Судове рішення #12010964

                                                                                                                        

 

Справа  № 2-а-244  

2010 року  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  10 листопада  2010  року     Городищенський  районний  суд  

Черкаської  області  

в   складі:  

головуючого  судді         Черненка В.О.  

за участю секретаря         Сидоренко О.С.  

 

  розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Городище справу за адміністративною позовною заявою   Прокурора Городищенського району до Городищенської міської ради Черкаської області, за участі у справі третіх осіб – Державного закладу «Городищенська районна санітарно-епідеміологічна станція» та приватного підприємця ОСОБА_1,  про визнання незаконним та скасування рішення Городищенської міської ради «Про дозвіл на виробництво макаронних виробів по АДРЕСА_1   , ПП ОСОБА_1.» від 28.01.2010 року № 16,    

ВСТАНОВИВ :  

  Прокурор Городищенського району звернувся до суду з позовом, в якому просить   визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Городищенської міської ради від 28.01.2010 року № 16 про надання ПП ОСОБА_1 дозволу на виробництво макаронних виробів по АДРЕСА_1  

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що у відповідності до постанови Державної санітарно-епідеміологічної служби України про застосування адміністративно-запобіжних заходів  за порушення  санітарного законодавства № 56 від 07.10.2009 року ПП ОСОБА_1 було тимчасово заборонено діяльність приватного цеху по виготовленню макаронних виробів з 26.10.2009 року до виконання пропозицій санепідемслужби Городищенського району в повному обсязі у зв’язку з тим, що приватним підприємцем ОСОБА_1 пропозиції постанови ГДСЛ району № 77 від 04.07.2007 року виконані не в повній мірі. А саме: відсутня, погоджена в установленому порядку проектна документація на приватний цех по виготовленню макаронних  виробів; порушується поточність технологічного процесу; не пройдені медогляди працівників зі шкідливими умовами праці, згідно МОЗ № 246, що є порушенням ст.ст. 15,22, 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» № 4004-ХІІ від 24.02.1994 року. Згідно даної постанови, роботи можуть бути відновлені за рішенням (письмовим) Головного державного санітарного лікаря Городищенського району. Копію вказаної постанови було вручено міській раді. 27.10.2009 року представником державної санітарно-епідеміологічної служби було складено акт про опечатування (опломбування) пускового елементу макаронного екструдера. Не дивлячись на те, що станом на 28.01.2010 року, дозвіл на діяльність приватного цеху по виготовленню макаронних виробів Головним державним санітарним лікарем Городищенського району видано не було, виконавчим комітетом Городищенської міської ради, 28.01.2010 року, прийнято рішення № 16 про надання ПП  ОСОБА_1 дозволу на виробництво макаронних виробів за адресою: АДРЕСА_1. Державною санітарно-епідеміологічною службою України, 19.04.2010 року, за № 52, була винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 102 гривні (на підставі протоколу про порушення санітарних норм від 19.04.2010 року), оскільки ПП ОСОБА_1, без рішення ГДСЛ району про відміну дії постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 56 від 07.10.2009 року про тимчасову заборону діяльності макаронного цеху, було знято опломбування (опечатування) технологічного обладнання. Робота цеху відновлена. Вказане є порушенням ст. 17, 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», ст. 42 КУпАП. Цього ж дня, 19.04.2010 року, головним державним санітарним лікарем Городищенського району – Дорошенком О.А., було винесено постанову № 53 про застосування фінансової санкції в розмірі 600 гривень, у зв’язку з порушенням ПП ОСОБА_1 ст.ст. 5, 17, 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» № 4004-ХІІ від 24.02.1994 року на підставі того, що ОСОБА_1, без рішення ГДСЛ району про відмову дії постанови про тимчасову заборону діяльності макаронного цеху – роботу цеху відновлено, вироблено та реалізовано 200 кг макаронних виробів по ціні реалізації 3грн. за 1 кг на суму 600 гривень. 19.04.2010 року, головним державним санітарним лікарем Городищенського району – Дорошенком О.А. було складено акт про опечатування (опломбування) цеху по виготовленню макаронних виробів, а саме механізму. Всупереч чинному законодавству та того, що на підставі ст. 42 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», державною санітарно-епідеміологічною службою України, за порушення санітарного законодавства, ПП ОСОБА_1 було тимчасово заборонено діяльність приватного цеху по виготовленню макаронних виробів з 26 жовтня 2009 року до повного виконання пропозицій санепідемслужби Городищенського району, Городищенською міською радою прийняте рішення від 28.01.2010 року № 16 про надання ПП ОСОБА_1 дозволу на виробництво макаронних виробів за адресою: АДРЕСА_1. Як наслідок, приватним підприємцем, без рішення ГДСЛ району про відміну дії постанови про застосування  адміністративно-запобіжних  заходів за порушення санітарного законодавства № 56 від 07.10.2009 року про тимчасову заборону діяльності макаронного цеху, було знято опломбування (опечатування) технологічного обладнання. Робота цеху була відновлена. Враховуючи викладене, просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Городищенської міської ради від 28.01.2010 року № 16 про надання ПП ОСОБА_1 дозволу на виробництво макаронних виробів по АДРЕСА_1  

В судовому засіданні, прокурор свої вимоги підтримав.  

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.  

Представник третьої особи   Державного закладу «Городищенська районна санітарно-епідеміологічна станція» підтримав позов прокурора.  

Третя особа – ПП ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову.  

Суд вислухавши позивача, представника відповідача, представника третьої особи   «Городищенська районна санітарно-епідеміологічна станція», третю особу ОСОБА_1   , повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які надані сторонами та були досліджені в судовому засіданні, вважає, що позов не обґрунтований, а тому до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.  

  Підставами для визнання рішень недійсними є їх невідповідність вимогам чинного законодавства та (або) визначеної законом компетенції органу, який його видав, порушення у зв'язку з його прийняттям чиїхось прав та охоронюваних законом інтересів.  

  Згідно ст. 18 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.   З питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію.  

Відповідно до положень п. б (делеговані повноваження) ст. 30 зазначеного Закону, на органи місцевого самоврядування покладаються функції:   здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку; та здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.  

Виходячи зі змісту вище вказаних статей, орган місцевого самоврядування надає дозволи на проведення підприємницької діяльності суб’єктам господарювання, зареєстрованим на його території  в установленому законом порядку.  

  Згідно з ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.  Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.  

  Відповідно до ст. 5 вищезазначеного Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.  

  Згідно ст. 6 вказаного Закону, державний реєстратор, після видачі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарської діяльності, передає органам державної статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом.  

  Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», головному державному санітарному лікарю району надаються повноваження щодо погодження видачі, а у передбачених законодавством випадках - надання дозволу на здійснення видів діяльності, та  державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства. А в разі його порушення, відповідно до ст. 42 вказаного Закону, застосовувати примусові заходи для припинення порушення санітарного законодавства, зокрема: обмежувати, тимчасово забороняти чи припиняти діяльність підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій.  

  Виходячи з наведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач, своїм рішенням № 16 від 28.01.2010 року, надаючи дозвіл на виробництво макаронних виробів по АДРЕСА_1, зареєстрованому у встановленому законом порядку ПП ОСОБА_1, діяв в межах своїх повноважень, оскільки надав дозвіл певній особі на проведення певної підприємницької діяльності за певною адресою, а не на проведення технологічного процесу по виготовленню макаронних виробів, що входить в компетенцію інших спеціальних уповноважених на те державних органів, одним з яких є   Державний заклад «Городищенська районна санітарно-епідеміологічна станція»   .  

Тобто, виконавчий комітет Городищенської міської ради, прийнявши 28.01.2010 року рішення   «Про дозвіл на виробництво макаронних виробів по АДРЕСА_1   , ПП ОСОБА_1» від 28.01.2010 року № 16, ніяким чином не скасовував постанови головного державного санітарного лікаря Городищенського району від 07.10.2009 року «Про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства» відносно ПП ОСОБА_1 та не надавав дозвіл на початок технологічного процесу по виготовленню макаронних виробів.  

Таким чином, вимоги позивача щодо   визнання незаконним та скасування рішення Городищенської міської ради «Про дозвіл на виробництво макаронних виробів по АДРЕСА_1   , ПП ОСОБА_1» від 28.01.2010 року № 16, є не обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.  

  Керуючись ст.ст. 18, 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 4, 5, 6  ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.ст. 41, 42 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст. ст. 7, 13, 17, 18,  23, 71, 94, 159, 161, 163, 185  КАС України КАС України, суд  

 

ПОСТАНОВИВ:  

    у задоволенні позову   Прокурора Городищенського району до Городищенської міської ради Черкаської області, за участі у справі третіх осіб – Державного закладу «Городищенська районна санітарно-епідеміологічна станція» та приватного підприємця ОСОБА_1,  про визнання незаконним та скасування рішення Городищенської міської ради «Про дозвіл на виробництво макаронних виробів по АДРЕСА_1   , ПП ОСОБА_1» від 28.01.2010 року № 16, - відмовити в повному обсязі.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги, в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови.  

      Суддя:                                                      В.О. Черненко  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація