Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-4366/2010р. Головуючий у першій
інстанції Нестерук В.В.
Категорія 48 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Зотова В.С., Колбіної Т.П.,
при секретарі: Блох Д.Д.,
за участю: позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, у якому просила збільшити розмір аліментів, стягнутих рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 лютого 2006 року з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 700 грн., мотивуючи свої вимоги збільшенням витрат на утримання дитини у зв’язку із її навчанням у школі, та лікування хвороби, на яку страдає дитина, за діагнозом обструктивний бронхіт, яке потребує періодичну госпіталізацію та придбання дорогих ліків.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 липня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволений у повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.
Відповідач ОСОБА_4 з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності матеріального права та ухвалення нового про залишення позовних вимог позивача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що зазначеною особою доведений факт збільшення грошових витрат на утримання сумісної із відповідачем дитини у зв’язку із її хворобою.
З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи видно, що рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 лютого 2006 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 250 грн. щомісячно, починаючи з 27 жовтня 2005 року до досягнення дитиною повноліття(а.с.6).
Як вбачається з Свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1, 12 січня 2008 року ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_6, та 10 січня 2009 року, відповідно до Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 народила дитину ОСОБА_7О.(а.с.11,12).
Відповідно до довідки КЗ „Міська лікарня № 5 „Центр охорони здоров’я матері та дитини” № 707 від 10 червня 2010 року ОСОБА_5, сумісна сторін по справі дитина, перебуває на диспансерному обліку лікаря-алерголога консультативної поліклініки з діагнозом бронхіальна астма, атопічна форма, ІІ ступень, легка, персистирующа, алергічний риніт цілорічно. На найближчі шість місяців має потребу у лікуванні із застосуванням медичних ліків: Фліксотиду, Назонексу, Бронхомуналу ІІ, алергенспецифічної імунної терапії алергенами та оздоровленням у санаторії (а.с.43).
Отже, позивач наданими доказами довела, що з часу стягнення із відповідача на її користь у судовому порядку аліментів на утримання дитини, її сімейний стан змінився. Перебування дитини на диспансерному обліку з зазначеним вище діагнозом також знайшло підтвердження під час розгляду справи, але відповідних розрахунків про збільшення щомісячних витрат на утримання дитини, у зв’язку з зазначеними обставинами, позивачем суду надано не було. Наведені нею обставини про погіршення її матеріального становища не свідчать, та підставами для збільшення розміру аліментів не являються.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки необхідність збільшення розміру аліментів та можливість відповідача виплачувати їх, позивачем під час розгляду справи належними доказами не доведено.
Між тим, ОСОБА_3 не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про стягнення із відповідача на її користь додаткових витрат на неповнолітню дитини у зв’язку з її хворобою та розвитком.
Таким чином, рішення суду ухвалено із порушенням вимог матеріального закону та на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.303, 304-309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 липня 2010 року скасувати.
Постановити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: В.С.Зотов
Т.П.Колбіна