СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30 жовтня 2007 року | Справа № 2-26/10063-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Міністерства оборони України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України ;
позивача: Депутатова Володимира Олександровича, довіреність № 08 від 09.01.07, Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України;
відповідача: Дмитрик Віктора Костянтиновича, довіреність № 1298/02-12 від 09.10.07, виконавчого комітету Фороської селищної ради;
3-ої особи: не з'явився, комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації";
за участю прокурора: Бучко Романа Васильовича, посвідчення № 299 від 28.09.07, Військового прокурора Севастопольського гарнізону;
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Фороської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 16 серпня 2007 року у справі № 2-26/10063-2007
за позовом військового прокурора Сімферопольського гарнізону
(вул. Казанська, 27, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський проспект, 6, місто Київ, 01001)
в особі Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України
(вул. Залізнична, 5, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95043)
до виконавчого комітету Фороської селищної ради
(вул. Космонавтів, 3, смт Форос, місто Ялта, 98690)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації"
(вул. Дзержинського, 4, місто Ялта, 98600)
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2007 року у справі № 2-26/10063-2007 (суддя О.Л. Проніна ) позов військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України до виконавчого комітету Фороської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності, задоволено у повному обсязі.
Судом визнано право власності за державою, в особі Міністерства оборони України на об'єкт незавершеного будівництва - 118 квартирний житловий будинок, розташований по вул. Космонавтів в смт Форос, загальною вартістю 3293021,00 грн.
Суд стягнув з виконавчого комітету Фороської селищної ради у доход державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн.
Суд стягнув з виконавчого комітету Фороської селищної ради на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з цим судовим актом, виконавчий комітет Фороської селищної ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2007 року у справі № 2-26/10063-2007 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Сторона вважає, що господарським судом безпідставно зроблений висновок про визнання права власності за позивачем на спірний об'єкт, оскільки будівництво об'єкту здійснено без будь-яких правових підстав, тобто самовільно.
Виконком не приймав рішення про дозвіл в/ч 1276 або її правонаступнику на виконання проектно-вишукувальних робіт, а ні рішення про дозвіл будівництва 118-квартирного житлового будинку. Також, відповідно до пункту 2.1. рішення виконавчого комітету Фороської селищної ради від 09 січня 1993 року, Замовник - в/ч 1276, зобов'язаний зареєструвати об'єкт в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю. Проте, документ підтверджуючий таку реєстрацію в матеріалах відсутній.
Земельна ділянка для будівництва об'єкту ні в/ч 1276, ні будь-якій іншій організації Міністерства оборони України Фороською селищною радою не виділялася.
Об'єм виконаних робіт по будівництву 118-квартирного житлового будинку є незначним. Результат цих робіт об'єктом незавершеного будівництва вважати не можна.
На думку відповідача, резолютивна частина рішення не відповідає прохальній частині позовної заяви. Так, суд визнав право власності на об'єкт незавершеного будівництва за державою, в особі Міністерства оборони України. Проте, Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону просив визнати право власності на цей об'єкт за державою в особі Міністерства оборони України, його структурного підрозділу - Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України.
За клопотанням сторін судочинство здійснювалось російською мовою, у відсутності представника третьої особи, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомленого належним чином, але не скориставшогося своїм правом участі у судовому засіданні.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2007 року у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Видашенко Т.С., було здійснено її заміну на суддю Гоголя Ю.М.
Розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2007 року у зв'язку з закінченням повноважень судді Гоголя Ю.М., було здійснено його заміну на суддю Видашенко Т.С.
У справі оголошувалася перерва.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши справу, встановила наступне.
Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Кримського управління капітального будівництва МО України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Виконавчого комітету Фороської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП «Ялтинське БТІ»та просить суд визнати право власності за державою, в особі Міністерства оборони України в особі його структурного підрозділу - Кримського управління капітального будівництва МО України на об'єкт незавершеного будівництва -118-квартирний житловий будинок, розташований по вул.. Космонавтів в смт Форос, загальною вартістю 3293021,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 січня 2007 року рішенням виконавчого комітету Фороської селищної ради був наданий дозвіл в/ч А-1276, яка є правонаступником в/ч 59905 на будівництво в смт Форос по вул. Космонавтів двох житлових будинків на 40 квартир.
