Справа  №  2-357 / 10                                                    

Рішення  

Іменем         України  

               22 липня 2010 року                                                                                                        м. Красилів  

Красилівський  районий  суд   Хмельницької  області

в  складі: головуючого  судді   Чорної  Л.М.,

при  секретарі                            Нахильчук  С.Ф.,

з участю  представників            ОСОБА_1, ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Красилівського міжгосподарського лісгоспу про поновлення  на  роботі та стягнення  виплат  за  час   вимушеного  прогулу,

  В С Т А Н О В И В :  

           в обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що 08.01.1990 року відповідно до наказу  її було прийнято  пасічником  в  КСП  Красилівський  міжгосподарський  лісгосп.

30 жовтня 2009 року наказом №15 її було звільнено з роботи  згідно п.1 ст.40 КЗпП України ( в зв’язку з ліквідацією). Звільнення  рахує незаконним, тому як протокол  про  ліквідацію відповідача №2  від  03.06.2009 не дійсний, оскільки підписаний менше як 2/3 частини від загальної кількості повноважних представників членів Красилівського міжгосподарського лісгоспу. З цього приводу вона разом з іншими незаконно звільненими працівниками зверталась в прокуратуру Красилівського району Хмельницької  області. 22.02.2010 року  отримала  відповідь, що  протест  прокурора  Красилівського  району  на рішення зборів уповноважених представників учасників засновників Міжгосподарського лісгоспу від 03 червня  2009 року  задоволений, рішення  скасовано.

Своїми незаконними діями відповідач порушив її конституційне право на працю, тим самим  завдав  її моральних страждань. Весь час з моменту  звільнення  вона  перебуває у напруженому стані  відновлює  порушені  права, значно погіршились  її відносини у сім»ї  та з сусідами. Змушена  звертатись з  позовом  про поновлення  її на роботі та  стягнення  виплат  за час  вимушеного  прогулу  до суду .  

Просить поновити строк звернення до суду, оскільки строк був пропущений нею з поважних причин, тому що відповідь прокурора Красилівського району про скасування протоколу № 2 від 03.06.2009 року вона отримала лише  22.02.2010 року.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, просять їх задовольнити.      

 Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в задоволенні позовних  вимог.                                                                                                                                                                                                                                                                                

 Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові  докази, враховуючи встановлені судом обставини  справи та  давши їм належну   правову  оцінку, суд  прийшов  до   висновку   про  необхідність  відмови в  задоволенні  вимог  з наступних  підстав.                                                                                                                                                              

 Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність  або  відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних  як  свідків, показань свідків, письмових  доказів, речових  доказів, зокрема  звуко  і  відеозаписів, висновків експертів.  

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.  

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3 була прийнята в Красилівський міжгосподарський лісгосп на посаду пасічника 08.01.1990 року, що стверджується записом в її трудовій  книжці.  

        Як вбачається із наданих суду документів, а саме: трудової книжки позивачки та написаною  нею власноручно заявою про звільнення з роботи, в зв’язку з ліквідацією підприємства, що ОСОБА_3 звільнена з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України (в зв’язку з ліквідацією підприємства) на підставі наказу №15 від  30.10.2009 року.    

Красилівський міжгосподарський лісгосп у встановленому законом порядку попередив усіх працівників свого підприємства про їх звільнення з 01.11.2009 року в зв’язку з ліквідацією підприємства, що стверджується наказом №13 від 31.08.2009 року, засвідчується підписами останніх та довідкою Серії АД № 726106 від 11.06.2010 року про внесення державним  реєстратором Красилівської  РДА  Красилівського  лісгоспу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов’язано з реорганізацією.                   

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою  про  вирішення трудового спору безпосередньо  до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в  тримісячний  строк з дня, коли він дізнався, або коли повинен був дізнатися про порушення його права, а у справах про  звільнення - в місячний строк з дня вручення копії  наказу про звільнення або  з дня  видачі трудової  книжки.            

Строки, що встановлені вказаною статтею, не перериваються і не зупиняються, але вони можуть  поновлені  судом  при наявності  поважних  причин.

У  разі пропуску з поважних  причин  строків, установлених  статтею 233 цього Кодексу,  районний, районний  у місті, міський  чи  міськрайонний  суд  може поновити  цей  строк.

 Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.                                                                                                    

Суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_3  щодо поновлення її на роботі та стягнення  виплат за час вимушеного прогулу, слід відмовити у зв’язку з пропуском  встановленого строку,  оскільки  позивачка  під час розгляду справи у суді не надала переконливих доказів пропуску нею з поважних причин пропущеного місячного строку з дня вручення для неї копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Посилання позивачки про пропущення нею встановленого строку з поважних причин, оскільки відповідь прокурора про скасування протоколу № 2 від 03.06.2009 року, отримано нею лише 22.02.2010 року, суд  визнає не обґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідь прокурора не є  підставою  для  звернення чи не  звернення до суду з  позовом  про  поновлення  на роботі.                      

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України, ст.ст.233,234 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»,суд,  

  В  И  Р  І  Ш  И В   :

                В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Красилівського міжгосподарського лісгоспу про поновлення  на  роботі та стягнення  виплат  за  час   вимушеного  прогулу  відмовити.  

На рішення може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного  суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Красилівського районного суду протягом 10 діб з дня його винесення з подальшою подачею протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії  до  апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст.295 ЦПК  України.

   Суддя