Справа № 2-п-30/07
У Х В А Л А
20 вересня 2007 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.
при секретарі - Вобліковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 19 липня 2007 року у цивільній справі №2-2394/07 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
19 липня 2007 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська було винесене заочне рішення по вищезазначеній справі, яким був частково задоволений позов, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 12120 грн. 47 коп., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн. та судові витрати по справі у сумі 129 грн. 50 коп., ОСОБА_3 у задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
02 серпня 2007 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд вищезазначеного заочного рішення. В заяві він посилається на те, що в судове засідання 19 липня 2007 року він не зміг прибути тому, що не отримував повістку-повідомлення, а тому причина його відсутності в судовому засіданні 19.07.2007 року є поважною.
Докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Позивачка зазначає в своїй позовній заяві, ніби то він отримав у неї завдаток у сумі 6060 грн. за попереднім договором купівлі-продажу від 16.03.2007 року і у випадку невиконання умов попереднього договору він зобов'язався повернути суму завдатку та штраф в розмірі суми завдатку.
Ці вимоги позивачки є безпідставними та необгрунтованими.
Наданий позивачкою до суду «Предварительный договор по предстоящему договору купли-продажи» від 16.03.2007 року не може бути визнаний, як належний доказ. Відповідно до п.3 ч.1 ст.208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у письмовій формі.
Наданий позивачкою до суду договір від 16.03.2007 року має два аркуші, з яких аркуш № 1 має очевидні признаки невідповідності та підробки. Так, в п. 4.3. цього Договору є посилання на п.2.4 Договору, але самого п. 2.4. в Договорі немає, як немає в ньому п.п. 2.2, 2.3. Крім того, на цьому аркуші немає ні жодного підпису, в тому числі й мого. Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, наданий позивачкою документ не відповідає вимогам ст.ст.207 ч.2, 208 ч.1 п.3 ЦК України, а тому може бути визнаний належним доказом заявлених позовних вимог.
Наданий позивачкою до суду «Предварительный договор по предстоящему договору купли-продажи» від 16.03.2007 року не може бути визнаний належним доказом також і тому, що він не оформлений нотаріально.
Відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору. В наданому позивачкою попередньому договорі йдеться про договір купівлі-продажу квартири і оформлений він в простій письмовій формі, а згідно з ч. 1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним і згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, бо недійсність нікчемного правочину встановлена законом.
Отже, наданий позивачкою суду договір і за своєю формою є нікчемним доказом, що встановлено законом. Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Часиною 2 ст.236 ЦК України передбачено, якщо за недійсним право чином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Таким чином, за тим договором, який був наданий позивачкою суду і який є нікчемним, припиняється можливість настання у позивачки будь-яких прав, а у мене обов'язків за цим договором, навіть й тоді, якби він його підписав. Отже, за підставами, передбаченими ст.635 ЦК України, вимоги позивачки не можуть бути задоволені у будь-якому разі.
Позивачка не надала суду належних доказів, якими за законом можна доводити заявлені позовні вимоги, а тому в позові має бути відмовлено.
ОСОБА_3 та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви посилаючись на те, що доводи викладені в ній є необґрунтованими.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню за одночасної наявності двох обставин - поважності причини, з якої відповідач не з'явився до суду і не повідомив про причини неявки, а також посилання відповідача на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, про що в справі є повідомлення. (а.с.21). В своїй заяві заявник не зазначає взагалі причин своєї неявки в судове засідання, які б суд міг врахувати як поважні, а тому посилання на докази, що мають істотне значення суд позбавлений права розглянути окремо, що не позбавляє заявника права посилання на них у разі апеляційного оскарження рішення по справі у загальному порядку.
Суд вважає можливим, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 25 січня 2007 року у цивільній справі №2-2394/07 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.231 - 233 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 19 липня 2007 року у цивільній справі №2-2394/07 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню окремо від рішення у справі не підлягає.
Суддя: