СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
28 жовтня 2008 року Справа № 5020-9/020
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Голика В.С.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 10.07.2008 у справі № 5020-9/020
за позовом державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" (майд. Моряків, 1, місто Євпаторія, 97400)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія" (вул. Суворова, 22а, місто Севастополь, 99011); (місто Севастополь, пр. Жовтневої революції, 59, кв. 125)
про стягнення 142 295,60 грн,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Євпаторійський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія" (з урахуванням уточнень до позову –т. 1, а. с. 45) 142 295, 60 грн заборгованості за поставлений відповідно до накладних № 281, № 255, № 291, № 296 пісок, 10 815, 64 грн пені, 30 339, 92 грн суми індексації та 3% річних у сумі 3 840, 02 грн, нарахованих на вказану суму заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору № 32 від 19.07.2007.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.07.2008 у справі № 5020-9/020 позов задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія" на користь державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" 19 599, 54 грн заборгованості, а також державне мито в сумі 805, 27 грн та 67, 26 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що накладна № 296 від 21.08.2007 на суму 137 728, 80 грн є неналежним засобом доказування, а інших доказів отримання відповідачем піску на вказану суму позивач не надав, що є підставою для відмови в позовних вимогах у цій частині.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про неотримання відповідачем піску за накладною № 296 від 21.08.2007 на суму 137 728, 80 грн є помилковими, а тому судове рішення не відповідає вимогам законності.
У доповненнях до апеляційної скарги позивач зазначає на те, що факт отримання відповідачем піску за спірною накладною підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.08.2008, відповідно до якої накладна № 296 від 21.08.2007 підписана працівником товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія" –Зайцевим С.А.
У судовому засіданні 16.10.2008 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2008 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду –без змін.
Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 суддів Гонтаря В.І., Плута В.М. замінено на суддів Борисову Ю.В., Черткову І.В. Головуючим у справі призначено суддю Черткову І.В.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Волкова К.В.
Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Голика В.С.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
19.07.2007 між державним підприємством "Євпаторійський морський торговельний порт" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія" (покупець) укладено договір № 32 купівлі-продажу, строком дії до 31.12.2007 за умови виконання сторонами взятих на себе зобов’язань (а. с. 9).
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов’язаний поставити пісок карбонатний Донузлавського походження покупцю, а покупець зобов’язаний прийняти пісок та оплатити його вартість за діючими на момент поставки цінами.
Відпускні ціни згідно з пунктом 2.1 договору на момент його укладення складають на складі вантажного району (Південна коса) –36,00 грн/тонна, з урахуванням 20% податку на додану вартість. Ціна на пісок може змінюватися і застосовується сторонами з моменту її введення в дію.
Пунктом 2.2 того ж договору встановлено, що покупець оплачує продавцю поставлений пісок до відвантаження його на автотранспорт та вивозу за складу.
27.07.2007, 31.07.2007 товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія" звернулося до позивача з пропозицією здійснити відвантаження піску без попередньої оплати, що підтверджується листами товариства (т. 1, а. с. 14, 15). Відповідно до листа від 27.07.2007 відповідач зобов’язався здійснити оплату до 10.08.2007, відповідно до листа від 31.07.2007 - щотижня за фактично відвантажений обсяг.
На підтвердження поставки відповідачу піску на загальну суму 302 511,60 грн за період з 19.07.2007 по 21.08.2007 державне підприємство "Євпаторійський морський торговельний порт" надало суду накладні № 281 від 19.07.2007 на суму 16 416,00 грн, № 255 від 31.07.2007 на суму 53 722,80 грн, № 291 від 10.08.2007 на суму 94 644,00 грн, № 296 від 21.08.2007 на суму 137 728,80 грн (т. 1, а. с. 10 –13). Також позивачем на підтвердження позовних вимог надані довіреності на ім’я ОСОБА_1 для отримання піску за накладними (т. 1, а. с. 107 - 109).
22.10.2007 позивач надіслав на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія" претензію про перерахування 271 095, 60 грн заборгованості (т. 1, а. с. 19).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем на оплату поставленого піску перераховано 98 416 грн до подачі позову, 61 800 грн під час розгляду справи в суді першої інстанції (т. 1, а. с. 52, 53, 55 -61, 63 –66).
Стверджуючи, що інша сума вартості поставленого піску - 142 295,60 грн (302 511,60 грн - 98 416 грн - 61 800 грн) товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія" не погашена позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення з урахуванням санкцій за порушення грошових зобов’язань.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, що є підставою для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
На підтвердження поставки піску за договором № 32 від 19.07.2007 позивач надав накладні № 281 від 19.07.2007, № 255 від 31.07.2007, № 291 від 10.08.2007, № 296 від 21.08.2007 (т. 1, а. с. 10 –13). Під час судового розгляду справи встановлено, що пісок за накладними № 281 від 19.07.2007, № 255 від 31.07.2007, № 291 від 10.08.2007 від імені відповідача одержав Клочков С.О. на підставі виданих на його ім’я довіреностей (т. 1, а. с. 107 –109). Підпис на накладній № 296 від 21.08.2007 не відповідає підпису ОСОБА_2, що здійснена на перших трьох накладних та довіреностях. Дані про особу, якою підписана ця накладна, також не зазначені в ній. За цих обставин, посилаючись на частину 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, відповідно до якої первинні та зведені облікові документи повинні мати серед інших обов’язкових реквізитів особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, судом першої інстанції зроблено висновки про неналежність вказаної накладної та недоказовості відвантаження піску на суму 137 728, 80 грн.
Проте, під час проведення перевірки Євпаторійським МВ ГУМВС України в Автономній Республіки Крим встановлено, що пісок на суму 142 295, 60 грн був одержаний Зайцевим на підставі довіреності від 31.07.2007, виданої директором товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія". Вказані обставини викладені в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.08.2008 (т. 2, а. с. 4). Наявна в матеріалах справи довіреність від 31.07.2007 підтверджує, що Зайцев Олексій Вікторович є працівником товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія" (т. 2, а. с. 6).
Та обставина, що довіреність на ім'я Зайцева О. В. видана відповідачем на здійснення представництва і не відповідає типовій формі довіреності, не може бути підставою для висновку про те, що вона не має доказової сили. Ця довіреність оцінюється судом поряд з іншими доказами у справі, зокрема, позивач надав щоденні звіти про відпущений пісок із зазначенням номерів машин, прізвищ водіїв та кількості відвантаженого піску (том 1, а. с. 172 - 189). Ці звіти підписані Зайцевим С. А. В них міститься посилання на довіреність, що видана на ім'я ОСОБА_1
З іншого боку, заперечуючи проти позову відповідач не надав будь-яких доказів того, що пісок ним не отриманий. Більш того, відповідач не заперечує факту отримання піску, а тільки посилається на неналежне оформлення накладної, в якій стоїть підпис не ОСОБА_1, а Зайцева С.А.
З огляду на викладене, судова колегія вважає факт отримання відповідачем 3 825, 800 тон піску на суму 137 728, 80 грн підтвердженим.
Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 32 від 19.07.2007, що є підставою для задоволення позову в частині стягнення 142 295, 60 грн заборгованості за поставлений пісок, 30 339, 92 грн суми індексації та 3% річних у сумі 3 840, 02 грн.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення 10 815, 64 грн пені, то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про їх неправомірність, виходячи з наступного.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Договором № 32 від 19.07.2007 сторони не передбачили відповідальність за несвоєчасну оплату товару у вигляді неустойки, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду міста Севастополя підлягає зміні, апеляційна скарга –частковому задоволенню.
Керуючись статтями 49, 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 10.07.2008 у справі № 5020-9/020 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-східна сировинна компанія" (99057, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, буд. 59, кв. 125; р/р 26002733265001 в СФ КБ „Приватбанк” м. Севастополь, ОКПО 23441416, МФО 324935) на користь державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" (97416, м. Євпаторія, пл. Моряків, буд. 1; р/р 26008485306972 КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ОКПО 01125583) 142295,60 грн. заборгованості, 30339,92 грн. суми індексації, три проценти річних у сумі 3840,02 грн., а також 1764,75 грн. державного мита та 110,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У решті позову відмовити."
3. Стягнути з державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" (97416, м. Євпаторія, пл. Моряків, буд. 1; р/р 26008485306972 КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ОКПО 01125583) до Державного бюджету України (рахунок: 31113095700007, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, банк одержувача: ГУДКУ в м. Севастополі, УДК у Ленінському районі м. Севастополя) 88,46 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
4. Господарському суду міста Севастополя видати накази.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді В.С. Голик
Ю.М. Гоголь