Справа № 2а-439-10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Гашинської О.А. при секретарі Лебідь О.В. розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов”язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії за віком ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом , в якому послався на те, що він з 02.06.2003 р. одержує державну пенсію за віком, яку призначив йому відповідач. Останній перерахунок призначеної пенсії був проведений йому 13.02.2008 р. Маючи 24 місяці страхового стажу , після останнього перерахунку призначеної пенсії, 21 квітня 2010 р. він написав заяву на перерахунок пенсії по зарплаті і стажу та надав всі необхідні документи. Призначена пенсія дорівнює 1897, 50 грн., що менше ніж належить при застосуванні порядку розрахунку, виписаного у Законі України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування” . Вважає , що розмір пенсії згідно наданого розрахунку повинен складати 2564, 51 грн., а отже різниця між необхідним розміром пенсії і призначеним становить 667, 01 грн. На його звернення до відповідача за належним перерахунком пенсії, він отримав відмову з посиланням на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 р. № 20\0\18-09\039 , № 4096\02-01 , який офіційно не опубліковано і не зареєстровано Мін”юстом та який визначив порядок застосування ст.40 і ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ , встановивши для працюючих пенсіонерів базу для перерахунку пенсії 2007 рік , а не минулий рік, як прописано у Законі.Викладені в листі вказівки не грунтуються на правових підставах та істотно обмежують його права , як працюючого пенсіонера. У Законі України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України „ вносилися зміни до законів лише на період до 31 грудня 2008 року , а постановою Кабінету Міністрів Укрїни від 28.05.2008 р. №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” тільки підтверджується застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати в Україні саме за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (розділ 11, підпункт 3). У Спільному листі Мінпраці і Пенсійний фонд України посилаються на рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10- рп2008 зазначивши , що Рішенням Конституційного Суду України зміни , що були внесені до статей 40, 42 Зкону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними , а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось. Згідно роз”яснення Конституційного Суду України - „своїм Рішенням від 22 травня 2008 року Суд визнав деякі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України „ не тому, що вважав певний показник , який має бути застосований при перерахунку пенсії , неконституційним , а тому, що закон про Державний бюджет України як правовий акт , має особливий предмет реагування, відмінний від інших законів України , він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби , зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення , тому цим законом не можуть вноситися зміни , зупинятися дії чинних законів України , а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України , то цей закон не може вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. У разі необхідності зупинення законів, внесення до них змін і доповнень , визнання їх не чинними мають використовувати окремі закони, а не закон про Держбюджет.”
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” у разі, якщо особа продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із зарбітної плати за періоди страхового стажу , зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону , тобто за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв , та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Із змісту ч.4 ст.42 зазначеного Закону випливає, що для перерахунку пенсій застосовується показник середньої зарплати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії . Адже, якщо при перерахунку пенсії береться заробітна плата відповідно до аб.1 ч.1 ст.40 , то , відповідно має застосовуватися і той показник середньої заробітної плати , який береться при призначенні пенсії із заробітку відповідно до цієї ж ч.1 ст.40 Закону,тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Протягом 2005-2008 років для перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону органами Пенсійного фонду вже застосовувався показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. При цьому, будь- яких різних тлумачень щодо застосування такого порядку не виникало.
Отже , Законом чітко визначено право працюючого пенсіонера на перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік у сумі 1650 грн.43 коп. і дано право на подальше підвищення пенсії та юридичний факт-подання пенсіонером зазначених документів , як обов”язкову умову проведення перерахунку пенсії , відповідачем свідомо проігноровано вказані правові норми , які є гарантіями соціального захисту. Таким чином , вважає відповідь відповідача про відмову у проведенні перерахунку пенсії та виплаті різниці в пенсії за минулий час незаконною та необгрунтованою, такою , що грубо порушує його права та законні інтереси. Розмір недоотриманої пенсії починаючи з 01 квітня 2010 року , тобто за 6 місяців складає 4002,06 грн. ( по 667, 01 грн. за кожен місяць) .Просить суд зобов”язати відповідача виконати перерахунок пенсії в повній відповідальності з вимогами ст.42, ст.40 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ № 1058-1V та пп 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на 1 застраховану особу в цілому по Україні , з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058-1V враховується для обчислення пенсії , за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії , тобто за 2009р, а саме 1650, 43 грн. та зобов”язати відповідача виплатити на його користь різницю між перерахованою та отриманою пенсією, яка утворилася з 01 квітня 2010 р. в розмірі 4002, 06 грн. ( а.с.3-5).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вимоги з підстав , зазначених в позові , просить суд позов задовольнити, оскільки вважає , що його право на перерахунок пенсії в заявленому в позові розмірі передбачене безпосередньо положеннями п.2 ст.40 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ від 09.07.2003 р. , які діють по цей час та згідно яких заробітна плата , дохід для обчислення пенсії визначається за формулою де серед показників є заробітна плата за минулий календарний рік та п.п.3 п.11 Постанови КМУ №530.Тому, коли він звернувся до відповідача за перерахунком пенсії з 01.04.2010 р. , відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії виходячи з розміру заробітної плати за минулий календарний рік , тобто 2009 р. в розмірі 1650, 43 грн, однак відповідач здійснив перерахунок виходячи з розміру заробітної плати за 2007 рік. -1197, 91 грн., що є незаконним.
