Справа № 2-7722
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010р. Печерський районний суд м. Києва
в складі : головуючого – судді Рейнарт І.М.
при секретарі – Віштак С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Печерської районної у м. Києві ради до ОСОБА_1, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, КП "Печерськблагоустрій", ОСОБА_2
- про зобов'язання провести за власний рахунок перебудову самочинно реконструйованого будинку -
встановив:
позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить зобов'язати відповідача провести за власний рахунок перебудову самочинно реконструйованого будинку по АДРЕСА_1 та привести будинок до попереднього стану, посилаючись на те, що відповідач самовільно розпочав проведення будівельних робіт в будинку без отримання необхідних дозволів на проведення будівництва, чим були порушені норми, встановлені Законом України "Про планування та забудову територій" та Правилами забудови м. Києва.
Позивач стверджує, що Службою малоповерхової забудови КП "Печерськблагоустрій" відповідачу неодноразово надавалися приписи з вимогою надати відповідну проектно-дозвільну документацію та призупинити будівельні роботи, однак відповідач належним чином не реагував, продовжуючи будівельні роботи без відповідної погодженої проектної документації.
Також позивач зазначає, що відповідачем проводяться будівельні роботи з порушенням норм та правил пожежної безпеки, що порушує права ОСОБА_2.
Представник позивача у судовому засіданні позов та його підстави підтримав, уточнивши, що позовні вимоги не заявляються на підставах порушення відповідачем будівельних норм, а заявлені у зв'язку із тим, що діями відповідача порушуються права співвласника сусідньої земельної ділянки ОСОБА_2, так як відповідачем не дотримані вимоги пожежної безпеки.
Представник відповідача у судовому засіданні позов та його підстави не визнав, зазначивши, що відповідачу на праві приватної власності належить частина житлового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1. Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 1514 від 12 грудня 2005р. відповідачу дозволено реконструювати належну йому частину житлового будинку за умови отримання необхідної проектно-дозвільної документації.
Представник відповідача стверджує, що відповідачем були отриманні всі необхідні документи для проведення реконструкції частини житлового будинку, у тому числі погоджена проектна документація і стосовно дотримання вимог пожежної безпеки, після закінчення реконструкції проведено обстеження будинку і отримано позитивний висновок про можливість прийняття частини будинку в експлуатацію.
Представник відповідача вважає, що здійснення реконструкції частини будинку відповідачем не порушує права третьої особи ОСОБА_2, про що зазначено у рішенні суду від 13 лютого 2009р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2009р.
Також представник відповідача зазначає, що відповідачем відповідно до Тимчасо-вого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків с господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого
- 2 -
постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009р. подана заява про прийняття в експлуатацію вказаної частини будинку.
Представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві позов підтримав, посилаючись на те, що відповідачем здійснена реконструкція частини будинку без необхідної проектної документації, дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекцією відповідачу не надавався та в експлуатацію об'єкт у встановленому порядку не приймався.
Представник КП "Печерськблагоустрій" підтримала позицію представника позивача.
Представник ОСОБА_2 позов підтримав, посилаючись на те, що реконструкція будинку проведена з порушенням норм пожежної безпеки, так як частина реконструйо-ваного будинку розташована на відстані від будинку, який належить ОСОБА_2, яка не забезпечує пожежної безпеки.
Вислухавши сторони, вивчивши надані докази, судом встановлено, що відповідачу на праві приватної власності належить 1/2 частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 23 вересня 2005р. Цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки є будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (с.с.72).
Згідно ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Згідно розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 1514 від 12 грудня 2005р. відповідачу погоджено реконструкцію частини житлового будинку АДРЕСА_1 за умови виконання п. 2 розпорядження, згідно якого відповідач зобов'язаний в установленому законом порядку отримати архітектурно-планувальне завдання, технічні умови на інженерне забезпечення приватного житлового будинку, розробити та погодити проектну документацію, оформити дозвіл на проведення будівельних робіт в Управлінні Держархбудконтролю м. Києва та отримати в Головному управлінні контролю за благоустроєм міста ордер на виконання робіт, встановити нову огорожу з врахуванням рекомендацій Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
Суду не надано доказів, коли саме відповідачем були розпочаті будівельні роботи, однак 4 квітня 2006р. відповідачу службою малоповерхової забудови був вручений припис про зупинення будівництва до отримання та надання дозвільної документації на будівництво (с.с.8).
Згідно листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю від 20 червня 2007р., 17 березня 2006р. відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за проведення будівельних робіт без відповідного дозволу та проекту по реконструкції приватного будинку (с.с.12).
Враховуючи викладене, суд вважає, що у судовому засіданні було доведено, що відповідачем реконструкція частини будинку була розпочата без відповідної проектно-дозвільної документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У судовому засіданні представник відповідача стверджував, що реконструкція частини будинку відповідачем була закінчена у 2006р.
Суду не було надано доказів у підтвердження того, що на момент здійснення реконструкції та її закінчення відповідачем було виготовлено та отримано проектно-дозвільну документацію на реконструкцію частини будинку, тому суд вважає, що у судовому засіданні було доведено, що відповідачем здійснено самочинне будівництво на
- 3 -
земельній ділянці, яка належить йому на праві власності.
Частиною 7 ст. 376 ЦК України визначено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
У судовому засіданні представник позивача зазначав, що відповідач повинен здійснити перебудову самочинно реконструйованого будинку, привівши його до стану, який існував до реконструкції.
При цьому представником позивача суду не було зазначено у чому полягає істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб або істотне порушення будівельних норм, та не надано доказів у підтвердження того, що порушення, допущені відповідачем при здійсненні реконструкції частини будинку, є істотними та вимагають саме такої перебудови і що така перебудова можлива.
Крім того, актом комісії Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 6 жовтня 2005р. було встановлено, що частина будинку АДРЕСА_1, яка належить відповідачу, перебуває у незадовільному стані та потребує реконструкції (с.с.76).
Ні у позовній заяві, ні під час судового розгляду представником позивача не було конкретизовано, як само необхідно зобов'язати відповідача здійснити перебудову частини житлового будинку, враховуючи вищевикладені обставини, які були відомі представнику позивача.
Як було з'ясовано у судовому засідання, даний позов було заявлено у зв'язку із скаргами третьої особи ОСОБА_2 на порушення його прав, як співвласника будинку, який розташований на суміжній земельній ділянці, так як відповідачем проведена реконструкція частини будинку з порушенням норм пожежної безпеки.
При цьому суду не було надано доказів у підтвердження того, що третя особа є співвласником будинку, який розташований на земельній ділянці, що межує із земельною ділянкою, на якій відповідач здійснив реконструкцію частини будинку.
Представником позивача суду не було заявлено, що діями відповідача були порушені права та інтереси інших співвласників будинків та земельних ділянок, які межують із земельною ділянкою, яка належить відповідачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підтвердження порушення прав третьої особи ОСОБА_2 суду наданий висновок спеціаліста з будівельно-технічних досліджень від 27 лютого 2007р., в якому зазначено, що протипожежна відстань між житловим будинком № АДРЕСА_1 та житловим будинком АДРЕСА_2 відповідно до вимог нормативних документів повинна складати не менше 8,0м. Фактична мінімальна відстань між житловим будинком АДРЕСА_2 та реконструйованою частиною житлового будинку № АДРЕСА_1 складає 4,56м, що не відповідає пункту 1* табл.1 обов'язкового додатку 3.1. ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських сільських поселень" (с.с.227-237).
Також суду наданий лист начальника відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Печерського району від 15 лютого 2008р., згідно якого 14 вересня 2007р. проведено перевірку реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_1 та вручено відповідачу припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки, де одним із пунктів йому було запропоновано провести експертизу (перевірку) проектної документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду (с.с.39, 47).
З наданих суду представником відповідача документів встановлено, що 1 червня 2007р. складено експертний висновок Печерського РУ ГУ МНС України у м. Києві, згідно якого проведеною експертизою правильності і повноти виконання пожежних вимог
- 4 -
діючих нормативних актів в проектно-кошторисній документації на реконструкцію частини житлового будинку по АДРЕСА_1, порушень вимог пожежної безпеки не виявлено (с.с.155).
Крім того, 31 серпня 2010р. складено звіт про проведення технічного обстеження садибного (індивідуального) житлового будинку по АДРЕСА_1 на відповідність його державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству, в якому зокрема зазначено, що протипожежні розриви між будинком та сусідніми будинками відповідають вимогам ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Також у звіті зазначено, що відповідачем побудована стіна по осі 1*, що розташована в напрямку ділянки по АДРЕСА_2, яка являється протипожежною стіною, вищою ніж стіни сусідньої будівлі (с.с.218-219).
Листом начальника відділу державного пожежного нагляду з обслуговування Печерського району м. Києва від 7 жовтня 2010р. погоджено звіт, складений ТОВ "Технічно-будівельний нагляд" про проведення технічного обстеження спірної частини будинку (с.с.221).
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем у судовому засіданні було доведено, що при здійсненні реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_1, ним не було порушені норми пожежної безпеки та здійсненні заходи для підвищення пожежної безпеки, побудована протипожежна стінка.
Твердження представника третьої особи ОСОБА_2 про те, що відповідачем не була побудована протипожежна стіна, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, так як суду не було надано доказів, які б спростували надані представником відповідача докази та документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ні позивачем, ні представниками третіх осіб суду не надано належних та достатніх доказів, які б спростовували твердження та надані представником відповідача докази.
Також суд враховує, що рішенням суду від 13 лютого 2009р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод безпечного пожежного користування житловим будинком, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2009р., не встановлено порушення прав ОСОБА_2, який є третьої особою по даній справі, у результаті здійснення відповідачем реконструкції частини будинку. (с.с.194-202).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Посилання представника ОСОБА_2 на те, що зазначеним рішенням суду було відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2, оскільки право на звернення до суду із позовом про перебудову самочинно збудованої будівлі належить тільки органу місцевого самоврядування, суд вважає безпідставним, так як позовні вимоги були заявлені з приводу усунення перешкод безпечного пожежного користування житловим будинком, і яки би суд встановив такі порушення, про це було б зазначено у судовому рішенні, а суд міг не погодитися із способом, який був запропонований позивачем, для усунення таких порушень, про що було б зазначено також у рішенні суду.
Відповідно до Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1035 від 9 вересня 2009р., встановлено механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених забудовниками - фізичними особами (далі - забудовник) у період з 5 серпня 1992р. до 1 січня 2008 р. без дозволу на виконання будівельних робіт (далі - приватні будівлі), на підставі заяви про прийняття в
- 5 -
експлуатацію, яку подано до 31 грудня 2010 року.
Вказаним Положенням визначено, що приватні будівлі приймає в експлуатацію інспекція державного архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування відповідно до цього Тимчасового порядку, яка видає забудовникам на платній основі сертифікат відповідності таких будівель державним будівельним нормам, стандартам та правилам.
З наданих суду представником відповідача документів вбачається, що відповідачем протягом 2006-2010р.р. виготовлялася необхідна проектна документація, були отримані висновки спеціалістів про можливість прийняття в експлуатацію частини житлового будинку по АДРЕСА_1 після реконструкції, укладалися договори про надання послуг з газопостачання, про приєднання до електричних мереж (с.с.83-193, 206-221) і 12 жовтня 2010р. він звернувся до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища із заявою про видачу йому довідки про погодження прийняття в експлуатацію зазначеної частини будинку (с.с.222).
Таким чином, відповідачем у визначеному діючим на даний час законодавством спосіб вирішується питання про прийняття реконструйованої ним частини будинку в експлуатацію.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ні позивачем, ні представниками третіх осіб суду не були надані достатні та належні докази у підтвердження необхідності відповідно до вимог ч. 7 ст. 376 ЦК України зобов'язати відповідача здійснити перебудову самочинно реконструйованої частини жилого будинку АДРЕСА_1 у м. Києві шляхом приведення її у стан, який існував до реконструкції, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 375, 376 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 61, 212, 215, 223 ЦПК України, суд
вирішив:
в позові Печерської районної у м. Києві ради до ОСОБА_1 про зобов'язання провести за власний рахунок перебудову самочинно реконструйованого будинку відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