Справа № 2-3096/07
Р І Ш Е Н Н Я
(заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2007 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.
при секретарі - Кучмі К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жовтневої районної в м.Дніпропетровську ради про визнання права власності на житловий будинок,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2007 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 13,5 кв.м., загальною площею 36 кв.м., розташований на земельній ділянці 0,054 га та зобов'язати виконавчий комітет Жовтневого районного в м.Дніпропетровську ради розглянути питання про введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1, житловою площею 13,5 кв.м., загальною площею 36 кв.м., розташований на земельній ділянці 0,054 га, що належить на праві власності йому.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач в судове засідання по справі свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В своїй заяві відповідач просив суд розглядати справу за відсутності його представника, при ухваленні рішення покладався на розсуд суду. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти:
12.06.1998 року на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради №898 від 21.05.1998 року ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка площею 0,034 га, для ведення особистого підсобного господарства, АДРЕСА_2, про що був виданий державний акт на право приватної власності на землю.
30.01.2002 року, позивачу у встановленому законом порядку, на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради № 898 від 21.05.1998 року і договору купівлі-продажу від 30.11.2001 року №7763, була виділена земельна ділянка площею 0,02 га АДРЕСА_2. Земельна ділянка була виділена для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і споруд, про що був виданий відповідний державний акт на право приватної власності на землю.
У період з січня 2002 року по жовтень 2003 року позивачем без проекту і отримання відповідного дозволу, на виділеній йому земельній ділянці за власні кошти був побудований житловий будинок.
У жовтні 2003 року, відповідно до змін в плані міста Дніпропетровська, позивачу була змінена нумерація адреси земельної ділянки, про що 06.10.2003 року йому була видана в ГКП «ЗЕМГРАД» довідка № 745. Відповідно до якої адреса земельної ділянки і житлового будинку стала АДРЕСА_1.
Для узаконення самовільного будівництва і приведення правовстановлюючих документів позивач звернувся в КП «ДМБТІ», для проведення інвентаризації об'єкту нерухомості.
20 квітня 2007 роки КП «ДМБТІ» позивачу був виданий технічний паспорт, в якому зроблена відмітка про те, що «самовільно побудоване літ.А-1 житловий будинок, літ.Б-сарай, літ.Д - альтанка», окрім цього фахівці КП «ДМБТІ» вказали на те, що «все домоволодіння по АДРЕСА_1 житловою площею 13.5 кв.м., загальною площею 36 кв.м., підлягає введенню в експлуатацію, узаконенню».
ОСОБА_1 звернувся до фахівців ТОВ «СТРОЙКОМПЛЕКТС» з проханням дати висновок про відповідність виконаної реконструкції і будівництва будівлі житлового будинку АДРЕСА_1.
У червні 2007 року такий висновок був позивачем отримано. Згідно висновку «основні несучі конструкції фундаменти, стіни, перекриття» знаходяться у нормальному стані і придатні до подальшої експлуатації».
Відповідно до вимог п.2 ст.331 ЦК України право власності на знов створене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а оскільки законом встановлено обов'язкове ухвалення нерухомості в експлуатацію, то він вважає за можливе і необхідним просити суд зобов'язати відповідача ввести в експлуатацію об'єкт нерухомості - житловий будинок.
Об'єкт нерухомості - житловий будинок, побудований на земельній ділянці площею 0,054 кв.м., який вирішенням сесії Дніпропетровської Міськради переданий позивачу для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і споруд і для ведення особистого підсобного господарства про що йому видані, відповідні державні акти на право приватної власності на землю, реєстраційний номер в Книзі записів державних актів № 038587 і № 010812.
При будівництві об'єкту нерухомості - житлового будинку, позивач не виготовив проект і не отримав належний дозвіл на будівництво.
Проте, згідно висновку фахівців ТОВ «СТРОЙКОМПЛЕКТС» від об'єкт нерухомості житловий будинок закінчений будівництвом і відповідає санітарним, архітектурним, будівельним і іншим нормам і підлягає введенню в експлуатацію.
Об'єкт нерухомості побудований з дотриманням будівельних санітарних норм у межах земельних ділянок виділених для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і споруд і для ведення особистого підсобного господарства житлового будинку, який знаходився там раніше. За період будівництва, ніяких претензій третіх осіб до позивача не було.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на знов створений об'єкт нерухомості виникає з моменту завершення будівництва, введення його в експлуатацію і державної реєстрації об'єкту нерухомості.
У відповідності до ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво при відсутності заперечень власника (користувача) земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво та якщо це не порушує права інших осіб.
За таких обставин суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 13,5 кв.м., загальною площею 36 кв.м., розташований на земельній ділянці 0,054 га та розглянути питання про введення в експлуатацію житлового будинку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України ,-
ВИРІШИВ:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 13,5 кв.м., загальною площею 36 кв.м., розташований на земельній ділянці 0,054 га
Зобов'язати виконавчий комітет Жовтневого районного в м.Дніпропетровську ради розглянути питання про введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1, житловою площею 13,5 кв.м., загальною площею 36 кв.м., розташований на земельній ділянці 0,054 га, що належить на праві власності ОСОБА_1.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: