АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Кулянди М.І.
суддів: Галичанського А.Д., Яремка В.В.
секретар Цимбал Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання кредитних договорів та договорів поруки за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 червня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 червня 2010 року позов задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за кредитним договором № 11079443000 від 21 листопада 2006 року заборгованість в загальній сумі 215939 доларів 64 центи США та 500 грн; за кредитним договором №11260747000 від 29 листопада 2007 року заборгованість в загальній сумі 267927 грн. 36 коп., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн., а всього на суму 215939 доларів 64 центи США та 270247 грн. 36 коп.
Зустрічні позовні вимоги задоволено.
Розірвано договір про надання споживчого кредиту № 11079443000 від 21 листопада 2006 року і додаткові угоди до нього №1 від 27 грудня 2006 року, №2 від 9 січня 2009 року, №3 від 23 січня 2009 року та №4 від 24 липня 2009 року, укладені між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1
Розірвано договір поруки №60799 від 21 листопада 2006 року і додаткові угоди до нього №1 від 27 грудня 2006 року та №2 від 24 липня 2009 року, укладені між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2
Розірвано договір про надання споживчого кредиту №11260747000 від 29 листопада 2007 року і додаткові угоди до нього №1 від 29 листопада 2007 року, №2 від 27 липня 2009 року, укладені між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1
Розірвано договір поруки №161830 від 29 листопада 2007 року і додаткову угоду до нього №1 від 27 липня 2009 року, укладені між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2
В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» просить змінити рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 червня 2010 року, в частині скасування вимоги щодо розірвання:
- договору про надання споживчого кредиту № 11079443000 від 21.11.2006р. і додаткових угод до нього №1 від 27.12.2006р., №2 від 9.01.2009р., №3 від 23.01.2009р. та №4 від 24.07.2009р., укладених між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1
- договору поруки №60799 від 21.11.2006р. і додаткових угод до нього №1 від 27.12.2006р. та №2 від 24.07.2009р., укладених між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2
- договору про надання споживчого кредиту №11260747000 від 29.11.2007р. і додаткових угод до нього №1 від 29.11.2007р., №2 від 27.07.2009р., укладених між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1
- договору поруки №161830 від 29.11.2007р. і додаткову угоду до нього №1 від 27.07.2009р., укладених між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2
Стягнути з відповідачів судові витрати по справі.
Вважає, що суд незаконно та необґрунтовано прийняв рішення відносно необхідності розірвання кредитних договорів та договорів поруки, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є недоведеними
Колегія суддів, заслухавши доповідача про зміст оскаржуваного рішення, мотиви апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в момент укладення кредитних договорів та договорів поруки не знали та не могли знати про те, що їх фінансове становище погіршиться у зв’язку із світовою фінансовою кризою, яка має місце і в Україні.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Розірвання (зміна) договору у зв’язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов’язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.
При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.
Установлено, що 21 листопада 2006 року між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11079443000, згідно умов якого відповідачу було видано у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності,забезпеченості кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії 175000 доларів США строком на 132 місяці до 21 листопада 2017 року з щомісячною процентною ставкою розмірі 12,3% річних, з щомісячним погашенням заборгованості згідно графіку.
27 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору надання споживчого кредиту № 11079443000 від 21 листопада 2006 року, якою змінено обсяг кредитування та схему повернення кредиту, згідно п.1.2 умов якої відповідач отримав кредит у формі поновлювальної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії 250000 доларів США.
09 січня 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до договору про надання споживчого кредиту № 11079443000 від 21 листопада 2006 року, якою змінено строк сплати процентів, згідно п. 1.1 умов якої строк сплати процентів встановлено з 01 по 25 число кожного місяця наступного за тим, за який були нараховані такі проценти.
23 січня 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №3 до цього договору , якою змінено графік повернення кредиту / траншу /, а 24 липня 2009 року між ними укладено додаткову угоду № 4 , якою змінено схему та термін повернення кредиту , згідно п.1.1 якої відповідач зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 21 листопада 2019 року, якщо тільки не буде встановлений інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.
У рахунок забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором від 21 листопада 2006 року, між АКІБ “УкрСиббанк” та відповідачем 21 листопада 2006 року укладено договір іпотеки, предметом якого є об’єкт нерухомості по вул. Ясеневій, № 11 м. Чернівці та земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер № 7310136300:20:002:0096, що належать ОСОБА_1, а також договір поруки № 60799 від 21 листопада 2006 року укладений між позивачем та ОСОБА_2 і додаткові угоди до нього за № 1 від 27 грудня 2006 року та № 2 від 24 липня 2009 року.
29 листопада 2007 року між позивачем АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений другий договір про надання споживчого кредиту № 11260747000, згідно умов якого відповідачу було видано у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості кредит в національній валюті в сумі 303000 грн. строком на 84 місяці до 28 листопада 2014 року з щомісячною процентною ставкою в розмірі 11,9 % річних з щомісячним погашенням заборгованості згідно графіку.
Також, 29 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту №11260747000 від 29 листопада 2007 року, якою доповнено умови цього договору. 27 липня 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до договору про надання споживчого кредиту №11260747000 від 29 листопада 2007 року, якою змінено термін повернення кредиту та розмір ануїтентного платежу, згідно п. 1.1 умов якої позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 28 листопада 2016 року, якщо тільки не буде встановлений інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.
Із вимогою про розірвання кредитних договорів в зв’язку з настанням обставин, якими вони обґрунтовують істотну зміну обставин ,що є обов’язковою умовою для розірвання договорів згідно ст. 625 ЦК України, відповідачі не звертались до АКІБ “УкрСиббанк”.
Звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої вимоги відповідачі посилалися на те, що у 2008 році відбулись істотні зміни обставин, а саме:світова фінансова криза, зменшення об’єму робіт,знецінення української гривні по відношенню до долара США.
Однак, частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:
1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.
Відповідачами не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв’язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Крім того, відповідно до статті 36 Закону України “Про Національний Банк України” офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.
Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь – яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Відповідачами не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.
Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (стаття 625 ЦК України).
Отже, відповідачі зобов’язані виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.
Оскільки відповідачами не здійснено спроб досудового врегулювання спору, а також не доведено умови для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК України у судовому порядку, то підстави для задоволення їх позовних вимог та розірвання кредитних договорів відсутні. За таких обставин вважати обґрунтованими висновки щодо задоволення вимог немає підстав.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що при укладенні кредитних договорів в іноземній валюті та беручи на себе певні зобов’язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик підвищення курсу долару США до гривні несе саме позичальник. Наявність усіх обов’язкових умов для розірвання договору кредиту, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, відсутня. Тому права відповідачів при укладенні та виконанні кредитних договорів, не порушені.
Ураховуючи викладене, на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України, статей 625, 629, 617, 1046, 1054, 652 ЦК України, статті 36 Закону України “Про Національний Банк України”, статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 червня 2010 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2підлягають скасуванню, з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 червня 2010 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання:
договору про надання споживчого кредиту № 11079443000 від 21 листопада 2006 року і додаткової угоди до нього №1 від 27 грудня 2006 року, №2 від 9 січня 2009 року, №3 від 23 січня 2009 року та №4 від 24 липня 2009 року, укладені між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1;
договору поруки №60799 від 21 листопада 2006 року і додаткової угоди до нього №1 від 27 грудня 2006 року та №2 від 24 липня 2009 року, укладені між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2;
договору про надання споживчого кредиту №11260747000 від 29 листопада 2007 року і додаткової угоди до нього №1 від 29 листопада 2007 року, №2 від 27 липня 2009 року, укладені між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1;
договору поруки №161830 від 29 листопада 2007 року і додаткову угоду до нього №1 від 27 липня 2009 року, укладені між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2, скасувати.
У зазначеному позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» 4,25 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаціно – технічне забезпечення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: