Судове рішення #11993630

Справа № 2а-1772/2010  року  

    ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  17 вересня 2010 року         м. Івано-Франківськ  

    Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:  

головуючого-судді:                                                                               Горейко М. Д.  

секретаря:     Гаврилюк Н.Я.,  

з участю позивача ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДАІ м. Чорткова Тернопільської області Грабина Віталія Богдановича про скасування постанови серії ВО №064316 від 20.01.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, -  

  встановив:  

      Позивач звернувся в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що постановою інспектора ДАІ м. Чорткова Тернопільської області Грабина В.Б. від 20.01.2010 р. він визнаний винним в тому, що 20.01.2010 р.  керуючи транспортним засобом Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2  ПДР України “Проїзд без зупинки заборонено", у зв’язку з чим на нього накладено штраф у розмірі 300 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Вважав оскаржувану постанову необгрунтованою, оскільки,  вимогу дороржнього знаку 2.2  він строго виконав. Наявність знаку 2.2 “Проїзд без зупинки заборонено" його здивувало, тому що зовсім недавно там стояв знак 2.1 “Уступи дорогу". При під'їзді до перехрестя він знову зупинився, щоб побачити дорогу справа і тоді вже переїхав перехрестя. В протоколі про адміністративне правопорушення вказані свідки є представниками ДАІ, які не були очевидцями події, а сиділи в сусідньому автомобілі. На його прохання вказати в протоколі свідком водія автомобіля, який їхав на  ззаді нього — працівники ДАІ в цьому відмовили. Просив за таких обставин скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

 Відповідач судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений в установленому порядку. Причину неявки суду не повідомив.  

 З урахуванням положення ч.4 ст. 128 КАС України суд ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідача.  

 Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення інспектором ДПС водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

 Згідно оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення від 20.01.2010 р інспектором  ДАІ м. Чорткова Тернопільської області Грабиним В.Б. установлено, що ОСОБА_1 20.01.2010 р.  в с. Колиндяни Чортківського району, керуючи транспортним засобом Фольксаваген, не виконав вимоги знаку  2.2. д.1 ПДР “Проїзд без зупинки заборонено". У зв’язку з чим його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.  

 За змістом п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

 Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку інспектором ДПС дотримано не було.

 Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.  

 Таким чином, вина є основною та обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони будь-якого адміністративного правопорушення. Це психічне ставлення особи до вчинення нею суспільно-шкідливого діяння і його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.

 Як ствердив позивач в судовому засіданні та письмово зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення, порушень дорожнього знаку він не допустив. Він зупинив транспортний засіб перед перехрестям, оскільки ще зовсім недавно на тому місці стояв знак 2.1 “Уступи дорогу", при під'їзді до самого перехрестя знову зупинився, щоб побачити дорогу. На його пояснення інспектор не реагував, склав протокол про адміністративне правопорушення.

 Враховуючи ту обставину, що відповідач в судове засідання не з’явився та не виконав покладеного на відповідача згідно вимог ч.2 ст.71 КАС України обов’язку доказування правомірності свого рішення, не зазначення ним в постанові марки та номерного знаку транспортного засобу, посилання у протоколі про адміністративне правопорушення лише на одного очевидця події, при тому, що позивач зразу не визнав своєї вини у скоєнні правопорушення, про що свідчить його пояснення у протоколі, а також з урахуванням інших обставин, на які посилався позивач, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122  КУпАП, оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення останнім вказівки дорожнього знаку ?роїзд без зупинки заборонено".

 Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адмінправопорушення.

 Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та повноважний згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.293 КУпАП скасувати постанову і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

 З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення. Слід скасувати постанову серії АТ №064316 від 20.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

 На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 9, 247 ч.1 п.1, 280, 288, 293 КУпАП, ч.2 ст.71, ч.4 ст.128 КАС України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, –

  постановив:  

      Позов ОСОБА_1 до інспектора ДАІ м. Чорткова Тернопільської області Грабина Віталія Богдановича про скасування постанови серії ВО №064316 від 20.01.2010 року по справі про адміністративне правопорушення задоволити.

 Скасувати постанову серії ВО №064316 від 20.01.2010 року про накладення на  ОСОБА_1 штрафу у розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

 Постанова суду не оскаржується.

    Суддя:     Горейко М. Д.                

     

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація