Справа № 2-а- 203/2010р.

П О С Т А Н О В А

іменем України

      16 листопада  2010 року Н-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

 головуючої судді – Кочура О.О.,

 при секретарі – Худорбі Р.Г.,

 за участю позивача-Зеляк С.В.,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Н-Сіверський адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про  скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження по справі,-

 В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1 звернувся до Новгород-Сіверського районного суду з позовною заявою  до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про  скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження по справі, мотивуючи позов тим, що на нього постановою в справі про адміністративне правопорушення від  23.10.2010 року накладено адмінстягнення в сумі 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1  ст.122 КУпАП. З даною постановою він не згоден.

 Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і до викладеного в позовній заяві додав, що він не порушував правил дорожнього руху, як це заначено в оскаржуваній постанові. Свідків не було і в протокол при ньому ніяких свідків праціники ДАІ не вписували, а також не вручили йому копію протоколу.  

 Відповідач  в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв та клопотань від нього на час розгляду справи не надходило, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.      

 Суд заслухавши доводи  позивача,   а також дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.      

 Згідно ст. 71 ч.2 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 На час розгляду справи, відповідачем не було надано жодного доказу в підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови.      

 Згідно ст. 62 ч.3 Конституції України – усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.      

 Аналізуючи в сукупності вище викладене суд остаточно приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУ пАП,  тому  постанова про накладення на позивача адмінстягнення підлягає скасуванню, а справа закриттю.

 На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 160, 161, 162, 163 КАС України,ст. 293 КУпАП суд-

  П О С Т А Н О В И В:

 Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.10.2010 року серії СВ № 136846 про накладення   адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. на ОСОБА_1   за скоєння ним правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова  є остаточною і оскарженню не підлягає.

      Головуюча: