Справа № 2-а-202/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2009 року Жовтоводський міський суд у складі:
головуючого судді: Чепурнова Д.В.,
при секретарі: Андрусенко А.Л.,
та представника відповідача: Пономарь Е.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовті Води адміністративну позовну заяву ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області про оскарження дій суб’єкта владних повноважень, стягнення недоотриманих сум щомісячної соціальної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води в якому просить визнати дії відповідача неправомірними. Стягнути з відповідача щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з січня місяця 2006 року по січень місяць 2009 року у розмірі 3891 грн. 90 коп.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну допомогу, яка встановлюється у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Фактично позивачка за 2006-2007 року таку допомогу не отримувала, в 2008 році отримувала цю допомогу у меншому розмірі ніж передбачено законом. Таким чином за 2006-2008 роки позивачка недоотримала 3891 грн. 90 коп.
У відкрите судове засідання від позивачки надійшла письмова заява в якій вона просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В своїх письмових запереченнях посилається на те, що позивачу відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05 2008 року визначено фіксований розмір підвищення виплат дітям війни. Стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, при цьому в ч. 3 цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, застосування цього розміру для визначення надбавок та підвищень до пенсій, мінімальних пенсій до інших законів Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти, та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, про що відмітка в пенсійному посвідченні № НОМЕР_1 (а.с. 9).
Позивачка в позові зазначила, що про своє порушене право вона дізналася в листопаді 2007 року після опублікування рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в «Віснику Конституційного Суду України» № 4 від 07.11.2007, у зв’язку з чим пропустила річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, який просить поновити.
Вирішуючи дане клопотання суд встановив, що відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд вважає, що пенсіонери складають одну з найбільш соціально незахищених верств населення, є найменш правообізнаними особами, у зв’язку з чим суд доходить висновку про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду з метою виконання завдань, покладених на адміністративні суди в Україні.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог судом встановлено, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету ( ст. 110 Закону). Зазначений Закон не був визнаний неконституційним та мав юридичну сулу протягом всього 2006 року, у зв’язку з чим суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог стосовно виплати заборгованості за 2006 рік.
Також Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, в тому числі передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 09.07.2007 року норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність.
Саме з цього періоду (а не з січня 2006 року) такій категорії осіб як «діти війни» поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте відповідний перерахунок відповідачем до 01.01.2008 року здійснено не було.
Стосовно 2008 року суд зазначає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни в тому числі до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», викладено ст. 6 Закону в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Дана редакція ст. 6 Закону діяла до 22.05.2008 року та втратила чинність у зв’язку з визнанням її неконституційною відповідним рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року№ 10-рп/2008.
Таким чином суд доходить висновку про існування протиправної бездіяльності відповідача, яка виразилася у неприйнятті рішення про перерахунок пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Посилання відповідача на положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Це посилання є хибним, оскільки в ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, положення ч. 1 ст. 28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Одночасно позивачка в своєму позові просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок у відповідній сумі. Проте в даному випадку суд не має можливості вирішити таку позовну вимогу, оскільки в даному випадку судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру пенсії позивачу, що стане підміною функцій УПФУ, що неприпустимо відповідно до чинного законодавства.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які позивачка понесла у зв’язку із зверненням до суду, суд з огляду на те, що позов задовольняється частково та з урахуванням вимог ст. 94 КАС України, вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки 03 грн. 40 коп. - на відшкодування сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 9-12, 70, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області про оскарження дій суб’єкта владних повноважень, стягнення недоотриманих сум щомісячної соціальної допомоги - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області щодо не вчинення дій з нарахування і виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити її виплату.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 грн. 40 коп. - на відшкодування судових витрат.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в зв’язку з їх необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до Жовтоводського міського суду у 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про намір оскаржити постанову і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.