Cправа № 2 - 530/10  

Постанова  

Іменем                України      

28 жовтня 2010 року                                                                                                                м. Красилів  

Красилівський   районний   суд    Хмельницької   області  

в складі : головуючої - судді         Чорної  Л.М.,  

  при  секретарі                                 Нахильчук С.Ф.,  

розглянувши  у попередньому  судовому  засіданні  в  м. Красилові  справу  за  адміністративну  справу  за  позовом  ОСОБА_1  до  Управління  Пенсійного  Фонду  України  в  Красилівському  районі  про   зобов’язання  провести перерахунок  пенсії  і стягнення  не нарахованої та  не  виплаченої  пенсії, передбаченої  Законом   України  « Про  статус  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  

встановив:

  в  обґрунтування  заявлених  позовних  вимог  позивачка  ОСОБА_1 посилається  на  те, що з 14 січня  1999 року вона  являється  інвалідом  ІІ групи, однак  всупереч  вимогам  ст.ст. 50,54  Закону  України « Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які   постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  відповідач  не виплачує  їй  пенсію  в повному  об’ємі.  

З  15.06.2010  року  управлінням  Пенсійного Фонду України  в Красилівському  районі їй  було  відмовлено  в  здійсненні  перерахунку  пенсій, як  інваліду  2 – ої   групи  у  визначених  чинним  законодавством  розмірах.  

  Виходячи  із   загальних  засад  пріоритету  законів  над  підзаконними актами  слід визнати такими, що  при  розрахунку державної  та додаткової  пенсій, передбачених  ст.ст.50, 54  Закону України « Про статус  і  соціальний  захист   громадян, які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської   катастрофи»  застосуванню  підлягає  розмір  прожиткового мінімуму  для осіб, які  втратили  працездатність   в установлений  у законі про Державний  бюджет України на відповідний  рік,  з урахуванням  якого  визначається  мінімальний  розмір пенсії  за віком .  

Положення  ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування»  не  є перешкодою  для  застосування  величини  ( мінімального розміру пенсії за віком)  для розрахунку інших пов’язаних із  нею  пенсій чи доплат, оскільки чинним  законодавством  не встановлено  іншого  мінімального  розміру пенсії  за віком, крім передбаченого  ч.1 цієї статті.  

Законом  України «Про  державний  бюджет України на 2007 рік» зміни  до  ст.ст.50, 54  Закону України « Про статус  і  соціальний захист  громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи»  не вносились.  

Законом  України «Про  державний  бюджет України на 2008 рік» ст. 50 та  ч.3,4 ст.54 Закону України « Про статус  і  соціальний  захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи»  викладено  в новій  редакції, однак  рішенням Конституційного  Суду України  від 22 травня 2008 року  п.28  розділу ІІ внесення змін  до  деяких  законодавчих  актів  визнано  неконституційним.  

Таким чином з  22 травня 2008 року і по сьогоднішній день редакція ст.ст. 50,54  Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи» залишена попередньою.  

  З вище викладених підстав  позивач  просить  зобов’язати  відповідача провести  перерахунок  та  здійснити виплату державної пенсії  не менше 8  мінімальних пенсій за віком  та  додаткової  75 %  мінімальної  пенсії  за віком,  починаючи  з 14 січня 1999 року по 01.06.2010 року та  допустити  негайне  виконання  рішення суду  в  межах  суми  платежу за один місяць.  

  В  судове  засідання  позивачка не з’явилася,  просить справу  розглянути  у її  відсутність, позовні вимоги  підтримала  в  повному  обсязі, просить  їх  задовольнити.  

  Представник відповідача  в судове  засідання подав заяву  просить  відмовити  в задоволенні позовних вимог, так  як  нарахування  пенсії  позивачці  здійснюється  відповідно  до ст.54 ЗУ «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали   внаслідок  Чорнобильської   катастрофи».  

  Дослідивши  матеріали справи, суд  находить  позов  підлягаючим  частковому  задоволенню  з наступних  підстав.      

  Статтею 49  Закону  України  "Про  статус  і  соціальний   захист  громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Згідно ст. 50  вказаного Закону  особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II  групи - у розмірі  75  відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II  групи, щодо котрих установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8  мінімальних пенсій за віком.  

Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.                         Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір  якої  згідно  з   частиною 1 статті 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування"  визначено виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.                           Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка  віднесена  до I категорії осіб, що постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи, що підтверджується  посвідченням Серії  НОМЕР_1       Позивачці  встановлена  IІ  група інвалідності, пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК, довідкою Сер. МСЕ -  № 283158  від  14.01.1999  року.  

Позивачка  в  червні  2010 року  звернулася  до  відповідача  з  заявою  про  перерахунок пенсії, передбачених  ст.ст.50, 54 Закону  «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали   внаслідок  Чорнобильської   катастрофи».  

Відповідач листом від 15.06.2010 р.№ 365 /П- 4 відмовив  позивачці в  проведенні перерахунку  пенсії.    

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54  вказаного  Закону.                

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону  України  «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали   внаслідок  Чорнобильської   катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється  з  дня  встановлення нового розміру  прожиткового  мінімуму.    

Частиною 3  статті  4  Закону України "Про  прожитковий  мінімум" встановлено,  що  прожитковий  мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних  груп  населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет  України на  відповідний  рік.     Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у редакції Закону України від 15.03.2007 р. N 749-V, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Розміри державних соціальних гарантій на 2007 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.                 Стаття 58 Закону України  «Про  державний  бюджет на 2008 рік» у редакції Закону  України  від 28.12. 2007 № 107- VІ, затверджено  на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 592 гривні, з 1 квітня - 605 гривень, з 1 липня - 607 гривень, з 1 жовтня - 626 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.               Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.     В   становлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.                   Також  слід зазначити, що Конституційний Суд України у Рішенні  від  22.05.2008 р. у справі за конститу -  

ційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа  щодо  предмета  та  змісту  закону  про  Державний  бюджет  України) дійшов висновку про те, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.                  

      Необхідно  вказати, що  Конституційний  Суд  України  у  Рішенні  від  09.09.2010 року  у  справі  за конституційними поданнями Верховного Суду України  щодо  відповідності  Конституції  України (конституційності)  положень  Закону  України « Про внесення  змін  до  деяких законодавчих  актів України  щодо підвідомчості  справ, пов’язаних  із соціальними  виплатами» від  18 лютого 2010  року №  1691- VІ та  цивільного  процесуального  кодексу  України  визнані  неконституційними, втрачають  чинність  з дня  ухвалення  Конституційним Судом  України  цього  Рішення  і  справи  щодо  оскарження  фізичними  особами  рішень, дій  чи  бездіяльності  суб’єктів   владних повноважень  щодо  обчислення, призначення, перерахунку,  здійснення,  надання, одержання пенсійних  виплат , соціальних  виплат  непрацездатним  громадянам, виплат   за  загальнообов’язковим  державним  соціальним  страхуванням, виплат  та пільг  дітям війни ,інших  соціальних  виплат,  доплат, соціальних  послуг,  допомоги, захисту  пільг  підлягають розгляду   в  порядку  адміністративного  судочинства.  

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи  соціального  захисту, а  статтею 75 встановлено, що  єдиним  органом  законодавчої  влади  в  Україні  є парламент - Верховна  Рада  України. Конституція   України  не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.                               За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що для розрахунку державної  та  додаткової   пенсій, передбачених наведеними вище статтями Законів, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, зобов'язавши відповідача провести позивачці  перерахунок   пенсії, починаючи  з  09.01.2007 року  по 31.12.2007  року  та  з  22.05.2008 року  по  31.12.2008  року  і з  01.01.2009 року  додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та державної пенсії щомісячно в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком,  відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування».            

Керуючись ст.ст.104,106 КАС України, ст.ст.50,54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», ст.87 Закону  України «Про пенсійне забезпечення», ст. 28 Закону  України «Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування», суд,  

  постановив:  

позов  задовольнити  частково.  

Визнати  неправомірною відмову  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Красилівському  районі  в проведенні перерахунку  та  здійсненні  виплат до пенсії  інваліду ІІ групи Чорнобильської  АЕС  ОСОБА_1, відповідно  до ст. ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі здійснити перерахунок та виплату державної та додаткових пенсій інваліду ІІ групи Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1, починаючи з  09.07.2007 року  по 31.12.2007  року  та  з  22.05.2008 року  по  31.12.2008  року  і з  01.01.2009 року   додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та державної пенсії щомісячно в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.ст. 50,54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» з  урахуванням отриманих  виплат.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі здійснити негайну виплату ОСОБА_1  в межах суми   платежу  за  один  місяць.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського  адміністративного апеляційного суду  через Красилівський районний суд шляхом подачі  в  10- денний  строк  з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження з  подальшою подачею  протягом  20  днів  апеляційної скарги  до  апеляційної  інстанції.  

    Суддя