Справа № 33-417/2010 р.                                        Головуючий у І інстанції – Салай М.Г.

Категорія – ч. 1 ст. 130 КУпАП                                 

  ПОСТАНОВА  

Іменем України  

  19 листопада 2010 року                   м. Чернігів  

  Апеляційний суд Чернігівської області у складі судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миронцова В.М., з участю особи, яка притягується до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на постанову Чернігівського районного суду  від 20 жовтня 2010 року,  

  в с т а н о в и в :  

  Цією постановою     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,  мешканця АДРЕСА_1, не працюючого,  

  притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення  та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 2550 грн.  

  Судом ОСОБА_1. був визнаний винуватим в тому, що він,  22 вересня 2010 року о 04 год. 25 хв. в м. Чернігові передав право керування автомобілем марки БМВ-523, державний номерний знак НОМЕР_1, громадянину ОСОБА_3, який завідомо для нього перебував в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9”г” Правил дорожнього руху.  

  Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, звільнити від адміністративної відповідальності, а справу закрити. Вважає, що  постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що будь-яких доказів відносно ОСОБА_3, який на думку інспектора ДАІ, перебував у стані алкогольного сп’яніння, в матеріалах справи відсутні та взагалі не існують, тому позиція суду та його згода з інспектором ДАІ є помилковою і не відповідає дійсності. Основні доводи суду ґрунтуються лише на припущеннях інспектора, який склав протокол тільки відносно нього, що не може, на його думку, бути єдиним та визначальним доказом в правопорушенні. Зазначає, що оскільки не був повідомлений вчасно про час і місце розгляду  справи суд позбавив його можливості користуватися своїми процесуальними правами та обов’язками, що призвело до не всебічного і не повного дослідження справи та вирішення її по суті.  

    В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1  своєї провини не визнав та посилаючись на доводи викладені в  апеляційній скарзі зазначив, що суд безпідставно наклав на нього адміністративне стягнення, оскільки ті обставини події, які викладені в протоколі про адмінправопорушення не відповідають дійсності, оскільки будь-які докази того, що ОСОБА_3 знаходився в стані алкогольного сп’яніння коли керував належним йому автомобілем в протоколі не наведені і в суді не встановлені.  

Заслухавши ОСОБА_1, та його представника, які просили задовольнити апеляцію, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

Винність ОСОБА_1 в скоєнні  адміністративного правопорушення, за яке він визнаний винним, у повній мірі знайшла своє відображення в судовому засіданні. Вона підтверджена: постановою Чернігівського районного суду від 20.10.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 2550 грн. (а.с.6); протоколом про адміністративне правопорушення серії СВ1 №029167 від 22.09.2010 р. де він власноручно зазначив що не знав, що ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп’яніння (а.с.4).  

Доводи апелянта, що суд неповно та не об'єктивно дослідив всі обставини справи,  що судом грубо порушено норми діючого законодавства є безпідставними, оскільки спростовуються вищезазначеними матеріалами справи та показами свідка – інспектора ДПС ОСОБА_4, який в засіданні апеляційного суду пояснив, що крім протокола на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 і в змісті цього протоколу зазначалось, що останній протестований на стан сп’яніння за допомогою приладу «Драгер» №135 який зафіксував позитивну спробу на алкоголь - 0,71 %  .  

Відповідно до дослідженого в засіданні апеляційного суду протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ1 №029131 від 20.10.2010 року складеного відносно ОСОБА_3 підтверджується  факт тестування правопорушника приладом «Драгер» №135 яким зафіксована позитивна проба на алкоголь – 0,71 %  .  

Таким чином, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення, суд виконав всі вимоги закону щодо повного, всебічного його дослідження та встановлення істини по справі і дійшов правильного висновку щодо застосування до ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення у вигляді штрафу, що відповідає тяжкості вчиненого правопорушення, особі порушника і є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових правопорушень.  

  Підстав для задоволення скарги та зміни постанови місцевого суду по справі не вбачається.  

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП , -  

  п о с т а н о в и в :  

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду  Чернігівської області  від 20 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без змін.  

  Постанова апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.  

  Суддя апеляційного суду  

Чернігівської області                                                         В.М. Миронцов.