ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2010 р.
15 год.36 хв.Справа № 2-а-5035/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Гомельчука С.В.,
при секретарі: Циганок І.М.,
за участю: представника позивача - Осипової Л.І.,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,
встановив:
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила що 20.09.2010 було проведено перевірку з питань дотримання відповідачем вимог статей 19 і 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, в ході якої встановлено, що звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007-2009 роки підприємством не надано. Середньооблікова чисельність штатних працівників у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в 2007-2009 роках складала 10 осіб, з цих розрахунків установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 місце. За робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, відповідач до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу повинен був самостійно сплатити на користь позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 9205 грн. та пеню в розмірі 1310 грн. 48 коп. за порушення терміну сплати цих санкцій. Станом на 30.09.2010 заборгованість зі сплати адміністративно - господарських санкцій та пені на загальну суму 10515 грн. 48 коп. ФОП ОСОБА_1 не погашена.
Відповідач, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що усно інформував центр зайнятості про наявне робоче місце та працевлаштування інваліда, також подавав звітність про наявність вільних робочих місць, в тому числі для інваліда, розміщував відповідне оголошення в газеті, звертався особисто до кількох осіб з пропозицією щодо працевлаштування, однак особи, які шукали роботу, відмовилися від зайняття вакантної посади у відповідача за станом здоров'я або з інших причин. Відповідач вважає, що ним вжито всіх необхідних заходів щодо створення робочого місця для працевлаштування інваліда, а тому застосування позивачем до нього адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені є неправомірними.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі Закон № 875-ХІІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 року № 70, Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають щороку до 1 березня відділенням Фонду. У разі неподання Фонду соціального захисту інвалідів Звіту керівник підприємства несе відповідальність у встановленому законом порядку. А саме, статтею 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що невиконання посадовою особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів Звіту –тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин 2, 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Згідно зі статтею 20 Закону № 875- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, які використовують найману працю, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення”від 01.03.1991 року № 803-ХІІ із змінами та доповненнями (далі-Закон № 803-ХІІ) визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи та організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
З огляду на викладене, суд вважає, що обов’язок по працевлаштуванню інвалідів покладається на роботодавців.
Відповідно до розділу 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вакансій”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України 19.12.2005 року № 420, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за N 1534/11814 (далі – Інструкція) у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання відповідачем вимог статей 19 і 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” за 2007 - 2009 роки, в результаті чого складено акт від 20.09.2010. У ході перевірки встановлено факт неподання Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007-2009 роки у строк до 01 березня та невиконання нормативу працевлаштування інвалідів. У зв'язку з невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів відповідачеві нараховано адміністративно-господарські санкції на загальну суму 9205 грн. Відповідно до розрахунків в 2007- 2009 роках середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача складала 10 осіб.Установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 місце. Пеня за порушення терміну сплати санкцій в розмірі 9205 грн. нарахована відповідачеві на суму 1310 грн. 48 коп. Відповідно до повідомлення Каховського міськрайонного центру зайнятості від 15.10.2010 № 05-04-3931 "Про виконання нормативу працевлаштування інвалідів на підприємствах" встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не інформував центр зайнятості про створення робочих місць та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів. За період 2007-2009 роки відповідачем подано до служби зайнятості звіти за формою № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", у яких були заявлені три вакансії загального користування.
Отже, відповідачем не виконано обов’язку роботодавця щодо подання звітності та працевлаштування інвалідів у 2007 - 2009 роках, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені є правомірним.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту та їх задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ч.4 ст.94, ч.4 ст.122, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адміністративно - господарські санкції в розмірі 9205 (дев'ять тисяч двісті п'ять) грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1310(одна тисяча триста десять) грн. 48 коп. на р/р 31219230700002, УДК у м.Херсоні, код 24104230, ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 листопада 2010 р.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 6.11