Справа №2-А-131/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 квітня 2009 р.       Кіровський районний суд АР Крим у складі:

головуючого - судді Буцмак Ю.Є., при секретарі - Дранич Л.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Кіровське справу за адміністративні» позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровськом: районі АР Крим, про відновлення пропущенного строку, визнання дій противоправными, стягнення коштів,

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з

1.01.2007   р. до 31.12.2007 p., визнати неправомірними дії відповідача по невиплаті їй щомісячної державної допомоги як дитині війни в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» в 2007-2008 роках, стягнути з відповідача на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну допомогу за 2007-2008 роки в сумі 1515 грн. 10 коп., посилаючись на те, що є особою, яка відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитина війни". Вказує, що відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" її пенсія повинна бути збільшена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і відповідно до статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 1.01.2007 р. складає 380 грн., з 1.04.2007 р. - 406 грн., з 1.10.2007 р. - 411 грн., Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» складає з 1.01.2008 р. 470 грн., з

1.04.2008 р. - 481 грн., з 1.07.2008 р. - 482 грн., з 1.10.2008 р. - 498 грн. Позивач вказує що її законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних нормативно-правових актів, про порушення її прав їй стало відомо лише після їх висвітлення у засобах масової інформації.

Позивач звернулася до суду із заявою, в якій просить справу розглянути у її відсутності. Позов підтримує.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення на позов, в якому просить справу розглянути у відсутність його представника, у запереченні позов не визнав, просить у його задоволені відмовити посилаючись на те, що до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни, а після визнання Конституційним судом України рішенням від 22.05.2008 р. окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та Розділу 2 Внесення змін до деяких законодавчих актів України неконституційними, розмір зазначеної допомоги був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530. Відповідно до зазначеного у постанові КМУ розміру позивачу була виплачена у 2008 р. зазначена допомога. Просить до строку виплати допомоги застосувати вимоги ст.ст. 99,100 КАС України та за цей період у задоволенні позову відмовити. Просить також у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає що позов  підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.ст. 11,71,99,100 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Згідно з ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.ст.1,28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладений у такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осі, які втратили працездатність складає з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Судом досліджені:

Копія паспорту позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5);

Пенсійне посвідчення позивача, у якому є відмітка про те, що вона є дитиною війни (а.с.7);

Заперечення Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі від 07.04.09 р. на позов (а.с. 15);

Лист Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі від 13.04.09 р. № 94 про розмір виплати позивачу за період з січня 2008 р. по лютий 2009 р. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 16).

Суд визнає, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в т.ч. право на отримання державної соціальної допомоги, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Правовідносини сторін регулюються ст.ст. 1,3,6,8,19,21,22,46,56,58,64,68,75,92,95,96,152 Конституції України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (зі змінами та доповненнями), в редакції що діяла в спірний період, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 p., Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 яким підпункт 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Згідно з ст.ст. 8,19,22,46,152 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції   України   є   нормами   прямої   дії.   Звернення   до   суду   для   захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції

України гарантується.

      При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд визнає, що позивач, яка у 2007 році повинна була (мала можливість) дізнатися про порушення її прав, при отриманні пенсії, у т.ч. про її підвищення відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", звернувшись до суду 16 березня 2009 р. з вказаним адміністративним позовом (а.с.2), враховуючи наполягання на цьому представника відповідача, у письмовому запереченні від 07.04.2009 р. № 2205/055 (а.с.15), пропустила, передбачений ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав. При цьому суд визнає, що позивач не надала належні докази про пропуск нею річного строку звернення до суду з поважної причини

Суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов висновку, що відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду і це є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову в частині її позовних вимог за 2007 р.

Суд визнає, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Кіровському районі АРК за період з 1.01.2008 р. по 1.06.2008 р. позивачу підвищення та виплата до її пенсії здійснювалось відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (зі змінами та доповненнями), в редакції що діяла в спірний період, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р.

Суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов висновку, що вимоги позивача за період з

01.01.2008 р. по 1.06.2008 р. не підлягають задоволенню.

Суд визнає, що оскільки положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст. 6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 є чинними в період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 p., тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади та їх посадові особи не можуть свідомо .зменшувати ці виплати. Причому право на отримання зазначеної державної соціальної допомоги має безумовний характер, і не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету.

Суд дійшов висновку, що різниця між фактично виплаченою та тією що належала до виплати відповідно до ст. 6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" щомісячної державної соціальна допомога позивачці як дитині війни за період з 1 червня по 31 грудня 2008 p., складає 684 грн. 20 коп., згідно наступного розрахунку в межах заявлених позовних вимог: підлягало нарахуванню, виплаті - ст. 6 Закону                           виплачено - по ст. КМУ № 530

червень 144,30 грн.= 481x30%                                                                      48,10

липень-вересень 433,80 грн.= (482х30%)х3 м.                                          144,60

жовтень-грудень 448,20 грн.= (498х30%)х3 м.                                         149,40

Всього: 1026,30 грн.                                                                                     342,10 грн.

Суд вважає, що відповідач на користь позивача за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. недоплатив різницю підвищення її пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 684 грн. 20 коп.

Суд визнає неспроможними доводи відповідача щодо неможливості здійснити перерахунок пенсії з тих підстав, що законодавством не визначено порядок здійснення перерахунку (підвищення) пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки право позивача на соціальний захист гарантоване ст.46 Конституції України. Суд не

вважає підставою для відмови в задоволенні позовних вимог відсутність законодавчо визначеного порядку здійснення перерахунку пенсій. Окрім цього ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто визначено джерело фінансування даних соціальних гарантій.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд вирішуючи справу "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

Від сплати судових витрат відповідача слід звільнити з урахуванням його фінансування з бюджету.

На підставі ст.ст. 8,19,22,46,152 Конституції України, ст.ст. 6,7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», пунктів 2,5,6 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 р. у справі № 1-28/2008, керуючись ст.ст.9-11,71,99,100,159-163 КАС України, суд,

постановив:

Позов задовольнити частково.

У відновленні ОСОБА_1 пропущеного строку для звернення до суду за період з 1.01.2007 р. по 31.12.2007 р. відмовити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі АРК по невиплаті ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги, в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 1.06.2008 р. по 31.12.2008 р.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі України АР Крим на користь ОСОБА_1, як дитини війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з   1 червня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. у розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 20 коп., відповідно до вимог   ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції чинній до 31 грудня 2008 р. В задоволенні інших позовних вимог позивача відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд АР Крим, в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.