Справа № 2-5318/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2010 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого - судді Логвіної Т.В.
при секретарі - Колос А.В.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача та просить стягнути з останнього 3 850 грн. передоплати за товар, 5 428, 50 грн. пені за несвоєчасне виконання замовлення та судові витрати, в тому числі 19, 80 грн. витрат, понесених позивачем у зв’язку з відправленням поштової кореспонденції на адресу відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 09 квітня 2010 року між сторонами було укладено договір, відповідно до якого відповідач зобов’язувався розробити, виготовити та змонтувати меблі відповідно до дизайн – проекту, а позивач зобов’язувалась сплатити вартість виконаних робіт в порядку і строки, що встановлені договором, термін виконання відповідачем свого зобов’язання встановлений 27 квітня 2010 року. На виконання умов зазначеного договору, позивачем було сплачено відповідачу 70 % передоплати у розмірі 3 850 грн., але відповідач, в порушення взятого на себе зобов’язання, прострочив виконання замовлення на 47 днів, у зв’язку з чим повинен сплатити позивачу пеню з розрахунку 3 % від вартості робіт за кожний день прострочення в розмірі 5 428, 50 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримала.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав в частині повернення позивачу передоплати за товар та сплати пені з розрахунку 0, 2 % від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення, як передбачено у договорі від 09.04.2010 року.
Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 09 квітня 2010 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір № 5, згідно п. 1.1 якого виконавець ОСОБА_2.) зобов'язувався розробити, виготовити та змонтувати меблі відповідно до Дизайн — проекту, а Замовник (ОСОБА_1) в свою чергу зобов'язувався сплатити вартість виконаних робіт в порядку і терміни, встановлені Договором.
Відповідно до п.3.1 Договору відповідач зобов'язався приступити до комплектації та виготовлення меблів наступного дня, після отримання попередньої оплати від ОСОБА_1 у розмірі не менше 70 % від ціни договору.
Термін виконання відповідачем умов Договору становить 27 квітня 2010 року.
На виконання своїх обов'язків, позивач вчасно та у повному обсязі в день підписання Договору сплатила відповідачу 70% від ціни Договору, а саме 3850 грн., що сторонами не заперечується.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що в порушення передбаченого Договором обов'язку, виконавець не дотримався термінів виконання робіт та на час розгляду справи замовлені меблі виготовлені не були.
У відповідності до статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконане з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право розірвати договір.
Згідно п. 5 зазначеної статті, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Таким чином, з аналізу даної норми Закону випливає, що договором не може бути передбачено виплату пені у меншому розмірі, ніж встановлено статтею 10 цього Закону.
Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору штрафні санкції встановлені в меншому розмірі, ніж передбачено Законом, що погіршує становище споживача та є неприпустимим та таким, що обмежує юридичну відповідальність відповідача, суд вважає належним застосування до спірних правовідносин положення п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, враховуючи, що позивач просить стягнути штрафні санкції за термін прострочення виконання замовлення, який становить 47 днів за період з 28.04.2010 р. по 14.06.2010 р., з відповідача на користь позивача належить стягнути пеню за договором від 09.04.2009 року у розмірі 5428,50 грн., (3 850 грн. * 3% * 47).
Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача 19, 80 грн. витрат, понесених позивачем у зв’язку з відправленням поштової кореспонденції, оскільки такі не є судовими витратами у розумінні статті 79 ЦПК України.
Також з відповідача на користь позивача належить стягнути 120 грн. у повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, судовий збір в сумі 92 грн. 79 коп. належить стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України та Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 850 грн. у повернення передоплати за товар, 5 428 грн. 50 коп. пені за несвоєчасне виконання замовлення та 120 грн. у повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 9 398 грн. 50 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 92 грн. 79 коп. судового збору на користь держави.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.
Суддя: