АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Кулянди М. І.
суддів: Галичанського А.Д., Яремка В.В.
при секретарі Цимбал Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та зустрічний позов ОСОБА_2 до Полянської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частку спадкового майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хотинського районного суду від 03 червня 2010 року,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності порядку спадкування за заповітом.
Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_3 Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями № АДРЕСА_1.
Позивач в установлений законом строк звернувся із заявою в нотаріальну контору для прийняття спадщини, однак не зміг її оформити із-за відсутності свідоцтва про право власності на житловий будинок.
Просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями № АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Полянської сільської ради , ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ житлового будинку.
Просив визнати за ним право власності 1/2 спадкового майна, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями №АДРЕСА_1.
Рішенням Хотинського районного суду від 03 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями №АДРЕСА_1.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями № АДРЕСА_1.
Посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення порушив норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно заповіту від 19 лютого 2001 року ОСОБА_1 є спадкоємцем майна після смерті матері ОСОБА_3, оскільки своєчасно прийняв спадщину, подавши заяву до нотаріальної кантори.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В справі відсутні докази про те, що спірний житловий будинок належав на праві власності спадкодавцю ОСОБА_3 На такі докази позивач не посилався. Як пояснили в судовому засіданні сторони будинок зведено в 60-роках минулого століття, без належних дозволів.
В справі також відсутні докази того, що спадкодавцю надавалась земельна ділянка під будівництво будинку.
Надана позивачем довідка Полянської сільської ради № 65 від 24 лютого 2010 року не стосується спірного житлового будинку, оскільки в ній йдеться про проживання в будинку матері позивача з 1949 року по день її смерті-ІНФОРМАЦІЯ_1 року, іншого будинку.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не доведено, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, то рішення суду в цій частині є по суті правильним і підстав для його скасування в цій частині немає.
Право власності на Ѕ частки апелянт пов’язує з тим, що спірний будинок є самочинним будівництвом.
Однак, відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право на самочинне будівництво у відповідача ОСОБА_2 не виникло і воно не є предметом спадкування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Хотинського районного суду від 03 червня 2010 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий / підпис /
Судді: / підписи /
З оригіналом згідно