Судове рішення #12005111

Справа 22ц-5910/2010                                                     Головуючий у першій інстанції   Ковалюх В.М.    

Категорія – цивільна                                                                                     Доповідач   Шевченко В.М.  


Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  


10 листопада 2010 року                                           Місто Чернігів  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   у складі:  

головуючого - судді       Лакізи Г.П..  

суддів:               Шевченка В.М.,  Бобрової І.О.,  

при секретарі     Марченко О.О.,  

З участю:         представника відповідача  ОСОБА_6  


 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Бахмацького районного суду від 13 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про захист прав добросусідства,  

  в с т а н о в и в   :  

  В липні 2010 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, в якому просив зобов”язати останнього усунути перешкоди в користуванні садибою шляхом знесення об”єкту будівництва.          

Заочним рішенням Бахмацького районного суду від 13 серпня 2010 року відмовлено позов задоволено. Зобов”язано ОСОБА_7 знести самовільно збудований гараж-літню кухню, що розташований на його земельній ділянці по АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 45,50 грн. в рахунок відшкодування судових витрат по справі.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить заочне  рішення скасувати та  вирішити питання по суті,   посилаючись на неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінку доказів, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що в КП Прилуцьке МБТІ виготовляється технічний паспорт на будинковолодіння, копія якого була надана суду, що вже розпочата процедура узаконення самовільного будівництва, проте судом не взято даний факт до уваги. Також, позивачем не надано суду доказів того, що спірна будівля створює реальну загрозу його помешканню, не підтверджено, що дане самочинне будівництво негативно вплинуло на стан його ( позивача) здоров”я чи його родини. Крім того, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався лише на ст.ст. 103, 152, 156 ЗК України, які регламентують порядок вирішення спірних земельних правовідносин, проте в даному випадку спору про землю взагалі не має.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення  представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.  

Приймаючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не отримав у Бахмацькій міській раді дозволу на виконання будівельних робіт, будівництво проводить з порушенням будівельних норм, у зв”язку з чим порушуються права власника сусіднього будинку – позивача.  

  Проте, із зазначеними висновками суду апеляційний суд погодитись не може, виходячи з наступного.  

  Виходячи зі змісту положень п.7 ст.376  ЦПК   суд може прийняти  рішення про  знесення нерухомого майна за позовом відповідного органу державної влади  або органу місцевого самоврядування в разі, коли особа,  яка  здійснила самочинне будівництво  що  суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб,  відмовляється від проведення такої перебудови  або коли така перебудова неможлива.  

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_8 є власником будинку АДРЕСА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.  

  Відповідач ОСОБА_7 є власником жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1. Будинок дерев’яний під літером А-1, сарай дерев’яний під літером Б-1, погріб шлакобетонний під літером Пг, огорожа дерев’яна, розміщений на земельній ділянці Бахмацької міської ради Бахмацького району.  

  Згідно висновку техніка Бахмацької дільниці Прилуцького МБТІ від 10.07.2010 року по АДРЕСА_1 знаходиться недобудований гараж-літня кухня.  

  Листом від 30.10.2009 року Бахмацька міська рада повідомила ОСОБА_7, що комісійно було проведено обстеження будинковолодіння по АДРЕСА_1 і виявлено вказаний в заяві факт самовільного будівництва. ОСОБА_10 було надано припис про заборону будівництва, а також складено протокол про адміністративне правопорушення.  

Таким  чином, збудована відповідачем гараж-літня кухня у відповідності до положень ст.376 ЦК України є самочинним будівництвом, і право вимоги про знесення нерухомого майна має в таких випадках орган державної влади, а фізична особа має право вимоги коли порушуються її права які підтверджуються відповідними доказами.  

  Відповідно до положень ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном коли відповідач  своєю протиправною поведінкою створює перешкоди, що заважають нормальному здійсненню  права власності.  

  В матеріалах справи відсутні будь які фактичні дані,  які б підтверджували той факт, що самочинно  збудований  відповідачем гараж- літня кухня розташованої на території садиби АДРЕСА_1  створює позивачу перешкоди  у здійсненні ним правомочностей власника будинку АДРЕСА_2  

  Оскільки факти створення відповідачем перешкод, у зв”язку з будівництвом ним гаража- літньої кухні,    позивачу користуватися належною йому садибою, не підтверджені передбаченими законом доказами, висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем  прав позивача є необґрунтованим, а застосувавши норми ст.376 ЦПК, і  зобов”язавши  відповідача знести гараж- літню кухню, суд порушив норми матеріального права.  

  За таких обставин, виходячи зі змісту позовних вимог  та обставин якими їх обґрунтовував  ОСОБА_8 і правової норми ст.391 ЦПК що застосовуються  при вирішенні спору,  апеляційний суд вважає що рішення суду як незаконне та необґрунтоване підлягає скасуванню, і в позові ОСОБА_8 необхідно відмовити.  

  Оскільки апеляційний суд ухвалює нове судове рішення, то відповідно до положень ст.88 ЦПК необхідно розподілити між сторонами судові витрати. У      зв”язку з наведеним, необхідно  стягнути  з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7, понесені ним витрати – 4грн. 25 коп.,  судового збору та 37 грн.  витрат з інформаційно- технічного розгляду справи, а всього  41 грн.25 коп.  

 

Керуючись ст.ст. 376, 391 ЦК України, ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,  

  в и р і ш и в :  

    Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.  

Заочне рішення Бахмацького районного суду від 13 серпня 2010 року скасувати.  

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про захист прав добросусідства відмовити.  

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 понесені ним судові витрати в розмірі 41 грн. 25 коп.  

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.  

  Головуючий:                                              Судді:  

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація