Судове рішення #1200684
2-7/6940-2007А

       


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД


Постанова

Іменем України


 29 жовтня 2007 року  

м. Севастополь         Справа № 2-7/6940-2007А


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                                                      

за участю представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідачів: не з'явилися;

прокурор: не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, прокурора Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Дворний І.І.) від 09.07.2007 у справі № 2-7/6940-2007А

за позовом відкритого акціонерного товариства "Лаванда"  (вул. Бойова, 14, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Державної податкової інспекції у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим  (вул. Кримська, 82-в, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)  

Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим  (вул. Севастопольська, 19, місто Сімферополь, 95015)  

Відділення Державного казначейства України у місті Феодосії  (вул. Назукіна, 1, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)  

за участю: прокурора Автономної Республіки Крим  (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95000)  

про визнання неправомірними дій та стягнення 256201,00 грн.                    

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2007 у справі № 2-7/6940-2007А позов відкритого акціонерного товариства „Лаванда” задоволено.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим щодо ненадання висновків про відшкодування податку на додану вартість позивачу за вересень 2006 року –січень 2007 року на загальну суму 254 920, 00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 254 920, 00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 703, 40 грн.

Постанова суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується правомірність обчислення позивачем податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 254 920, 00 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим, Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, прокурор Автономної Республіки Крим звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять зазначену постанову скасувати.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим мотивована тим, що для визначення надмірної сплати  податку до бюджету потрібно проведення зустрічних перевірок постачальників позивача.

Апеляційна скарга Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим мотивована тим, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням бюджетного законодавства.

Апеляційна скарга прокурора Автономної Республіки Крим мотивована тим, що виїзні позапланові перевірки позивача проведено Державною податковою інспекцією у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим на підставі виявлених порушень за результатами камеральних перевірок, що відповідає підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість.

У судовому засіданні 15.10.2007 підтримали свої вимоги.

Прокурор у судові засідання не з’явився. Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність прокурора.

Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що правомірність відшкодування податку на додану вартість підтверджується наявними у матеріалах справи податковими деклараціями, податковими накладними, вантажними митними деклараціями, платіжними дорученнями.

Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2007 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 суддів Волкова К.В., Фенько Т.П. замінено на суддів Голика В.С., Борисову Ю.В.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2007 суддів Голика В.С., Борисову Ю.В. замінено на суддів Волкова К.В., Щепанську О.А.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Горошко Н.П.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Відкритим акціонерним товариством  „Лаванда” подано до Державної податкової інспекції у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим податкові декларації з податку на додану вартість із заявленими сумами бюджетного відшкодування за вересень 2006 року – січень 2007 року на загальну суму 262 360, 00 грн: 20.10.2006 - за вересень 2006 року у сумі 90 076,00 грн (т. 1, а. с. 9), 20.11.2006 - за жовтень 2006 року у сумі 21 638,00 грн (т. 1, а. с. 25), 19.12.2006 - за листопад 2006 року у сумі 51 027,00 грн (т. 1, а. с. 38), 18.01.2007 - за грудень 2006 року у сумі 32 251,00 грн (т. 1, а. с. 49), 19.02.2007 - за січень 2007 року у сумі 67 368,00 грн (т. 1, а. с. 59).

У зв’язку з самостійним виявленням помилки у розрахунках сум бюджетного відшкодування на суму 6 159, 00 грн, позивач просить стягнути з Державного бюджету України відшкодування податку на додану вартість у сумі 256 201, 00 грн.

Державною податковою інспекцією у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” проведено камеральні перевірки  заявлених  у  зазначених податкових деклараціях даних, про що складено довідки № 154 від 14.11.2006, № 196 від 19.12.2006, № 3 від 16.01.2007, № 20 від 12.02.2007, № 59 від 16.03.2007 (т. 4, а. с. 77-107).

Після проведення камеральних перевірок Державною податковою інспекцією у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим проведено виїзні позапланові перевірки заявлених в деклараціях даних, за результатами яких, як зазначено в відповідних актах, неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування за вересень 2006 року  в сумі 81 248, 00 грн (підтверджено на суму 8 828,00 грн), за жовтень 2006 року  в сумі 21 638, 00 грн, за листопад 2006 року в сумі 49 527, 00 грн, за грудень 2006 року в сумі 26 311, 00 грн, за січень 2007 року в сумі 67 368, 00 грн з підстав відсутності матеріалів зустрічних перевірок  постачальників позивача (т.1, а. с. 70-179).

Порядок визначення суми  податку,  що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню  з Державного  бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 того ж Закону встановлено, що якщо    у   наступному   податковому   періоді   сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  має  від'ємне значення, то бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення  повної суми  бюджетного  відшкодування, відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” подає  відповідному  податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення  такої  повної суми  бюджетного  відшкодування,  яка  відображається у податковій декларації.  При цьому платник податку в п'ятиденний термін  після подання  декларації  податковому  органу  подає  органу Державного казначейства України копію  декларації,  з  відміткою  податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації   додається    розрахунок  суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, підставою для отримання відшкодування з податку на додану вартість є дані тільки податкової декларації за звітний період. Відшкодування здійснюється шляхом  перерахування  відповідних грошових  сум  з  бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі  банку,   що   його   обслуговує,   або   шляхом   видачі казначейського   чека,   який   приймається   до  негайної  оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Позивачем виконані вимоги пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” щодо порядку подання до державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість та розрахунків суми бюджетного відшкодування в установлені строки.

Доводи Державної податкової інспекції у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим про необхідність проведення зустрічних перевірок, не приймаються судовою колегією, виходячи з наступного. Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Проте проведення податковим органом такої перевірки не може продовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість. Відповідно до частини 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий  орган  зобов'язаний  у  п'ятиденний  термін після закінчення   перевірки   надати   органу  державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, за відсутності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування  було  зроблено  з   порушенням   норм   податкового законодавства. За результатами камеральних перевірок Державною податковою інспекцією у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим такі порушення не виявлені. Сам факт складання за результатами камеральних перевірок довідок, а не актів, свідчить про не встановлення будь-яких порушень з боку позивача, які могли би бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування чи позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування. Отже, визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинне реалізовуватися без порушення вимог Закону.

Слід зазначити, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань зі сплати податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) наступають тільки для нього. Вказана обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у випадку якщо останній виконав всі передбачені законом умови по отриманню такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Доводи Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, прокурора Автономної Республіки Крим про те, що бюджетним законодавством не передбачено відшкодування судових витрат з бюджетних рахунків, не відповідають матеріалам справи і не ґрунтуються на законі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,  яка не є суб'єктом владних повноважень,  суд присуджує  всі  здійснені  нею документально  підтверджені  судові  витрати  з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету,  якщо іншою  стороною був  орган  місцевого  самоврядування,  його  посадова чи службова особа). Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2007 у справі № 2-7/6940-2007А позов задоволено. Позивач не є суб'єктом владних повноважень, а тому судом першої інстанції правомірно стягнуто судовий збір на користь  позивача з Державного бюджету України.

Доводи Державної податкової інспекції у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим про те, що розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про державне мито" не ґрунтуються на законі, оскільки підпункт "б" пункту 1 статті 3 зазначеного Декрету застосовується крім випадків, встановлених підпунктом 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який передбачає, що розмір судового збору щодо майнових  вимог  про  стягнення грошових  коштів  становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

Отже, позовні вимоги про стягнення бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування за вересень 2006 року –січень 2007 року у сумі 256 201, 00 грн підлягають задоволенню.

Проте, у задоволенні позовних вимог до відділення Державного казначейства України у місті Феодосії слід відмовити, оскільки відповідно до абзацу 2 пункту 2 Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 04.04.2006  N 332, управління (відділення) Державного казначейства України є  відокремленими структурними підрозділами Головного управління Державного  казначейства  України  в Автономній Республіці Крим,  областях, містах Києві та Севастополі і не мають  статусу юридичної  особи.

Відповідно до пунктів 9, 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач в адміністративній справі - це суб’єкт владних повноважень, яким є, зокрема, орган державної влади. Оскільки Державне казначейство України у місті Феодосії –це відокремлений структурний підрозділ органу державної влади, що не має статусу юридичної  особи, то господарський суд Автономної Республіки Крим при прийняті постанови припустився порушення процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, постанова господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, апеляційні скарги - частковому задоволенню.

Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202,частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2007 у справі № 2-7/6940-2007А скасувати.

3.Прийняти нову постанову.

4.Позов задовольнити частково.

5.Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у місті Феодосії в  Автономній Республіці Крим щодо ненадання висновків про відшкодування податку на додану вартість позивачу за вересень 2006 року –січень 2007 року на загальну суму 254 920, 00 грн.

6.Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Лаванда” (вул. Бойова, 14, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100, ідентифікаційний код 00307371) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 254 920, 00 грн у формі перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок 2600301800149 у Сімферопольській філії ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 384867, ІПН 003073701119, ЄДРПОУ 00307371.

7.Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Лаванда” (вул. Бойова, 14, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100, ідентифікаційний код 00307371) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 703, 40 грн.

8.У решті позову відмовити.

9.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчі документи.


Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.


                                                  

Головуючий суддя                                                  

Судді                                                                                

                                                                                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація