Справа № 2-37/10                  

  РІШЕННЯ  

Іменем           України  

    11 березня 2010 року                 Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої – судді Чорної Л.М., при секретарі Нахильчук С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1  про звернення   стягнення,  

  встановив:  
в обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідно до  укладеного  

договору № 233489 – SOGL від 12.06.2008 року  відповідач  ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі  34 000 $  зі  сплатою  відсотків за користування кредитом у розмірі 18 %  на  рік  на  суму  залишку  заборгованості  за  кредитом  з   кінцевим  терміном  повернення   12.06.2013 року.  

Згідно  ст.ст. 526,527,530  Цивільного кодексу  України  зобов»язання   повинні   виконуватись  належним  чином  та  у  встановлений  строк  відповідно  до  умов  договору  та  вимог  закону.  

В порушення  зазначених  норм закону та  умов  договору  відповідач  зобов»язання   за вказаним  договором   належним  чином  не  виконав.  

Відповідно  до  ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання  щодо  повернення  чергової  частини суми кредиту є право заявника  достроково  вимагати  повернення  всієї  суми  кредиту.  

В зв’язку  з зазначеними  порушеннями зобов’язань за  кредитним  договором ОСОБА_1 станом на 13.05.2009 року  має  заборгованість – 34101,66 $,  що складається : - 29261,09 $  

заборгованість за кредитом ; - 3185,42 $ заборгованість по процентам за користування кредитом  

; - 32,83 $  штраф ( фіксована частина); - 1622,33 $  штраф ( процентна  складова).  

  В забезпечення  виконання  зобов’язань за  кредитним  договором 12.06.2008 року  були  укладені  договори  застави  та  іпотеки:  у відповідності  до  договору  застави  ОСОБА_1 надав  позивачу в заставу  належне  йому майно  та відповідно  до  договору іпотеки  відповідач  надав  житловий  будинок загальною площею 167,8  кв.м., який  розташований  в  АДРЕСА_1  який  належить   відповідачу  згідно  свідоцтва  про  право  власності  на нерухоме майно САА 390511, виданого 23.12.2005 року  Веселівською  сільською радою Красилівського  району Хмельницької  області  на  підставі рішення № 161 від 23.11.2005 року та зареєстрованого в реєстрі  прав  власності  на  нерухоме  майно № 13365542.  

  Відповідно  до  ст. 526  ЦК  України,  зобов’язання має  виконуватись належним чином відповідно  до  умов  договору. Договором  застави  передбачено,  що у  випадку  порушення заставодавцем / позичальником / зобов’язань за  кредитним  договором або договором  застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад. В порушення  

вищезазначених  вимог  закону  та  умов  договору,  відповідач   зобов’язання  за  кредитним  договором  не  виконує; предмет застави  в заклад  банку не передав.  

Відповідно до ст.19 Закону України « Про заставу» , з   а рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент  фактичного  задоволення, включаючи  проценти, відшкодування  збитків, завданих прострочкою  виконання (а  у  випадках,  передбачених  законом  чи  договором, -  неустойку), необхідні  витрати   на   утримання   заставленного  майна, а  також  витрати   на  здійснення забезпеченої  заставою  вимоги, якщо  інше  не передбачено  договором  застави.  

Згідно з  договорами  застави, звернення  стягнення  та  реалізація  предмету  застави здійснюється  відповідно  до чинного  законодавства  та  цього  договору , в тому числі  шляхом  безпосереднього  продажу покупцю з правом  укладання заставодержателем  договору купівлі – продажу  предмету  застави  від  імені  заставодавця.  

Враховуючи вище наведене, що  виконання рішення суду  стосовно звернення стягнення  на предмет  застави шляхом надання права  безпосереднього продажу  конкретному  покупцю неможливо  без  фактичного  знаходження  предметів  застави  у  володінні  Приватбанку.  

  Приймаючи  до уваги, що  законом  та  умовами  договору передбачено  обов’язок відповідача  передати  предмет  застави в заклад  Приватбанку, а  також  те, що  у  відповідності  до  ст.6  Закону України  « Про іпотеку» , іпотека  за договором  іпотеки  поширюється  на земельну  ділянку,  на  якій розташований  предмет іпотеки  і яка  належить  іпотекодавцю  на праві власності  на підставі документу зазначено у договорі  іпотеки.  

Згідно ч.1 ст. 33  та  ч.2  ст.39  Закону України « Про  іпотеку» у  разі  невиконання  боржником основного  зобов’язання  іпотекодержатель вправі  задовольнити  свої  вимоги  за основним  зобов’язанням  шляхом звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки  та одночасно з рішенням  про звернення стягнення  на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести  рішення про виселення мешканців, якщо предметом  іпотеки є  житловий  будинок  або  житлове  приміщення. В силу  ст. 40 ч.1 вказаного Закону України  та  ст. 109 Житлового кодексу України звернення стягнення  не передані  в іпотеку  житловий будинок чи житлове приміщення є  підставою для виселення  всіх  мешканців.  

    На підставі вище викладеного позивач просить  передати в  заклад  Приватбанку  шляхом  вилучення у відповідача належне йому  майно на  праві власності, згідно договору застави; в  рахунок погашення  заборгованості  за кредитним  договором  звернути  стягнення  на майно, яке зазначене  в договорі застави  від № 233489 – sogl  від  12.06.2008 року  шляхом  безпосереднього продажу  з правом укладання заставодержателем  договору  купівлі -  продажу предмету  застави від  імені  заставодавця ; звернути стягнення на будинок та земельну ділянку, що розташовані в  по АДРЕСА_1  шляхом  продажу  вказаного  предмету  іпотеки з  укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням  витягу з Державного реєстру  прав   власності,  а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних  для  здійснення продажу; виселити відповідача, який  зареєстрований  і  проживає  у  вказаному будинку, зі  зняттям  з  реєстраційного обліку  та стягнути з відповідача судові витрати: судовий  збір за подання позовної заяви  та виселення у розмірі 1708,50 грн. та витрати на  інформаційно – технічне  забезпечення  розгляду судового  процесу у розмірі 250 грн.  

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у даній позовній  заяві, наполягає  на  їх  задоволенні  з  підстав, які  зазначені  в позові.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов  не  визнає, оскільки  термін  погашення  кредиту  до 2013 року, крім цього він добровільно пропонує банку звернути стягнення на іпотечне майно, згідно договору іпотеки № 233489 – sogl від 12.06.2008 року. Закрите акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» відмовляється  прийняти  вказане  майно, хоча  вартість  майна значно  перевищує  суму боргу.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по даній справі,  суд  приходить до висновку, що позов не підлягає  задоволенню з  наступних підстав.  

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами  Національного  банку  України  та  угодами (договором) між  клієнтом  та  банком.  

Згідно ст. 627 ЦК України, а також статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.  

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року N 168.  

Судом  встановлено, що  12 червня  2008 року  між  позивачем  та  відповідачем  було укладено кредитний договір № 233489 – SOGL та  договір  про  видачу  траншу № 233489 – CRED, згідно  якого  позивач отримав  кошти  в  розмірі  34 000 $  зі  сплатою  відсотків за користування кредитом у розмірі 18 %  на рік  на суму  залишку заборгованості за кредитом, який зобов»язався  повернути  до12.06.2013 року, що   стверджується  укладеним  кредитним  договором, розрахунком заборгованості  за  договором  та  графіком  погашення  кредиту  і  відсотків.  

На  забезпечення  виконання  зобов’язань  позичальник – відповідач   за  кредитним  договором  надав  іпотекодержателю – позивачу   в  іпотеку  належне  йому  майно  на  праві власності нерухоме майно, а саме житловий будинок з прибудовою за адресою: АДРЕСА_1 Предмет  іпотеки  складає вартість  84 931 ( вісімдесят чотири тисячі  дев’ятсот тридцять одна) гривня, що складає 17 500 $  станом на 12.06.2008 року.  

В  силу  договору  іпотеки  іпотекодежатель  має  право  в  разі  невиконання  позичальником зобов’язань, забезпечених іпотекою та, або  невиконання  іпотекодавцем  зобов’язань за цим  договором,  одержати  задоволення  за  рахунок  переданого в  іпотеку майна  переважно перед іншими  кредиторами   позичальника  та  ( або) іпотекодавця.  

  Крім  того  в  забезпечення  договору  кредиту  № 233489 –  SOGL  між  ЗАТ  КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави від 12 червня 2008 року, згідно якого  заставодавець  передав заставодержателю у забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором майно, яке належить  йому  на  праві  власності. Заставлене  майно  було оцінене сторонами в 101 917 ( сто  одна тисяча дев’ятсот сімнадцять) гривень 20 копійок, що становить 21 000 $. Заставлене  майно  залишилось  у  користуванні   застоводавця.  

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які  вона  посилається   як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень. Доказуванню  підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які  беруть  участь  у  справі. Доказуванню  підлягають  обставини, які  мають  значення  для ухвалення рішення у справі  і  щодо  яких  у  сторін  та  інших  осіб, які  беруть  участь  у  справі,  виникає  спір. Доказування  не  може  ґрунтуватися  на  припущеннях.  

  Враховуючи,     що позивач не надав суду даних про те, хто саме проживає та зареєстрований  у  заставленому житловому будинку,  відповідач частково погашає нараховану  заборгованість  по кредиту, окрім   цього, відповідно до  п.1.3  кредитної  угоди  від № 233489 – SOGL від 12.06.2008 року укладеної між «Приватбанком» та ОСОБА_1 строк  повернення кредиту і окремих частин – траншів кредиту, встановлюється договорами про  видачу траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту  і відсотків , які є  невід’ємними додатками до договорів про видачу траншів, але не пізніше 11.06.2013 року  і  вказаний строк не був змінений згідно п.п.2.3.3,2.4.1 сторонами даної угоди, а тому суд находить передчасним  звернення  позивача  до  суду   з   вказаними   позовними   вимогами .  

На  підставі  наведеного, керуючись ст. ст. 526, 590  ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про заставу», ст. ст. 10,11,57 - 64, 212 – 215  ЦПК України,  ст.ст. 10,60, 212-215  ЦПК України, суд,  

В И Р І Ш И В:  

  Позов Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1  про звернення  стягнення  залишити  без  розгляду.  

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Красилівський  районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення і поданням після цього протягом 20 днів  апеляційної  скарги або  в  порядку, встановленого ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  Суддя