Справа № 2-а-3993/10  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

18 листопада 2010 року                 м. Чернігів  

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:  

  Головуючого-судді Литвиненко І.В.  

  При секретарі: Шульга Т. Є.  

  За участю представника відповідача Голівець В. В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов‘язання вчинити певні дії, -  

встановив:  

  1810.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги, в якому просить визнати дії відповідача незаконними та стягнути разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду 2 групи в розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 13  Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2010 рік.  

У судове засідання позивач не з‘явився, просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що виплата разової щорічної допомоги здійснювалась у відповідності  ч. 2 ст. 52  Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 року.  

В судовому засіданні встановлено, що позивач є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується посвідченням (а.с. 10) та перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради.  

Позивач в позовній заяві зазначає, що  право на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановлено ст. 13 Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Тому що  Конституційний  Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року  №4-зп у справі про набуття чинності  Конституцією України зазначив ”Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами  однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження  щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта,  інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше”. Отже  за наявності декількох законів, норми яких по  різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах  суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.      

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що нормою Закону України „Про Державний бюджет України на 2010рік” ( стаття 52 ) фактично змінено положення  Закону  України „Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту”, який діяв у часі раніше, пріоритетними у даному випадку є положення статей  Закону „Про Державний бюджет на 2010рік”, відповідач   проводячи виплату разової грошової допомоги ОСОБА_2  як інваліду війни 2 гр., правомірно застосував положення  Постанови Кабінету  Міністрів  України  від 07.04.2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви  нацистських переслідувань», згідно з якою, розмір разової грошової допомоги інвалідам війни 2 групи становить 480 грн. Відповідно до довідки від 13.09.10 року № 902-729/027 допомогу в сумі 480 грн. було виплачено позивачу 22.04.2010 року. Отже відповідач діяв відповідно до законодавства, що діяло в 2010 році.  

Виходячи із зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволення позовних вимог.  

Керуючись ст.ст. 7 - 14, ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

  П О С Т А Н О В И В:  

в задоволенні позову відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Київської апеляційного адміністративного суду.  

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.  

Суддя: