АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  01  вересня 2010 року                                                                        м. Чернівці  

  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:  

Головуючого Кулянди М.І.,  

суддів: Галичанського А.Д., Яремка В.В.  

секретар Цимбал Ю.Ю.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення розміру часток в квартирі, що є спільною сумісною власністю і припинення спільної сумісної власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 червня 2010 року, -  

  В С Т А Н О В И Л А:  

       У квітні 20010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення розміру часток в квартирі, що є спільною сумісною власністю і припинення спільної сумісної власності на нерухоме майно.  

  Посилалась на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 12 квітня 1994 року управлінням по комунальній власності м. Чернівці, згідно з розпорядженням №8463 від 07.04.1994 року, їй та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.  

Дана квартира складається з трьох житлових кімнат загальною площею 64,60 кв.м., в тому числі житловою площею 40,00 кв.м. У зв’язку з віком та станом її здоров’я, вона мала намір розпорядитись своєю власністю шляхом укладання договору довічного утримання, а тому виникла необхідність у визначенні розміру належної їй ідеальної частки в праві спільної сумісної власності на квартиру.  

  Зазначала, що оскільки відповідачі відмовилися в добровільному порядку укласти та нотаріально посвідчити угоду про виділ часток в належній їм квартирі і не визнають, що частки всіх співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, тому вона змушена була звернутися до суду.  

  Просила визначити, що її частка та частки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру є рівними і складають по ј ідеальні її частки, а також припинити право спільної сумісної власності її та  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1.  

  Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 червня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено.  

  Визначено, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру під №44, що знаходиться в будинку під АДРЕСА_1, є рівними і складають по ј ідеальних частки квартири.  

  Право спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартиру №44 , що знаходиться в АДРЕСА_1 припинено.  

  Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 295,51 грн.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 червня 2010 року скасувати.  

  Посилаються на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини,  що  мають  значення для справи, не дав належну правову оцінку наявним у справі доказам, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.  

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.  

Задовольняючи позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що розміри часток кожного співвласників в праві спільної сумісної власності на квартиру є рівними, тобто кожному із співвласників належить по ј ідеальних частки квартири.  

Такий висновок суду ґрунтується на досліджених ним доказах по справі та нормах матеріального права.  

Судом встановлено, що квартира № 44, яка знаходиться в АДРЕСА_1, належить позивачу та відповідачам на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 12 квітня 1994 року управлінням по комунальній власності м. Чернівці відповідно до розпорядження № 8463 від 07 квітня 1994 року.  

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування.  

Оскільки між сторонами виник спір з приводу розміру їх часток, суд відповідно до п.6 ч.2 ст.16 ЦК України змінив правовий статус майна з спільної сумісної власності на спільну часткову власність.  

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.  

  Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,  

у х в а л и л а:  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.  

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 червня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.  

Головуючий  

Судді: