КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2010 № 2/76
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з’явився
від відповідача -не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.06.2010
у справі № 2/76 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"
до Приватного підприємця ОСОБА_1
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 2505,15 грн.
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” (далі за текстом – ТОВ „НіжинТеплоМережі”, позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом – ПП ОСОБА_4 відповідач) про зобов’язання відповідача відшкодувати позивачеві вартість безпідставно отриманого майна за користування приміщенням за адресою: м. Ніжин, вул. Яворського, 7 площею 19 кв.м. - спожитих комунальних послуг, амортизаційних відрахувань та плати за землю в загальному розмірі 2505,15 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2010 р. у справі №2/76 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2010 р. у справі №2/76 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою для скасування рішення суду апелянт зазначив неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що на думку позивача, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу вартість безпідставно отриманого майна за користування приміщенням площею 19 кв.м. по вул. Яворського, 7 в м. Ніжині – спожитих комунальних послуг, амортизаційних відрахувань та плати за землю за період з 01.04.2008 р. по 23.11.2009 р., оскільки договір суборенди майна міської комунальної власності №3 укладений між сторонами 02.08.2004 р., згідно з яким відповідач займав приміщення площею 19 кв.м. по вул. Яворського, 7 в м. Ніжині, був розірваний 24.03.2008 р., а фактичне виселення відповідача відбулося лише 23.11.2009 р.
03.08.2010 р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” до провадження та призначено її до розгляду на 22.09.2010 р.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.
Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Дзюбко П.О., Мартюк А.І. ухвалою від 20.09.2010 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” до провадження та призначено її до розгляду на 22.09.2010 р.
В судове засідання апеляційної інстанції 22.09.2010 р. представники сторін не з’явились.
Оскільки явка представників сторін у судові засідання не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
24.12.2003 р. між виконкомом Ніжинської міської ради, як орендодавцем, та ТОВ „НіжинТеплоМережі”, як орендарем, укладено договір оренди цілісного майнового комплексу, відповідно до п. 6.2. якого орендар має право здавати майно в суборенду за згодою орендодавця. Строк дії даного договору встановлений сторонами з 01.01.2004 р. до 30.06.2009 р.
02.08.2004 р. між ТОВ „НіжинТеплоМережі”, як суборендодавцем, та Приватним підприємцем ОСОБА_1, як суборендарем, укладено договір №3 суборенди майна міської комунальної власності, відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення по вул. Яворського, 7 площею 19 м.кв. для розміщення приймальні. Строк дії даного договору встановлений сторонами з 01.08.2003 р. до 30.06.2009 р.
Дані факти встановлені також рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.08.2008 р. у справі №2/61(2/62) за позовом ТОВ „НіжинТеплоМережі” до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №3 суборенди майна міської комунальної власності від 02.08.2004 р. та розірвання договору №3 від 02.08.2004 р. суборенди майна міської комунальної власності від 02.08.2004 р.
Цим же рішенням суду встановлено, що вищевказаний договір є розірваним з 24.03.2008 р.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2009 р. у справі №13/68 за позовом ТОВ„НіжинТеплоМережі” до Приватного підприємця ОСОБА_1 про виселення з приміщення та стягнення збитків 6836,72 грн., зокрема, встановлено, що згідно з п. 10.7 договору його дія припиняється при розірванні договору оренди; зобов’язано Приватного підприємця ОСОБА_1 виселитися з приміщення площею 19 кв.м. в м. Ніжині по вул. Яворського, 7 та передати його позивачеві; стягнуто з відповідача на користь позивача 1711,90 грн. комунальних витрат, 187 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 р. у справі №13/68 за позовом ТОВ„НіжинТеплоМережі” до Приватного підприємця ОСОБА_1 про виселення з приміщення та стягнення збитків 6836,72 грн. рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2009 р. у справі №13/68 залишено без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 – без задоволення.
15.05.2009 р. Господарським судом Чернігівської області видано накази на примусове виконання рішення у справі 13/68. 02.06.2009 р. державним виконавцем ВДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області відкрито виконавче провадження з виконання наказу про зобов'язання ПП ОСОБА_1 виселитись з приміщення; встановлено строк для добровільного виконання до 17.06.2009р. 06.07.2009 р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 85 грн за невиконання боржником (ОСОБА_5.) рішення суду без поважних причин у встановлений строк.
ПП ОСОБА_1 було оскаржено до господарського суду постанову відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області про накладення штрафу; ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2009 р. у задоволенні скарги відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. у справі №13/68 скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2009 р.; скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області задоволено; скасовано постанову про накладення штрафу від 06.07.2009 р., винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області у виконавчому провадженні №13094106.
Скасовуючи ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.09.2009 р. у справі №13/68, Київський апеляційний господарський суд зазначив, зокрема, що суду не надано доказів, що на момент винесення оскаржуваної постанови (тобто 06.07.2009 р.) в приміщенні площею 19 м. кв. по вул. Яворського, 7 здійснював свою діяльність боржник, як приватний підприємець; не надано доказів на спростування факту встановленого у акті державного виконавця від 01.07.2009 р., в якому зазначено, що при перевірці виконання рішення суду встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_1 не здійснюється підприємницька діяльність за адресою вул. Яворського, 7; в приміщенні площею 19 м. кв. по вул. Яворського, 7 здійснює свою діяльність ліквідатор ДКП НВПТМ „Ніжинтеплокомуненерго” - арбітражний керуючий ОСОБА_1; майно та документи, що знаходяться в даному приміщенні не є майном приватного підприємця ОСОБА_1, а використовуються арбітражним керуючим ОСОБА_1
На підтвердження не звільнення відповідачем приміщення, позивачем в місцевому господарському суді надано акт прийому-передачі майна від 21.01.2010 р., в якому, зокрема, зазначено, що договір №3 суборенди майна міської комунальної власності від 02.08.2004 р. між ТОВ „Ніжинтепломережі” та ПП ОСОБА_1 розірвано з 24.03.2008 р.; фактично приміщення за адресою м. Ніжин вул. Яворського, 7 площею 19 кв.м. не було передано від ПП Буличова до ТОВ „НіжинТеплоМережі”. Проте, даний акт складений з метою передачі майна від ТОВ „НіжинТеплоМережі” Приватному підприємцю арбітражному керуючому „Ніжинтеплокомуненерго” ОСОБА_1 Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Приватний підприємець арбітражний керуючий ДКП ВПТМ „Ніжинтеплокомуненерго” ОСОБА_1 цим актом лише підтвердив, що майно та документи йому передані в повному обсязі, претензій до кількості та якісних показників майна та документів не має, що засвідчив своїм підписом.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі від 31.03.2008 р., приватний підприємець ОСОБА_1 передав, а ТОВ „НіжинТеплоМережі” прийняло приміщення площею 19 кв.м. в м. Ніжині по вул. Яворського, 7. З боку позивача акт підписаний в.о. директора ТОВ „НіжинТеплоМережі” ОСОБА_3, підпис скріплений печаткою підприємства. Акт підписаний відповідачем, підпис скріплений печаткою підприємця.
При винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.12.2009 р. ВДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції державний виконавець зазначив про фактичне виконання рішення суду та послався, у тому числі на акт приймання-передачі приміщення від 31.03.2008 р. Доказів про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження до матеріалів справи не надано.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовною вимогою є зобов'язання відповідача відшкодувати позивачеві вартість безпідставно отриманого майна за користування приміщенням за адресою: м. Ніжин, вул. Яворського, 7 площею 19 кв.м. спожитих комунальних послуг, амортизаційних відрахувань та плати за землю в розмірі 2505,15 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Виходячи зі змісту ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі; у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Умовами виникнення зобов'язання є збільшення майна набувача, зменшення майна потерпілого, відсутність правових підстав для збільшення майна у однієї особи за рахунок іншої особи. Збільшення майна набувача означає, що особа стає власником нових цінностей, збільшує кількість та вартість належного їй майна.
Згідно з ч.1 ст. 139 ГК України майно - це сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Вартість спожитих комунальних послуг, амортизаційні відрахування та плата за землю не є майном в розумінні наведеної норми законодавства, оскільки не виробляються (не виготовлюються) та не використовуються (не вживаються) в процесі господарської діяльності.
В результаті не передачі майна (приміщення) при припиненні договору найму, особа, яка утримує це майно, не стає власником нових цінностей, така особа не збільшує кількість та вартість свого майна; відповідно майно позивача не зменшилося.
Позивачем також не доведено, що відповідач займав приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Яворського, 7 площею 19 кв.м. з 01.04.2008 р. по 23.11.2009 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження виникнення у відповідача заборгованості по відшкодуванню позивачу вартості безпідставно отриманого майна за користування приміщенням за адресою: м. Ніжин, вул. Яворського, 7 площею 19 кв.м. - спожитих комунальних послуг, амортизаційних відрахувань та плати за землю в загальному розмірі 2505,15грн., а тому дані вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Отже, порушень матеріального та процесуального права при постановленні місцевим господарським судом оскаржуваного рішення не встановлено, а тому Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни зазначеного рішення суду не вбачається.
У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2010 р. у справі №2/76 залишити без змін.
Матеріали справи №2/76 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
29.09.10 (відправлено)
- Номер:
- Опис: про стягнення 7986571,64
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 2/76
- Суд: Господарський суд Чернігівської області
- Суддя: Зубець Л.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.05.2011
- Дата етапу: 14.06.2011