Справа № 22ц-6024/2010 Головуючий у першій інстанції – БІЛОКУР В.І.
Категорія – цивільна Доповідач – ШЕВЧЕНКО В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ЛАКІЗИ Г.П.,
суддів: ШЕВЧЕНКА В.М., РЕДЬКИ А.Г.,
при секретарі МАРЧЕНКО О.О.,
за участю: ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року та на ухвалу від 20 жовтня 2010 року цього ж суду у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_9 про визнання права на Ѕ частину спільно нажитого майна після померлого ОСОБА_10,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвали суду скасувати. Постановити нову ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року були вжиті заходи до забезпечення позову: шляхом накладення арешту на майно, що зареєстроване на ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: квартиру АДРЕСА_1; автомобіль марки „Peugot-partnrt”, 2003 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1; автомобіль марки „Mitsubisi-Qutlander”, 2008 року випуску, д.р.н. НОМЕР_2. Заборонено приватному нотаріусу Колодуб С.М. видавати Свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6, ОСОБА_9, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька ОСОБА_10
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 20 жовтня 2010 року ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою суду від 12 жовтня 2010 року.
Доводи апеляційної скарги на ухвалу суду від 12 жовтня 2010 року зводяться до того, що своєю ухвалою суд вже вирішив питання про встановлення факту проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_10 без встановленої законом процедури. Ухвала суду не містить доказів та обґрунтованої мотивації щодо підстав заборони оформляти спадкові права. Також ухвала суду не відповідає вимогам ст.209 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги на ухвалу суду від 20 жовтня 2010 року зводяться до того, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме ст.151 ЦПК України. Апелянт зазначає, що такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти дії – заборонити нотаріусу видавати свідоцтва, то нотаріус не є стороною у справі та право на спадщину позивачем не оспорено. Апелянт наполягає на тому, що він є єдиним спадкоємцем після смерті свого батька, а тому його право на спадщину є неоспорюваним. Встановлення факту проживання однією сім”єю чоловіка та жінки без шлюбу не породжує права на спадщину. Таким чином, зазначена ухвала суду є незаконною і порушує законні права апелянта.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6, та його представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а ухвали суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_9, в якому просила визнати квартиру АДРЕСА_1, автомобілі марки „Peugot-partnrt”, 2003 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 і „Mitsubisi-Qutlander”, 2008 року випуску, д.р.н. НОМЕР_2 спільною сумісною власністю її та покійного ОСОБА_10; визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначеної квартири та автомобілів; визнати одноствольну вогнепальну гладкоствольну рушницю марки „Фабарм” 12 калібру НОМЕР_3 ств. НОМЕР_4, двоствольну вогнепальну гладкоствольну рушницю марки „Чіф-Сан” 12 калібру НОМЕР_5, газовий пістолет марки „Вектор” калібр 9 мм. НОМЕР_6, вогнепальну нарізну рушницю марки „ОП СКС” калібру 7.62 мм. НОМЕР_7, пристрій травматичної дії „ПСМР” калібру 9 мм. НОМЕР_8 спільною сумісною власністю її та покійного ОСОБА_10
Одночасно ОСОБА_8, в поданій до суду заяві, просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на зазначене майно, заборонивши вчиняти відносно зазначеного майна будь-які цивільно - правові угоди.
Виходячи зі змісту ст.151 ЦПК України підставою для забезпечення позову є обгрунтоване припущення заявника, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до положень ч.3 ст.152 ЦПК України вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, в своїй письмовій заяві про забезпечення позову ОСОБА_8, обґрунтовуючи причини для такого забезпечення, висловила припущення, про ймовірність дій відповідачів про відчуження спірного майна, у зв”язку з чим необхідно суду застосувати такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно.
Апеляційний суд вважає, що виходячи з характеру спірних правовідносин, причин у зв”язку з якими необхідно забезпечити позов, суд першої інстанції у відповідності із положеннями ст.ст. 152 153 ЦПК України застосував вид забезпечення позову, наклавши арешт на спірне майне, який є співмірним із заявленими позивачкою вимогами, обмеживши право відповідачів вчиняти певні юридичні дії, що стосуються предмету спору.
При цьому ухвалою від 12 жовтня 2010 року, суд не вирішив спір по суті, на що посилається в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно визначив вид забезпечення позову, зазначивши в ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову мотиви, якими він керувався при постановленні зазначеної ухвали.
Тому, ухвала суду від 12 жовтня 2010 року про вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, що зареєстровано на ОСОБА_10, відповідає матеріалам справи та вимогам закону, у зв”язку з чим, ухвалу в цій частині необхідно залишити без змін.
Одночасно необхідно скасувати ухвалу суду від 12 жовтня 2010 року в частині заборони приватному нотаріусу Колодуб С.М. видавати Свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6, ОСОБА_9, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька ОСОБА_10, оскільки заявниця ОСОБА_8 в своїй заяві не просила заборонити приватному нотаріусу видавати Свідоцтва про право на спадщину, яким закінчується оформлення спадкових прав. Тому суд в цій частині вийшов за межі обсягу вимог по забезпеченню позову, які просила застосувати заявниця.
Суд вирішуючи питання по забезпеченню позову майнового характеру вжив такі заходи забезпечення, за яких особам, які беруть участь у справі гарантовано реально захистити свої матеріально-правові інтереси при виконанні рішення суду.
Виходячи зі змісту ст.293 ЦПК України не підлягає окремому оскарженню ухвала суду від 20 жовтня 2010 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову, оскільки зазначена ухвала не є об”єктом оскарження, тому вона не може бути предметом перевірки апеляційним судом, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року скасувати в частині заборони приватному нотаріусу Колодуб С.М. видавати Свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6, ОСОБА_9, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька ОСОБА_10, в іншій частині зазначену ухвалу залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: