КОПІЯ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-4847/10/1770
09 листопада 2010 року 14год. 30хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: < Текст >
позивача: представник не з’явився
відповідача: представник не з’явився третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
ддо Сектор медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 7390,71 грн. з відповідача - Сектор медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області.
До початку судового розгляду справи позивач, у зв’язку із частковою сплатою відповідачем суми заборгованості, позовні вимоги уточнив. Відтак, просить суд стягнути з відповідача заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1858,56 грн.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання повторно не з'явився, про день, час, місце судового засідання повідомлявся належним чином.
За таких обставин суд вважає, що справа може бути розглянута без участі представників сторін на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов позивача належить до задоволення повністю.
Суд виходив з такого.
Відповідач –сектор медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прямо визначено обов'язок підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV встановлено, що після 01.01.2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом.
До 01 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку (п.6.1 Інструкції /далі по тексту постанови - Інструкція/ про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 січня 2004 р. за N 64/8663).
За даними позивача - Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне для працівників (громадян), які працювали на підприємстві відповідача призначена і виплачується пільгова пенсія.
Відповідно до п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.
Дотримуючись вимог п.6.4 Інструкції, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список №1) за період червень –вересень місяці 2010 року.
Станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість по оплаті фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 1858,56 грн.
Відповідачем сума заборгованості не сплачена.
Відповідно до пункту 6.9 Інструкції не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За змістом абзацу 8 пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Оскільки у даному випадку правовідносини не передбачають виставлення вимог та нарахування штрафних санкцій та пені, стягненню у зазначеному порядку (судовому) підлягають лише фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а»cт.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(по Списку №1) в сумі 1858,56 грн.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, на користь сторони –суб’єкта владних повноважень не присуджувалися, оскільки доказів їх понесення стороною суду не надано. Позивач від сплати судових витрат звільнений у встановленому ДКМУ «Про державне мито»порядку (стаття 4).
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з - сектору медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на користь управління Пенсійного фонду України в м. Рівне заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1858,56 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя підпис Комшелюк Т.О.
Постанова законної сили не набрала
З оригіналом згідно
Суддя Комшелюк Т.О.