Справа № 2-2998 за 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Коломієць В.В., при секретарі - Наумкіной І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Мрія» про вселення, визначення порядку користування квартирою і зміну договору найму,
В С Т А Н О В И В:
01.04.2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником 1/4 частини трикімнатної квартири № 84 житлового будинку АДРЕСА_1, у даній квартирі є зареєстрованими він, відповідачка – його колишня дружина, та їх неповнолітня дитина - ОСОБА_3, 1996р.н. Як вказав позивач, у зв’язку з конфліктними стосунками із відповідачкою він був вимушений у 2002 році переїхати на інше місце проживання до своїх родичів. За твердженням ОСОБА_1,ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з 2005 року проживають у іншій країні – Канаді, ключів від спірної квартири він не має, іншого житла також не має. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив: вселити його у спірну квартиру; визначити порядок користування квартирою, виділивши йому у користування кімнату площею 12,4 кв.м., залишивши допоміжні приміщення у спільному користуванні сторін; змінити договір найму та зобов’язати ЖКП «Мрія» укласти з позивачем окремий договір найму та відкрити окремий особовий рахунок на жиле приміщення, що виділене позивачу у користування.
Надалі судом до участі у справі у якості співвідповідачів були залучені ОСОБА_3 та ЖКП «Мрія», а у якості третьої особи – орган опіки та піклування Миколаївського міськвиконкому.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав.
Відповідачі та третя особа до суду вдруге не з’явилися, про день, час і місце судових засідань були сповіщені належним чином (оскільки фактичне місце проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 невідомо - виклики до суду направлялися за місцем їх реєстрації, а також представнику ОСОБА_2 за довіреністю – ОСОБА_4.) , від третьої особи надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника ООіП. Відповідачі про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, заслухавши свідків, суд дійшов до наступного.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого 30.06.2000р. Управлінням майном комунальної власності Миколаївської міськради (а.с.6) квартира № 84 житлового будинку АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 по ј частці кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. 03.06.2002р. державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотконтори було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якому ОСОБА_2 є спадкоємцем належної ОСОБА_5 частки у спірній квартирі (а.с.44, 52).
Згідно довідок ЖКП «Мрія» № 4594 від 24.10.2006р. і № 859 від 13.04.2010р. (а.с.8, 23) у спірній квартирі є зареєстрованими: ОСОБА_1, його колишня дружина ОСОБА_2, шлюб між яким був розірваний рішенням Ленінського райсуду м.Миколаєжва від 29.04.2002р. (а.с.9), їх неповнолітня дитина - ОСОБА_3, 1996р.н.
Згідно технічному паспорту на спірну квартиру (а.с.7) вона має 43кв.м. житлової і 62,6кв.м. загальної площі, складається з трьох жилих кімнат: площею 12,4 кв.м. (приміщення № 4), площею 13,7 кв.м. (приміщення № 2) і площею 16,9 кв.м. (приміщення № 3), має коридор, площею 5,9кв.м. (приміщення № 1), сховану шафу, площею 0,4кв.м. (приміщення № 5), кухню, площею 7,4кв.м. (приміщення № 6), поєднану вбиральню, площею 3,3 кв.м. (приміщення № 7).
Судом встановлено, що у 2001 році у зв’язку з конфліктними стосунками із відповідачкою ОСОБА_1 був вимушений виїхати зі спірної квартири. Ключів від вхідних дверей квартири позивач не має, вселитися у позасудовому порядку не має можливості. Викладені обставини підтверджуються Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.03.2006р. (п.с.10).
Таким чином, суд дійшов висновку, що перешкоджання позивачу у користуванні його власністю порушує законні права ОСОБА_1, передбачені ст.ст.41, 47 Конституції України, ст.ст.319, 321, 383 ЦК України, ст.9 ЖК Украины. Отже, на підставі ст.ст.16, 391 ЦК України суд вважає, що вимоги позивача в частині вселення до спірної квартири є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Виходячи з розміру частки позивача у спірній квартирі, приймаючи до уваги жилу площу кімнат, той факт, що кімната площею 12,4 кв.м. є ізольованим жилим приміщенням, відповідно до ст.358 ЦК України суд вважає можливим визначити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1: виділити у користування ОСОБА_1 кімнату площею 12,4 кв.м. (приміщення № 4), а у користування ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - кімнати площею 13,7 кв.м. (приміщення № 2) і площею 16,9 кв.м. (приміщення № 3), залишивши у спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 коридор, площею 5,9кв.м. (приміщення № 1), сховану шафу, площею 0,4кв.м. (приміщення № 5), кухню, площею 7,4кв.м. (приміщення № 6), поєднану вбиральню, площею 3,3 кв.м. (приміщення № 7).
Вимоги позивача щодо покладення на ЖКП «Мрія» зобов’язання укласти з позивачем окремий договір найму та відкрити окремий особовий рахунок на жиле приміщення, що виділене позивачу у користування, задоволенню не підлягають, оскільки спірна квартира належить до приватного житлового фонду, а не до державного чи громадського житлового фонду (Глава 2 ЖК України).
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-214, 224-226 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1.
Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_1 кімнату площею 12,4 кв.м. (приміщення № 4), а у користування ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - кімнати площею 13,7 кв.м. (приміщення № 2) і площею 16,9 кв.м. (приміщення № 3), залишивши у спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 коридор, площею 5,9кв.м. (приміщення № 1), сховану шафу, площею 0,4кв.м. (приміщення № 5), кухню, площею 7,4кв.м. (приміщення № 6), поєднану вбиральню, площею 3,3 кв.м. (приміщення № 7).
В іншій частині позову – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський райсуд м.Миколаєва шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: