скарги ОСОБА_5 та Центру поштового зв’язку № 5 Кримської дирекції Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» відхилені. Рішення Алуштинського міського суду від 12 лютого 2004 року залишено без змін, з доповненням висновків суду вказівкою про надання ОСОБА_5 койко-місця в гуртожитку вул. Світлий тупік, 7 м. Ялти.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07 травня 2009 року, який діяв як суд касаційної інстанції, вказані судові рішення залишені без змін.
Як вбачається зі змісту рішення Ялтинського міського суду від 19 серпня 2009 року (арк.справи 24-25) постановою державного виконавця Ялтинського відділу державної виконавчої служби від 21 жовтня 2004 року відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного рішення суду, яке було закінчено 10 липня 2006 року у зв’язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі.
ОСОБА_5 була виселена з квартири АДРЕСА_2 і їй вручено ключі від кімнати № 2 в гуртожитку по АДРЕСА_3.
Факт вручення ключів від наданої кімнати у гуртожитку також підтверджується актом від 10 жовтня 2006 року, складеним старшим державним виконавцем Латишевою В.Є., начальником ділянки Укрпошти Нарбековим І.Ф., комендантом центру електрозв’язку Косарєвим Н.Т. та самою ОСОБА_5 (арк.справи 205).
За таких обставин висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги не містять законних підстав для скасування або зміни рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Приписами частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з роз’ясненнями судам, викладеними в пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні; особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про незаконні дії або бездіяльність Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Центру поштового зв’язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», які якимось чином були би пов’язані з реалізацією процедур по виконанню рішення суду щодо виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2 і її вселення до кімнати № 2 в гуртожитку по АДРЕСА_3.
Журнали судових засідань, які свідчать про те, що позивачка брала участь в судових засіданнях в межах визначених прав, зазначених в статтях 27, 31 Цивільного процесуального кодексу України і, зокрема, давала пояснення (арк.справи 91, 234, 235).
Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції обставини справи були встановлені судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, а тому підстав для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення немає.
Статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
Р. Бондарев І. Павловська В. Сіротюк