Справа № 2--А-348/ 2010 р.

                                                               П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ                        

02 листопада 2010 року                                                                     м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської  області у складі :

головуючої - судді Хоменко Л.В. ,

            при секретарі  Халимон Т.Ю.

 за участю позивачки ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду   в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора прикордонної служби України ОСОБА_2, Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Прикордонної служби України     про скасування  постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :  

    Позивачка звернулась до суду з позовом, у якому просить  скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Вимоги мотивовані тим, що постанова винесена незаконно з  порушенням вимог чинного законодавства України. Зазначає, що кількість виїздів упродовж 180 днів з дати першого в’їзду в Україну не передбачені законами та підзаконними актами України. Тому вважає, що до адміністративно відповідальності вона притягнута незаконно.  

У судовому засіданні позивачка підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Суду зазначила, що на її прохання їй не було надано інформації з бази даних про дати її в’їзду та виїзду з України. Зазначила, що правила Постанови КМУ № 1074 від 29.12.1995 року щодо реєстрації короткотерміного перебування для іноземців з з безвізовим порядком в’їзду – на термін не більше  як 90 днів протягом 180 днівз дати першого в’їзду  на неї не поширюється, оскільки  Угодою про безвізовий в’їзд громадян України в Республіку Білорусь і громадян Республіки Білорусь в Україну, яка підписана 17.12.1992 року та набула чинності 17.01.1993 року не встановлено зазначених обмежень.

   Відповідачі    ОСОБА_2, ОСОБА_3, представники  відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнали. Їх пояснення та заперечення зводяться до того, що позивачка була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення терміну короткотермінового перебування на території України, який згідно Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України  і транзитного проїзду через територію України не може перевищувати 90 днів впродовж 180 днів з дати першого в’їзду. Згідно витягу з бази даних « Гарт 1-П» перевищення перебування на території України ОСОБА_1 складає 33 дні впродовж 180 днів, тобто вона перебувала на території України сумарно 123 дні.

  Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідачів, представників відповідача, свідка, дослідивши письмові  докази у справі вважає, що позов підлягає  частковому  задоволенню.

 Судом встановлено, що постановою від 20 вересня 2010   року начальником ВПС « Дніпровське» капітаном ОСОБА_3 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 340 грн.  за ч.2 ст. 203 КУпАП. В тому, що вона  20 вересня 2010 року об 11 год. 25 хв. на території Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в пункті пропуску для автомобільного сполучення « Славутич» слідувала на виїзд з України  до Республіки Білорусь  на автомобілі Рено з перевищенням терміну перебування не території України тридцять три дні.  

 Пунктом 19 Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затвердженими Постановою КМУ від 29.12.1995 року  п.19 реєстрація проводиться на період короткотермінового  перебування – для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в’їзду  - на термін  не більше як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.

 Відповідно до статті 1 Угоди про безвізовий в’їзд громадян України в Республіку Бєларусь і громадян Республіки Бєларусь в Україну, яка підписана 17.12.1992 року та набула чинності 17.01.1993 року  громадяни однієї Сторони мають право в’їжджати, виїжджати і пересуватись по території другої Сторони при наявності дійсних документів, що посвідчують особу або підтверджують громадянство, тобто дана угода не передбачала строку короткотермінового перебування громадян Білорусі на території України.  

 Відповідальність за ч.2 ст. 203 КУпАП  передбачена за недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску через державний кордон України.  

 Таким чином, оскільки міжнародною угодою між Україною та Республікою Білорусь, підписаною 17 грудня 1992 року, яка діяла на час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, встановлено інше, ніж визначено у Правилах в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затвердженими Постановою КМУ від 29.12.1995 року, тобто не встановлено обмежень перебування на території України, тому постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає скасуванню як незаконна, а провадження по справі закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 203 КУпАП..       

 На підставі викладеного, керуючись ст. 158,160,161,162, 99,100,101,103, 171-2  КАС України,   суд,-  

П О С Т А Н О В И В :  

Позовні вимоги задовольнити.

  Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 20

вересня 2010 року начальника ВПС « Дніпровське» ОСОБА_3  про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за ч.2 ст. 203 КУпАП.  

      Провадження по справі закрити.

  Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча                                                Л.В. Хоменко