Представник відповідача Купілов О.В. в судовому засіданні позов не визнав повністю, суду пояснив, що перерахунок пенсії позивачу проведено вірно, на підставі положень діючого законодавства. Зокрема, після визнання Рішенням КСУ від 22.05.2008 р. неконституційними змін , внесених до ст.40, 42 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” відновлена попередня редакція ст.42 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-1V 09.07.2003 р. , яка раніше була доповнена частиною 3 згідно із Законом від 23.12.2004 р. №2291-1V, та частиною четвертою ( до цього частиною 3) якої встановлено, що „ у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати , провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступий перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу) , з якої була обчислена пенсія , або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону”. Тому на звернення позивача за перерахуноком пенсії з 01.04.2010 р. , пенсію було йому було перераховано виходячи з розміру середньої заробітної плати за 2007 рік. Хоча в даний час діє Постанова КМУ № 530, якою передбачено проведення перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам , виходячи з розміру середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії , однак в даному випадку виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами , слід керуватися положеннями ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, оскільки Закон має вищу юридичну силу . В задоволенні позову просить відмовити.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні надані докази , з”ясувавши обставини , на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень , підтвердженими тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні , вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими , що не підлягають задоволенню за їх безпідставністю виходячи з наступного.
Як встановлено , позивач після призначення йому 02.06.2003 р. пенсії за віком продовжував працювати до 2010 р.. Передостанній перерахунок пенсії йому було проведено відповідачем 13.02.2008 р. виходячи з розміру середньої заробітної плати за попередній календарний рік- тобто за 2007 рік. Пропрацювавши ще два роки ,тобто маючи 24 місяці страхового стажу після останнього перерахунку призначеної пенсії , він знову звернувся до відповідача ,надавши документи для перерахунку пенсії з 01.04.2010 р. , виходячи також з розміру середньої заробітної плати за попередній календарний рік- тобто вже за 2009 рік. Однак відповідачем йому було проведено перерахунок пенсії відповідно до положень попередньої редакції( після винесення 22.05.2008 р. рішення Конституційним Судом України) ст.42 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ виходячи із заробітної плати (доходу) , з якої обчислено песію. Суд вважає , що в даному випадку відповідачем вірно проведено перерахунок пенсії позивачу.
Так, порядок проведення перерахунку пенсії встановлено статтею 42 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-1V в редакції від 09.07.2003 р.. Після визнання Рішенням Конституційного Суду України 22.05.2008 р. неконституційними змін , внесених до ст.40, 42 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” відновлена попередня редакція ст.42 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-1V від 09.07.2003 р.. Частиною четвертою цієї статті встановлено , що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерхунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) , з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу , зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Отже даною частиною статті 42 Закону передбачено посилання лише на частину першу статті 40 Закону і лише стосовно періодів страхового стажу. Позивач же в своїх вимогах посилається на п.2 ст.40 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ від 09.07.2003 р., проте його посилання з огляду на викладене , є безпідставними.
Крім того , є також безпідставними і доводи позивача про необхідність проведення перерахунку пенсії на підставі положень пп3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” , оскільки керуючись загальними засадами пріоритету законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги Закону „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ , тому відповідно до вимог ст.92 Конституції України, суд не приймає до уваги встановлений п.п.3 п.11 даної Постанови порядок проведення перерахунку пенсій.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94,
158-163 , 186 КАС України ,
суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов”язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії за віком ,-відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційнї скарги одночасно надсилається особою , яка її подає , до суду апеляційнї інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу , а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 15 листопада 2010 року.
С У Д Д Я О.А. ГАШИНСЬКА