Позивачем також представлений договір № 14 без дати про будівництво в смт Форос комплексу житлових будинків на 118 квартир та виділення замовником житлової площі виконавчому комітету селищної ради у побудованих будинках, відповідно до якого виконавчий комітет відводить в/ч А-1276 в смт Форос 1 га землі та дозволяє будівництво комплексу житлових будинків на 118 квартир для потреб Міністерства оборони та Служби охорони Президента України, укладений між виконавчим комітетом Фороської селищної ради та в/ч А-1276.
Відповідно до пункту 2 договору Виконавчий комітет видає замовнику дозвіл на проектно-вишукувальні та будівельні роботи.
Після завершення проектування здійснює відвід земельної ділянки під забудову в натурі.
Підпункт 2.5 пункту 2 договору № 14 без дати передбачає зобов'язання замовника - в/ч А/1276 згідно діючого будівельного законодавства та нормам СНІП виконати розробку, після отримання дозволу, проектно-кошторисної документації на будівництво житлових будинків, здійснити будівництво та передати збудоване житло до експлуатації Фороському житловому управлінню.
Але, доказів прийняття Виконавчим комітетом рішення про дозвіл в/ч 1276 або її правонаступнику на виконання проектно-вишукувальних робіт, або рішення про дозвіл на будівництво 118- квартирного житлового будинку суду надано не було.
Посилання позивача на рішення від 09 січня 1993 року «Про дозвіл в/ч будівництва у смт Форос по вул. Космонавтів двох житлових будинків на 40 кв. серії 135-С», на думку судової колегії не може бути прийнято до уваги, оскільки в даному випадку спірним об'єктом є не два житлових будинка на 40 квартир, а один 118-квартирний житловий будинок, який згідно проектної документації, представленої для огляду позивачем у судовому засіданні не є житловим будинком серії 135-С.
Крім того, відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 рішення виконавчого комітету від 09 січня 1993 року замовник - в/ч 1276 зобов'язаний зареєструвати об'єкт в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, що також, не було здійснено, оскільки документ підтверджуючий таку реєстрацію у матеріалах справі відсутній.
Господарським судом при розгляді справи було встановлено, що земельна ділянка для будівництва об'єкту ні в/ч 1276, ні будь-якій іншій організації Міністерства оборони України Фроською селищною радою не виділялася.
Більш того, Фороським виконавчим комітетом у наданні дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 1,44 га для завершення будівництва 118квартирного житлового будинку у смт Форос по вул. Космонавтів було відмовлено як у 2006 році та і у 2007 році(т1 а.с.23).
Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що не має ніяких правових підстав вважати, що будівництво виконано на підставі договору.
Також, договір № 14, укладений між виконавчим комітетом Фороської селищної ради та в/ч 1276 передбачає будівництво 118-квартирного будинку, і це будівництво здійснюється тільки при настанні певних умов, вказаних у договорі. А саме: видачі Замовнику дозволу на проектно-вишукувальні і будівельні роботи; після закінчення проектування виконання відведення земельної ділянки під будівництво в натурі (пункти 2.1, 2.2.). Будівництво ж до настання вказаних умов не може вважатися законним, проведеним згідно договору.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України - будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо воно збудоване без належного дозволу або належно затвердженого проекту. Частина 2 цієї статті однозначно визначає, що особа, яка здійснювала самовільне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Також, для визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва необхідна наявність обов'язкової умови - документів, підтверджуючих право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкту нерухомого майна. Такі документи у позивача відсутні, більш того Фороською селищною радою відмовлено в їх оформленні.
Таким чином, враховуючи відсутність дозвільної документації на проектно-вишукувальні роботи і на будівництво об'єкту, а також відмову Фороської селищної ради у наданні земельної ділянки позивачу, незавершене будівництво слід вважати самовільним будівництвом.
На думку судової колегії, господарським судом помилково застосовані положення статті 344 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Позивач вважає спірний об'єкт своїм майном, право на яке перейшло йому як правонаступнику.
Алеї, матеріали справи не містять даних про те, яким чином функції замовника по будівництву 118-квартирного житлового будинку у смт Форос перейшли до Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України.
З матеріалів справи вбачається, що наказом державного секретаря Міністерства оборони України від 17 червня 2003 року № 25 затверджено Положення про Кримське управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Кримське управління капітального будівництва Міністерства оборони України уповноважено здійснювати функції замовника капітального будівництва в Збройних Силах України Автономної Республіки Крим та в місті Севастополі.
Наказом начальника головного управління розквартирування військ і капітального будівництва № 129 від 27 листопада 2003 року з метою завершення будівництва житлових будинків для забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців та членів їх сімей, на підставі довіреності Міністра оборони України від 13 листопада 2003 року № 148/2180 зобов'язано Інженерне управління Військово-морських Сил Збройних Сил України передати, а Кримському управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України прийняти функції замовника будівництва по об'єктах незавершеного будівництва, відповідно до додатку 2 до наказу, в який, у свою чергу, ввійшов об'єкт незавершеного будівництва у смт. Форос по вул. Морська.
Зі змісту Наказу, рівно як і з інших документів, що є в матеріалах справи, неможливо зробити висновок щодо того, від кого і на підставі яких документів Інженерному управлінню Військово-морських Сил Збройних Сил України були передані повноваження замовника по будівництву спірного об'єкту. Немає ніяких даних про те, якій організації від розформованої в/ч 1276 були передані функції замовника, як і надалі про отримання цих функцій Інженерним управлінням Військово-морських Сил Збройних Сил України.
Відповідно до Акту прийому-передачі від 28 лютого 2006 року об'єкт передався Кримським квартирно-експлуатаційним управлінням, тобто організацією, що не має ніякого відношення до об'єкту згідно тексту Наказу № 129 від 27 листопада 2003 року. Суд визнав Кримське квартирно-експлуатаційне управління правонаступником Інженерного управління Військово-морських Сил Збройних Сил України, проте, в матеріалах справи відсутні документи і будь-які відомості, підтверджуючі таке правонаступництво.
Крім того, відповідно до пункту 5 Наказу № 129 від 27 листопада 2003 року акти прийому-передачі об'єкту повинні були надаватись для затвердження Начальнику Головного управління розквартировування військ і капітального будівництва 01 грудня 2003 року.
Як слідує з представлених документів, лише 28 лютого 2006 року Акт прийому-передачі об'єкту, затверджений абсолютно іншою посадовою особою - директором департаменту будівництва і відчуження фундацій Міністерства оборони України.
При цьому, до складу комісії по передачі об'єкту, яка створена на підставі Наказу, ввійшли інші особи, ніж вказані у Наказі.
Згідно характеристики об'єкту незавершеного будівництва технічний стан об'єкта - фундаментальна плита на 12 квартир, підпірна стіна ПС-1-56 шт., підпірна стіна ПС-2-114 шт., підпірна стена ПС-3-29 шт.
Тобто, з наведеного слідує, що об'єм виконаних робіт по будівництву 118-квартирного житлового будинку є незначним, не дозволяючим вважати результат цих робіт об'єктом незавершеного будівництва.
Сума витрат на будівництво об'єкту складає за розрахунками позивача 3,2 млн. грн.
Підтверджень здійснення позивачем вказаних витрат фінансовими документами суду не надано. Вказання суми у акті прийому-передачі як об'єму капіталовкладень, нібито освоєних на момент складання акту не може розцінюватись як належний доказ витрат позивача.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, позивач не надав безперечних доказів підтверджуючих його право власності на об'єкт незавершеного будівництва. Рішення господарського суду підлягає скасуванню.
Керуючись статтями статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Фороської селищної ради задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2007 року у справі № 2-26/10063-2007 скасувати.
3. У позові відмовити.
Головуючий суддя
Судді