УХВАЛА

               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року                                                                         м.Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дорчинець С.Г.,

суддів Машкаринця М.М., Мишинчук Н.С.,

за участю прокурора Сирохман Л.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову судді Хустського районного суду від 22 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и в :

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах СВ УБОЗ в Закарпатській області ГУМВС України в Закарпатській області від 20 липня 2010 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст.186, ч.3 ст.189 КК України.

3 вересня 2010 року орган досудового слідства звернувся до Хустського районного суду з поданням, погодженим з заступником прокурора Закарпатської області, про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Подання умотивовано тим, що ОСОБА_2 вчинив злочини, за попередньою змовою групою осіб за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, останній, знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини у справі, ухилятися від виконання процесуальних рішень.

Постановою судді Хустського районного суду від 22 жовтня 2010 року у задоволенні подання органу досудового слідства щодо ОСОБА_2 відмовлено.

Постанова умотивована тим, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні вагітну дитину, постійне місце проживання, по справі проведено всі слідчі дії.

У апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови судді. Просить обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Апеляція вмотивована тим, що висновки судді, викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення обвинуваченого та захисника про обґрунтованість постанови судді, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені у апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 148, 150 КПК України запобіжні заходи  застосовуються, зокрема, до обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання,  слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наведених обставин, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 4 вересня зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 (а.с. 14). Дружина ОСОБА_2 вагітна (а.с. 15).

Обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, займається суспільно-корисною працею.

З довідки заступника прокурора Закарпатської області від 8 листопада 2010 року убачається, що досудове слідство у кримінальній справі щодо ОСОБА_2 закінчено і справа, в порядку 232 КПК України направлена до Хустського районного суду. На 18 листопада 2010 року призначено її попередній розгляд.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд, у даному випадку, вважає за можливе погодитися з висновком судді суду першої інстанції про необхідність відмови в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття його під варту.

Посилання прокурора у апеляції на те, що ОСОБА_2 може порушити обраний щодо нього запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, вчиняти тиск на учасників процесу, його перебування на волі може призвести до вчинення нових злочинів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки прокурор з приводу наведеного не надав суду жодного доказу.

ОСОБА_2 з’являвся до апеляційного суду на виклики суду на 11 листопада 2010 року та 18 листопада 2010 року.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_2 ухилявся від органу досудового слідства у зв’язку з чим його було оголошено у розшук, як на підставу зміни щодо нього запобіжного заходу, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з пояснень ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_1 убачається, що 4 вересня 2010 року обвинувачений одружився і переїхав проживати до своєї дружини на АДРЕСА_1 після чого сам з’явився до органу досудового слідства і повідомив про зміну місця проживання. Вказана обставина не була пов’язана з намаганням ухилитися від слідства і суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,

Ухвалив :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову судді Хустського районного суду від 22 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без змін.

    Судді :