Справа № 2-2647 за 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
20 серпня 2010року Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Коломієць В.В., при секретарі - Наумкіной І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
В С Т А Н О В И В:
11.03.2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1, 01.02.2005р. вона уклала зі своєю донькою – Жепало (Даньшиною) С.О. - договір найму жилого приміщення строком на 10 місяців, на підставі якого чоловік її доньки – ОСОБА_2 – вселився з її згоди у дане жиле приміщення та зареєструвався за вказаною адресою. Як вказала позивачка, відповідно до умов договору його дія продовжується на той же строк, якщо жодна із сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення його лії на протязі двох місяців до закінчення строку дії договору, у зв’язку з чим дія вказаного договору продовжувалася до 01.02.2010р. За твердженням ОСОБА_1, у липні 2009р. її донька звернулася із позовом про розірвання шлюбу з відповідачем до суду, між нею, її донькою і відповідачем склалися напружені стосунки, тому у листопаді 2009 року вона письмово попередила свою доньку і ОСОБА_2 про припинення з 01.02.2010р. договору найму. Після розірвання шлюбу з донькою відповідачки, яке відбулося 11.02.2010р., відповідач став проживати у своїх родичів і приходить до спірної квартири лише декілька разів на місяць, але знятися з реєстрації за адресою спірної квартири відмовляється. Посилаючись на викладені обставини та ст.ст.107, 150, 158, 167-169 ЖК України, ст.ст. 29 і 319 ЦК України, ОСОБА_1 просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування вищевказаним жилим приміщенням та зняти його з реєстраційного обліку за адресою спірного жилого приміщення.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала.
ОСОБА_4 – третя особа без самостійних вимог - вважала позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідач позов не визнав, пояснивши, що ніякого договору найму між позивачкою та ним чи ОСОБА_4 не укладалося, ніяких письмових попереджень про розірвання договору найму він від позивачки не отримував, вселився у спірну квартиру та зареєструвався у ній зі згоди ОСОБА_1 як чоловік ОСОБА_4, не проживає у спірній квартирі з січня 2010р. у зв’язку з конфліктними відносинами, що існують між ним та позивачкою і третьою особою, тимчасово проживає у будинку свого батька.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, заслухавши свідків, суд дійшов до наступного.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2004р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Павловою Г.Є. за реєстр.№ 3559, є власницею квартири АДРЕСА_1. Відповідно до техпаспорту на вказану квартиру, вона має три житлові кімнати, житловою площею 12,9кв.м., 17,4 кв.м. і 7,6 кв.м. Згідно довідки ЖЕК № 14 ЖКП «Південь» № 739 від 11.02.2010р. у даній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, її донька – ОСОБА_4., та ОСОБА_2 (а.с.6, 8, 9).
Судом встановлено, що ОСОБА_4. та ОСОБА_2 вселилися у спірне жиле приміщення зі згоди позивачки як члени її сім’ї, з 3 лютого 2005 року вони та позивачка зареєструвалися за вказаною адресою, термін їх реєстрації не був визначений.
Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги, що наданий позивачкою договір найму жилого приміщення (а.с.7) відповідачем не підписаний і ним оспорюється, наймачем вказана ОСОБА_4., яка є донькою позивачки та колишньою дружиною відповідача, тобто, зацікавленою особою, всупереч ч.1 ст.815 ЦК України в договорі не вказані особи, які проживатимуть із наймачем, всупереч ч.2 ст.158 ЖК України договір у ЖКП «Південь» не був зареєстрованим, суд вважає, що факт укладення даного договору позивачкою не доведений.
Згідно свідоцтву про розірвання шлюбу між ОСОБА_4. і ОСОБА_2, актовий запис про це був зроблений 11.02.2010р. (а.с.11).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з січня 2010 року у спірній квартирі не проживає у зв’язку з конфліктними відносини між ним та позивачкою і ОСОБА_3., у спірну квартиру він навідується, там знаходяться речі, що є спільним майном подружжя ОСОБА_2, про поділ яких у відповідача є спір із колишньою дружиною.
Викладені обставини підтверджуються поясненнями сторін і показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Доказів вибуття відповідача на інше постійне місце проживання суду не було надано, отже відсутні підстави для застосування ст.167 ЖК України.
Доказів попередження відповідача про розірвання договору найму суду також не було надано, отже відсутні підстави для застосування ч.3 ст.168 ЖК України. До того ж статті 167-169 ЖК України, на які посилається позивачка в обґрунтування своїх вимог про визнання відповідача таким, що втратив право користування у житловому приміщенні, що належить їй на праві власності, передбачають підстави і порядок розірвання та припинення договору найму та виселення наймача у випадку припинення цього договору, між тим вказані вимоги не є предметом позову ОСОБА_1
Підстави втрачання членом сім’ї власника житла права на користування цим житлом встановлені ч.2 ст.405 ЦК України, а саме – відсутність члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Вказані обставини судом не були встановлені, крім того, дана правова норма не була підставою позову.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський райсуд м.Миколаєва шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя: