справа №3-3664/2010 р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 листопада 2010 р.
Суддя Керченського міського суду АР Крим Цветков О. Я., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від ВДСБЕЗ КМУ ГУ МВС України в АР Крим, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Красноярського краю, зареєстрованої фізичною особою - підприємцем, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 164 ч. 1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії КР № 302877 від 22.09.2010 року ОСОБА_1 в період з 01 по 22 вересня 2010 р. допускала до роботи в кіоску на ЦКР м. Керч ОСОБА_2 в якості продавця тютюнових виробів без оформлення необхідних дозвільних документів.
ОСОБА_1 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення пояснила, що ОСОБА_2 інколи замінює її, втім вона не є найманим працівником, при реалізації товару касові чеки не пробиває та не видає.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявилась, про відкладення слухання не просила, тому суд вважає за можливе, в порядку ст. 268 КУпАП розглянути справу за відсутності правопорушника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 164 КупАП передбачена відповідальність за порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю, а саме, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва – підприємцями.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського кодексу України основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; сертифікація та стандартизація; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
Відповідно до п. 4 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затв. постановою КМ України від 15.06.2006 р. № 833, торговельна діяльність регулюється Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України "Про захист прав споживачів", іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що суб'єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних дозвільних документів (ліцензії, торговельного патенту тощо).
В матеріалах справи є копії свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи – підприємця, а також ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, торговий патент та договір оренди торгівельної площі (а.с.5-7,8-11).
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 164 КУпАП, оскільки в неї наявні всі, передбачені законом дозвільні документи.
Відповідно до ст. 46 Господарського кодексу України підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.
Трудовий договір відповідно до ст. 21 КЗпП України є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Отже, не укладення трудового договору можна розцінювати як порушення вимог законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Тому дії ОСОБА_1 неправильно кваліфіковані як порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю, відповідальність за яке передбачена ст. 164 КУпАП, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно неї відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 283-284 КУпАП, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову суду може бути подана скарга, принесений протест на протязі 10 днів з дня його винесення до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим.
Суддя О. Я. Цветков