АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  22 вересня 2010 року                               м. Чернівці  

  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:  

головуючого Кулянди М.І.  

суддів: Міцнея В.Ф., Петлюка В.І.  

при секретарі Максименко Д.Р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи сектор у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ, відділ з питань опіки та піклування Чернівецької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням-квартирою, що належить на праві приватної власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 червня 2010 року,  

встановила :  

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації.  

Посилається на те, що рішенням колегії судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 22 грудня 2005 року за нею визнано право власності на 1/6 квартири №1, яка складається з житлового будинку з частинами господарських споруд та побутових будівель, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, 1-й провулок Ходорівський, 30/1.  

Крім цього, даним рішенням за нею визнано право власності на спадкове майно в даній квартирі, що складає 5/18 частин.  

По 5/18 частин в даному будинковолодінню  належить ОСОБА_4та ОСОБА_3  

В даній квартирі зареєстрована ОСОБА_2 з дітьми, яка є відповідачем  по справі, однак  жодного дня відповідачка з дітьми в квартирі не проживали. Добровільно виписатись з квартири не бажають.  

Просила зняти з реєстрації ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в зв’язку з тим, що вони перешкоджають позивачці користуватись та розпоряджатись житловим приміщенням.  

    Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 червня 2010 року в позові відмовлено.  

  В апеляційній скарзі ОСОБА_1     просить   рішення суду   скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.  

  Посилається на неповне з’ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального  та процесуального права.  

  Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача про зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.  

  Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі були прописані у спірній квартирі, що знаходиться по 1-му провулку Ходорівському, 30/1 в м. Чернівці як члени сім’ї, зі згоди співвласника. А також позивачка чинила відповідачці перешкоди в користуванні жилим приміщенням.  

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.  

Колегія суддів вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є співвласниками спірної квартири.  

Відповідно до ст. 4 ЦПК України,    здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.  

Звертаючись до суду з позовом про зняття з реєстрації ОСОБА_1 обрала спосіб захисту, який не передбачений ст. 16 ЦПК України.  

Відповідно до ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні » зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточно рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.  

Таким чином, зняття з реєстрації не входить до компетенції суду.  

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.  

  Керуючись ст.ст. 307, 309  ЦПК України, колегія суддів,  

  вирішила :  

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 червня 2010 року скасувати.  

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.  

Рішення  набирає  законної  сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.  

    Головуючий  

    Судді: