Судове рішення #12005159

Справа № 22ц-6207/2010                             Головуючий у першій інстанції –   Кантур А.М.  

Категорія – цивільна                                         Доповідач –   Шевченко В.М.  

 

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  


17 листопада 2010 року                   м. Чернігів  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   у складі:  

головуючого-судді   Лакізи Г.П.,  

суддів:               Шевченка В.М.,  Скрипки А.А.,  

при секретарі   Марченко О.О.,  

за участю:   представника КП „Прилуки тепловодопостачання” – Трепаченка А.М., прокурора – Кушнір Л.В., представника позивачів ОСОБА_1,  


  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами Прилуцької міської ради та Комунального підприємства „Прилуки тепловодопостачання” на рішення     Прилуцького міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року по справі за позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до територіальної громади в особі Прилуцької міської ради та Комунального підприємства „Прилуки тепловодопостачання” про стягнення матеріальної та моральної шкоди,    

  в с т а н о в и в :  

  У жовтні 2009 року Прилуцький міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з позовом до територіальної громади в особі Прилуцької міської ради та КП „Прилуки тепловодопостачання”, в якому просив стягнути з відповідачів завдані позивачам матеріальні збитки в розмірі 159231 грн., спричинені їх домоволодінню проривом водопровідної мережі. Стягнути з територіальної громади в особі Прилуцької міської ради задані ОСОБА_7 моральні збитки в розмірі 50 000 грн., завдані ОСОБА_8 моральні збитки в розмірі 50 000 грн.  Під час розгляду справи позивачі збільшили розмір позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди  до 497417 грн.  

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з Прилуцької міської ради та КП „Прилукитепловодопостачання” в користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 497417 грн. в солідарному порядку в рахунок дійсної вартості,  пошкоджених будинку В-1 з прибудовою в-1, тамбуром в1-1, гаражем Е-1 та огорожею Н-1, розташованих в АДРЕСА_1; по 15000 грн. моральної шкоди і по 806 грн. 40 коп. у повернення судових витрат. Також в користь держави з Прилуцької міської ради і КП „Прилукитепловодопостачання” стягнуто по 910 грн. судового збору та витрат на ІТЗ по справі.     

В апеляційній скарзі Прилуцька міська рада просила скасувати оскаржуване рішення, посилаючись на те, що місцевий суд ухвалив оскаржуване нею рішення з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що Прилуцька міська рада не може бути відповідачем по даній цивільній справі, оскільки не займається господарською діяльністю, а спір витікає саме з правовідносин по тепловодопостачанню жителів міста; що суд не звернув уваги на порушення при проведенні експертизи з боку експертної установи (експертизу проведено без участі в ній представників відповідачів та що експерт був зацікавлений у результатах експертизи); що експертизою не встановлено причинно-наслідковий зв”язок між поривом водогону і пошкодженням будівель. Також апелянт зазначає, що вини Прилуцької міської ради та КП „Прилукитепловодопостачання” у заподіянні матеріальної та моральної шкоди позивачам місцевим судом не доведено.    

В апеляційній скарзі КП „Прилукитепловодопостачання” просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що позивачі вимоги свого позову про стягнення з відповідачів 159231 грн. матеріальної шкоди, після проведення судової будівельно-технічної експертизи і надання суду експертного висновку, не змінювали за правилами ч.2 ст.31 ЦПК України, шляхом збільшення позовних вимог. Тому, вважає, що суд, стягнувши з відповідачів в солідарному порядку 497417 грн. в рахунок заподіяної матеріальної шкоди, вийшов за межі заявлених позивачами вимог, чим порушив положення ч.1 ст.11 ЦПК України щодо розгляду справ в межах заявлених вимог. Що суд не звернув уваги на те, що даний водопровід було збудовано в 1976 році і аварія на цьому водогоні пов”язана з корозійним пробоєм на сталевій вставці чугунного водопроводу і вина підприємства у цьому відсутня; що експертизу було проведено без участі в ній представника підприємства та що суд помилково визначив розмір заподіяної матеріальної шкоди в сумі 497417 грн., оскільки ця сума у висновку експертизи зазначена як ринкова вартість будинку з надвірними спорудами, які отримали пошкодження і експерт отримав цю інформацію з даних газети „АІР” №№ 40-45 за 2009 рік, де було поміщено інформацію про вартість будинків разом з присадибними ділянками та підведеними комунікаціями.  

  Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 04 березня 2010 року апеляційну скаргу Прилуцької міської ради задоволено. Апеляційну скаргу КП „Прилукитепловодопостачання” задоволено частково.    Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року скасовано. Позов задоволено частково.    Стягнуто з КП „Прилукитепловодопостачання” в користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8    375760 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди,   30 000    грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1612 грн. 80 коп. у повернення понесених витрат за проведення експертизи.    Стягнуто з КП „Прилукитепловодопостачання” в користь держави 1700 грн.    судового збору та 20 грн.    витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    У задоволенні позову ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Прилуцької міської ради про відшкодування збитків, спричинених поривом водопровідної труби відмовлено.    

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20 жовтня 2010 року рішення апеляційного суду Чернігівської області від 04 березня 2010 року в частині стягнення з КП „Прилуки тепловодопостачання” на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 30000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди скасовано, а справу в цій частині направлено до суду апеляційної інстанції для розгляду іншим складом суду.  

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.  

  Відповідно до норм  чинного законодавства  заподіяна моральна                  ( немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній  чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями  бездіяльністю) інших осіб.  

  Як вбачається з матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 4 березня 2010 року що набрало законної сили встановлено те, що аварійна ситуація внаслідок якої 29 липня 2009 року стався порив на водогоні по вул.  Ярмарковій в м. Прилуках   і вода під тиском виходячи з водогону підмила основу фундаменту  житлового будинку №26-а  з прибудовами  і гаражем, власником якого є ОСОБА_7, що призвело до нерівномірної усадки фундаментів, руйнації будинку з прибудовами   внаслідок чого було спричинено майнову шкоду позивачам, сталася з вини КП „Прилукитепловодопостачання”  

  Виходячи з положень п.3 ст.61 ЦПК не потребує доказуванню і не підлягає оспорюванню факт протиправності поведінки саме КП „Прилукитепловодопостачання”, предметом діяльності якого є обслуговування водопровідних і каналізаційних мереж міста, внаслідок чого відбулася руйнація житлового будинку позивачів  з прибудовами.  

  За таких обставин,  коли відсутня вина Прилуцької міської ради у завданні шкоди майну позивачів, покладення судом першої інстанції солідарної відповідальності   на міську раду та  КП ”Прилукитепловодопостачання”  є необґрунтованим, у зв”язку з чим рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню.  

  Виходячи з встановлених обставин та змісту правових норм ст.23,1167 ЦК слід відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, та ОСОБА_8  до Прилуцької міської ради про відшкодування моральної шкоди.  

  Апеляційний суд виходячи з тих обставин що внаслідок протиправної поведінки КП”Прилукитепловодопостачання” при обслуговуванні водопровідних мереж міста було заподіяно пошкодження жилого будинку позивачів  внаслідок чого непрацездатні позивачі, по суті позбавлені  придатного для свого проживання спільного  житла, приведення якого до нормального стану потребує значних матеріальних затрат і змушені тривалий час мати дискомфорт, та у зв”язку з негативними явищами заподіяними відповідачем, у позивачів погіршився стан здоров”я ( обоє госпіталізувалися після  аварії з приводу серйозних соматичних захворювань) про що свідчать виписки з історії хвороб позивачів( ас.30-33).  

  З огляду  на наведене та фактичні обставин справи  і змісту правової норми ст.1167 ЦК яка підлягає застосуванню при даних правовідносинах, апеляційний суд вважає, що у зв”язку з пошкодженням майна позивачів з вини відповідача, останні мають:  моральні переживання та втрати немайнового характеру внаслідок цього і заподіяну моральну шкоду,  яка повинна відшкодовуватися позивачам,  КП „Прилукитеплокомуненерго”  

  Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди  

Керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,  

  в и р і ш и в :  

  Апеляційні скарги Прилуцької міської ради та Комунального підприємства „Прилуки тепловодопостачання” задовольнити частково.  

Рішення     Прилуцького міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року про відшкодування моральної шкоди скасувати.  

Позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Комунального підприємства „Прилуки тепловодопостачання” задовольнити частково.  

Стягнути з Комунального підприємства „Прилуки тепловодопостачання” в рахунок відшкодування моральної шкоди: на користь ОСОБА_7 15 000 грн. та на користь ОСОБА_8 15 000 грн.  

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Прилуцької міської ради про відшкодування моральної шкоди відмовити.  

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.  

  Головуючий:                                                     Судді:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація