ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"01" листопада 2007 р. | Справа № 17/137-07-5270 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф.
Ліпчанської Н.В.
При секретарі Юзьковій І.В.,
за участю представника позивача - Лисецької О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ТОВ „ЛЮВІС”
на ухвали господарського суду Одеської області від 12.07.2007р. та 31.08.2007р.
по справі № 17/137-07-5270
за позовом Одеського комерційного підприємства „ОБЛАГРООБЛАДНАННЯ” у вигляді ТОВ
до ТОВ „ЛЮВІС”
про стягнення 152 010,74 грн.
Розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 144 від 30.10.2007р. у даній справі проведено заміну судді Тофана В.М. на суддю Мацюру П.Ф.
Суд встановив:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2007р. (суддя Зуєва Л.Є.) частково задоволено клопотання Одеського комерційного підприємства „ОБЛАГРООБЛАДНАННЯ” у вигляді ТОВ про забезпечення позову. Накладено арешт на грошові кошти у сумі 152 010,74 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ „ЛЮВІС” у Відкритому акціонерному банку „МТБ” та Акціонерному банку „Південний”.
Ухвалою від 31.08.2007р. господарський суд, розглянувши повторне клопотання позивача про забезпечення позову, також задовольнив його частково, наклавши арешт на грошові кошти у сумі 152 010,74 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках, що належать ТОВ „ЛЮВІС”.
Не погоджуючись з ухвалою від 12.07.2007р., ТОВ „ЛЮВІС” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Ухвалою від 26.09.2007р. скарга прийнята до провадження та її розгляд призначений на 18.10.2007р.
У судовому засіданні 18.10.2007р. представник апелянта заявив клопотання про відкладення розгляду скарги для надання йому можливості оскаржити й ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2007р., яка винесена також у забезпечення позову.
25.10.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ „ЛЮВІС” на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2007р., яку ТОВ також просить скасувати, пославшись на порушення норм процесуального права, а саме ст. 66 ГПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного.
Як свідчать матеріали справи, в червні 2007р. Одеське комерційне підприємство „ОБЛАГРООБЛАДНАННЯ” у вигляді ТОВ (надалі - „ТОВ ОБЛАГРООБЛАДНАННЯ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ „ЛЮВІС” 152 010,74 грн. з яких 73 440 грн. – сума заборгованості за оренду нерухомості; 73 440 грн. –сума штрафу та 5 130,74 грн. - пеня.
Ухвалою від 19.06.2007р. порушено провадження по справі та присвоєно їй № 17/137-07-5270.
Крім того, позивач надав заяву № 106/1 від 18.06.2007р. про вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України, а саме, просив накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача в сумі позовних вимог.
Ухвалою від 12.07.2007р. місцевий суд частково задовольнив клопотання, наклавши арешт на грошові кошти у сумі 152 010,74 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ „ЛЮВІС” у Відкритому акціонерному банку „МТБ” та Акціонерному банку „Південний”.
Заявою № 152/2 від 29.08.2007р. позивач знову звернувся до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову та просив накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача в сумі позовних вимог.
Дана заява ухвалою від 31.08.2007р. частково задоволена. Накладено арешт на грошові кошти у сумі 152 010,74 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках, що належать ТОВ „ЛЮВІС”.
Прийнявши ухвали від 12.07.2007р. та 31.08.2007р., суд першої інстанції виходив з того, що, доводи позивача є достатньо обґрунтованими та, що невжиття заходів до забезпечення вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ст.66 ГПК України, заходи вживаються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи. Дії господарського суду щодо забезпечення позову здійснюються з метою забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки в разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів відповідача, більш того, заподіяти йому матеріальну шкоду.
Забезпечення позову може мати місце в будь-якій стадії провадження у справі. Оскільки закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, господарський суд у кожному конкретному випадку повинен правильно оцінити обставини справи та прийняти відповідне рішення.
Заходи вживаються тільки за наявності достатньо вагомих свідчень про те, що за час провадження у справі майно відповідача може зникнути, бути виведеним з ладу, погіршитись та таке інше, що може зробити неможливим або утруднити виконання рішення господарського суду.
Як вбачається з заяви № 106/1 від 18.06.2007р. позивач у забезпечення позову просив накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ „ЛЮВІС” у сумі позовних вимог.
Однак, як вбачається з ухвали від 12.07.2007р., суд наклав арешт тільки на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача у Відкритому акціонерному банку „МТБ” та Акціонерному банку „Південний”.
Згодом, з’ясувавши, що на вищезазначених рахунках відповідача кошти відсутні, позивач змушений був знову звертатись з заявою про забезпечення позову. Ухвалою від 31.08.2007р. заява частково задоволена: накладено арешт на грошові кошти у сумі 152 010,74 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ „ЛЮВІС”.
Прийнявши нову ухвалу про забезпечення позову, місцевий суд не скасував попередню ухвалу від 12.07.2007р., яка частково дублює нову ухвалу.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції, при винесенні оскарженої ухвали, порушені вимоги процесуального права.
Що стосується ухвали від 31.08.2007р., то вона, на думку судової колегії винесена з додержанням вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Оскаржуючи вищезазначену ухвалу, апелянт послався на те, що в матеріалах справи та ухвалі не має обґрунтування того, що саме невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Однак, дане посилання спростовується самими матеріалами справи, а саме постановою другого відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі про закінчення виконавчого провадження, з якої вбачається, що при примусовому виконанні ухвали від 12.07.2007р. виявилось, що кошти на зазначених рахунках відсутні. Тобто даний факт свідчить про те, що невжиття накладення арешту на рахунки відповідача у межах заявленого позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст.101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ТОВ „ЛЮВІС” на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.07.2007р. - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 12.07.2007р. у справі № 17/137-07-5270 скасувати.
Апеляційну скаргу ТОВ „ЛЮВІС” на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2007р. –залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2007р. у справі № 17/137-07-5270 –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І.Андрєєва
Судді: П.Ф.Мацюра
Н.В.Ліпчанська