СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
28 жовтня 2008 року С права № 2-13/4009.1
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Відкрите акціонерне товариство "Будмеханізація";
представник відповідача, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Курортпрофбуд";
відповідач , не з'явився, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
відповідач , не з'явився, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І. ) від 07.07.2008 у справі № 2-13/4009.1
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (Чорноморське шосе, 19ж,Євпаторія,97400)
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортпрофбуд" (вул. Київська, 51,Євпаторія,97400)
2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2008 року у справі № 2-13/4009.1-2008 (суддя Жукова А.І. ) у позові відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" до товариства з обмеженою відповідальністю "Курортпрофбуд"; фізичної особи - підприємця ОСОБА_1; фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2008 року і прийняти нове про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та не взяті до уваги докази, перелік яких викладений у апеляційній скарзі.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2008 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 28 жовтня 2008 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., суддів Заплава Л.М., Фенько Т.П.
У судове засідання 28 жовтня 2008 року представники сторін не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У грудні 2005 року відкрите акціонерне товариство "Будмеханізація" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Курортпрофбуд"; фізичної особи - підприємця ОСОБА_1; фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, просило визнати договори купівлі –продажу № 508986; № 508987; № 508988, укладені 02.09.2005 року між відкритим акціонерним товариством "Будмеханізація" і товариством з обмеженою відповідальністю "Курортпрофбуд" № 2178, 2175, 2176 від 05.09.2005, укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "Курортпрофбуд" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, № 2193 від 23.11.2005 року, укладенний між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 недійсними, мотивуючи свої вимоги тим, що у директора відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" Майстера С.Р. не було повноважень для укладення договорів № 508986, 508987, 508988.
Відповідач –фізична особа - підприємец ОСОБА_2, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що відповідно до пунктів 8.4.11, 8.4.12 Статуту директор товариства має право без доручення вчиняти дії від імені товариства, самостійно вирішувати питання діяльності підприємства. (а.с. 33-34, том 1)
Відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю "Курортпрофбуд", заперечуючи проти позову, пояснило, що реалізація транспортних засобів відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація", що перебували у податковій заставі, відповідачу провадилась на підставі рішення правління відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" і дозволу податкового керуючого активами Лучініна В.В. (а.с. 37, том 1)
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.02.2006 року провадження у справі зупинено до розгляду Євпаторійським місцевим судом справи № 2-5641/05.
25 червня 2007 року позивач надіслав доповнення до позовної заяви, де вказав, що його позиція підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2007 року у справі № 2-15/10788-2006. (а.с. 51-55, том 1)
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.06.2007 року провадження у справі № 2-29/2179-2006 поновлено.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2007 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 року, у задоволенні позову відкритому акціонерному товариству "Будмеханізація" відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду від 12.03.2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2007 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 року скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Оскаржене рішення мотивоване посиланням на статтю 92 Цивільного кодексу України, згідно якої юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 203 вищевказаного акту зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до умов договорів купівлі-продажу №№ 508986, 508987, 508988 від 02.09.05, укладених між ВАТ "Будмеханіхація" та ТОВ "Курортпрофбуд", останнім придбано транспортні засоби: екскаватори ЕО-2621 (1989 року випуску, державний номерний знак ФМ 1184) та ЕО-3322Д (1987 року випуску, державний номерний знак ФМ 1860), навантажувач ТО-18 (1980 року випуску, державний номерний знак ФЕ1173).
Як зазначено у договорах, від відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" правочини були вчинені директором Майстером С.Р., чиї повноваження не визнаються позивачем.
В подальшому вказані вище транспортні засоби було придбано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на підставі договорів від 05.09.05 №№ 2178, 2175, 2176, а навантажувач було продано останнім фізичної особі - підприємцю ОСОБА_2 за договором від 23.11.05 № 2193.
Відповідно до частини першої та третьої статті 92, статті 154 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; установчим документом акціонерного товариства є його статут; статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити, зокрема, відомості про склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень.
Статтями 97, 99, 161 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи (загальні збори і виконавчий орган); виконавчий орган створюють загальні збори в складі однієї або кількох осіб і він діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом товариства і законом; виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Отже, директор товариства не є самостійним органом управління, оскільки останній складається не з однієї, а кількох осіб (пункт 8.4.4 Статуту), а тому для набуття товариством цивільних прав та обов’язків відповідні питання повинні виноситись на розгляд засідання правління чи загальних зборів акціонерів (частина друга ст. 99, ст. 161 ЦК України).
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2007 року у справі № 2-14/12384-2006, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.01.2008 року у справі № 2-7/7030.1-2007 та рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі 2-13/11575.1-2007 встановлено факт відсутності у Майстера С.Р. повноважень на укладення правочинів по відчудженню майна товариства.
За таких обставин договори № 508986; № 508987; № 508988 від 02.09.2005 року не відповідають вимогам пункту 2 статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання зазначених правочинів недійсними.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Пункт 1 статті 319 Цивільного кодексу України передбачає право власника на володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд.
За таких обставин рішення в частині відмови у позові про визнання недійсними договорів № 2178, 2175, 2176 від 05.09.2005 та № 2193 від 23.11.2005 року відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а доводи апеляційної скарги у зазначений частині висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Будмеханазація” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2008 року у справі № 2-13/4009.1 скасувати у частині відмови у позові про визнання недійсними договорів купівлі – продажу від 02.09.2005 року № 508986, № 508987, № 508988, укладених між відкритим акціонерним товариством "Будмеханізація" та товариством з обмеженою відповідальністю "Курортпрофбуд".
Визнати недійсними укладені 02.09.2005 року між відкритим акціонерним товариством "Будмеханізація" та товариством з обмеженою відповідальністю "Курортпрофбуд" договір № 508986 купівлі-продажу екскаватора ЕО-2621 (1989 року випуску, державний номерний знак ФМ 1184); договір № 508987 купівлі –продажу екскаватора ЕО-3322Д (1987 року випуску, державний номерний знак ФМ 1860); договір № 508988 купівлі –продажу навантажувача ТО-18 (1980 року випуску, державний номерний знак ФЕ1173).
В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2008 року у справі № 2-13/4009.1 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич